ФІНАЛЬНІ АКОРДИ ЖНИВ

ФІНАЛЬНІ АКОРДИ ЖНИВ

Наші ділові зустрічі з керівником ФГ «Відродження» Валерієм Дригою традиційно проходили на території колишньої Дрижиногреблянської сільської ради. Цього разу місце зустрічі змінили й помилувались ужинком хліборобів на території села Вітрова Балка, де фермер теж орендує землю.
2021 рік в історії ФГ «Відродження» особливий: 25 років тому, у вересні 1996 року, на теренах тодішнього Кобеляцького району з’явилось нове фермерське господарство. Валерій Дрига зважився взятись за нову справу, хоч фермерам були не раді, землі віддавали найгірші, про сприяння мова взагалі не йшла. Тож моральною підтримкою йому стала родина, прийшов у команду брат Володимир, запросив на роботу односельців, а з часом виріс син Руслан, отримав професію агронома й тепер працює за спеціальністю у ФГ «Відродження». Бухгалтерський облік веде племінник Тарас Дрига. Повернувся до праці на землі й другий син Роман. Не один рік минув, доки сформувалась команда, а батьківська наука дала рясні сходи…

Потенціал закладено високий

Звісно, за 25 років багато чого змінилось. Площа орендованих земель збільшилась до 800 гектарів. Технічний потенціал дозволяє обробляти значно більші площі. Збудували власний зерноочисний комплекс, а цього року придбали й встановили сушарку. Є власні ангари для зберігання зерна, або, як часто називають, «золотого» запасу.
– Реалізувати зібраний урожай поки що не поспішаємо. Чекаємо, коли стабілізується ціна. На пшеницю з початком жнив суттєво знизилась. На озимий ріпак вже стала підніматись.
Якою ж була нива ранніх зернових культур? Чому говоримо в минулому часі? Відповідь проста: хлібороби вийшли на фінішну пряму і, якщо не внесе корективи погода, будуть домолочувати зерно на останніх гектарах. До збирання підлягала озима пшениця на 230 гектарах.
– Стабільно, з року в рік, засіваємо таку площу, але в планах – збільшити, оскільки, зважаючи на зміну погодних умов, озимі «вискакують» за рахунок зимово-весняної вологи, а з пізніми культурами, через високі температури літа й брак вологи, ситуація погіршується: вкладаємо багато, отримуємо мало…
До розповіді керівника фермерського господарства Валерія Дриги приєднався агроном Руслан Дрига:
– Озимі культури добре перезимували, прекрасно розвивались, вчасно були підживлені, оброблені. Потенціал закладено високий, але того результату, що очікували, не отримали. Колосок ніби не поганий, а зерно не встигло наповнитися, згоріло. Сталось це буквально за два найбільш спекотних дні.
Окрім спеки, негативно позначилися інші погодні умови – дощ, буревій, які поклали рослини, прибили їх до землі. Звісно, це позначилось на урожаї і значно ускладнило його збирання.

«Розглядаємо різні варіанти»

У фермерському господарстві вже склались свої традиції. Приміром, вирощують пшеницю тільки вітчизняної селекції – Ювілейна-100, – якої зібрали по 76 центнерів з гектара, Житниця одеська, Єрмак та інші. Сподіваються, що на круг зберуть по 70 центнерів. Щодо ячменю, то висівали різні сорти, та зробили висновок, що Сталкер найкращий.
– Які б погодні умови не були – сприятливі чи несприятливі, – менше 50 центнерів з гектара не буває. Цьогоріч – 54 центнери з гектара, і це при тому, що стихія добре його зачепила. У 2019 році було 64 центнери. Узяли за правило сіяти його ще до того, як закриємо вологу. Бувало, що й сніг присипав, дощі не давали продовжувати польові роботи, але ячменю такі погодні умови лише на користь. Та найбільше залежить від кількості вологи озимий ріпак. Як правило, ця культура займала 120–130 гектарів, у 2019 році взагалі не сіяли, у 2020 році – 30 гектарів, чотири з яких довелось пересіяти. Зібрали по 36 центнерів з гектара. Уже підготували під посів 105 гектарів. Як тільки з’явиться волога, будемо сіяти. Розглядаємо різні варіанти: ранні посіви (в липні) і звичайні (в серпні).
Землеробство – це завжди ризик, а останні роки особливо, погода не хоче нам сприяти. Ми побували на полях. Ніде правди діти, фермерські поля виділяються на фоні інших: рівні, чисті. Стиглий колос, який увібрав у себе енергію землі, сонця, вітру й людської праці, похилився під вагою зерна, а кукурудза, соняшник стоять, як солдати, – саме йде процес наливання зерна.
За кожним тим зернятком – труд не однієї людини: хтось землю обробив, інший – посіяв, третій – доглянув… І всім треба спрацювати вчасно й відповідально, щоб отримати гарний урожай.
– У нас усі добре працюють. І комбайнери Іван Брехачко, Руслан Антонюк, Євген Балацький, і водії Микола Писанка, Олександр Литвин, і тракторист Андрій Самандрос, який задіяний на підготовці грунту, і його колеги Валерій Лісовін (вносить міндобрива), Сергій Хруль (дискує), Анатолій Юр’єв (услід коткує, щоб не втратити вологу). На зерноочисному комплексі працює Олександр Голуб, на завантаженні зерна в складські приміщення – Ігор Чесак.
Господарство закупило мінеральні добрива, бо думки хліборобів не тільки про цьогорічний урожай, а й про майбутній. Але в звичний ритм ввійшло дуже важливе питання – ринок землі. З 1 липня відкрито обіг земель сільськогосподарського призначення.
– Я за ринок землі – прозорий, справедливий, цивілізований, як у європейських країнах, стабільну ціну, доступні кредити… А з іншого боку, я ніколи не продав би землю: кошти, отримані від продажу, можна витратити за один день. А пай, переданий в оренду, – це щорічна орендна плата, допомога в обробітку присадибних земельних ділянок, у розв’язанні інших проблем…
***
У розмові оптимізм чергувався із тривогами. Справді, неспокійний зараз час, але квіти на адмінтериторії ФГ «Відродження» – троянди, петунії, чорнобривці, майори – змусили посміхнутись їм і сонцю й повірити в те, що все буде добре.

Наталя ПУЗИНА.

Поділися:

Добавить комментарий