Фізаліс прикрасить грядку і допоможе зберегти суглоби здоровими

Фізаліс прикрасить грядку і допоможе зберегти суглоби здоровими

Останнього літнього місяця разом з томатами чимало господарів збирають на городніх ділянках і яскраві ліхтарики, на які схожий фізаліс – поки-що не надто поширена в Україні рослина. Якщо з якихось причин це не вдалося зробити вчасно, не варто засмучуватися. Завдяки захисній оболонці плоди після осипання довго зберігають всі свої товарні якості та не псуються. Достиглі плоди можна консервувати, а недостиглі – зберігати в холодильнику до весни.

Ягода, овоч, ліки та екзотичний делікатес

Фізаліс (лат. Physalis, що в перекладі означає «бульбашка») – найбільший рід рослин сімейства пасльонових. Часто цю рослину порівнюють з томатами. Фізаліс – плід, хоч і виглядає як квітка. Інколи його називають земляною журавлиною або смарагдовою ягодою. Українцям добре відомі декоративні сорти фізалісу, вони неїстівні. Однак існує ще два види – овочевий та ягідний. І саме їх можна досить успішно вирощувати в центральній та південній Україні.
Овочевий фізаліс (Physalis philadelphica) – вид фізалісу мексиканського походження. Тубільці називають цю культуру «томатіль» і «міломат», тобто мексиканський томат.
Ця рослина теплолюбива. Морози він переносить погано, але стійкий до посухи та швидко достигає. Заввишки рослина може сягати метра. Зазвичай плоди такого фізалісу діаметром
3 – 5 см, однак промислові сорти достигають
5 – 7 см. На смак овочевий фізаліс кисло-солодкий. Фізаліс ягідний сягає максимально тільки 70 сантиметрів. Він має невеликі за вагою плоди, 1 – 3 грами. За смаком перевершує овочевий фізаліс, через високий вміст цукрів. До того ж плоди у ягідного фізалісу без воскового нальоту.
Фізаліс дуже корисний. Він може замінити полівітамінні препарати, містить вітаміни А, В1, В2, В6, а також В12. Його плоди містять багато органічних кислот: яблучна, винна, лимонна, бурштинова, кавова, ферулова і сінапова. Є у фізалісі речовина лікопін, яка має яскраво виражені антиоксидантні властивості і застосовується для профілактики онкології. Овочевий фізаліс представлений тільки одним видом – фізаліс Мексиканський, але має багато сортів та відрізняється більшою врожайністю. Всі види фізалісу не вибагливі до земель, за винятком кислих ґрунтів, що вапнуються.
Агротехніка вирощування фізалісу дуже схожа з вирощуванням томатів. Насіння для вирощування розсади висівають у середині квітня. На відкритий ґрунт рослини висаджують наприкінці травня – на початку червня. Вирощувати фізаліс можна і безрозсадним способом. Тоді краще посіяти насіння фізалісу восени, ближче до зими, в сухому вигляді. Вирощені таким чином рослини мають високу посухостійкість і добре протистоять різним захворюванням. Доглядати за фізалісом дуже просто: вчасно поливати, рихлити землю під рослиною та боротися з бур’янами.
Фізаліс недостатньо поширена культура, хоча в порівнянні з томатом або перцем він менше схильний до масового пошкодження хворобами і шкідниками. Однак при несвоєчасній боротьбі з ними врожаї і якість плодів знижуються. Щоб уникнути розтріскування плодів перед дозріванням, їх полив зводять до мінімуму. Коли кущик досягне висоти біля 70 см, його верхівку потрібно прищипнути. Урожайність цієї рослини залежить від кількості пагонів на ній. Потрібно активізувати ріст бічних пагонів, чим більше їх буде, тим краще.

Лікувальний фізаліс – перспективна культура для умов лісостепу

Співробітники Всесоюзного інститутту рослинництва (ВІР) у 1926 році культивували фізаліс для українських умов та довели його лікувальну цінність. А Інститут молекулярної біології та генетики НАН України рекомендував до вживання.
Зокрема сорт фiзалiсу «Солегiнний» створено обробкою насiння вихiдного сорту Грунтовий грибовський препаратами екзогенних нуклеїнових кислот, видiлених з пасльону жовтого, та наступним iндивiдуальним добором потомства на iзольованих дiлянках з рiзним ступенем засолення.
Сорт «Солегiнний» рекомендується для вирощування у вiдкритому грунтi розсадним та безрозсадним способами в районах лiсостепу України та Полiсся.
Призначений для харчових потреб (вживання у свiжому виглядi, солiння, маринування) та як лiкарська рослина з солегiнною дiєю при вiдкладаннi солей у суглобах, остеохондрозi, при сечокам’янiй та жовчокам’янiй хворобах.
Сорт середньостиглий, вiд сходiв до повної технiчної стиглостi проходить 80–90 днiв при безрозсадному способi i 90–100 днiв – при розсадному.
Кущ великий, напiвстоячий. Стебло багаторазово дихотомiчно розгалужене. На одному кущi 8–12 основних гiлок. Листя темно-зелене, середнього розмiру, нерозсiчене, видовжено-яйцевидної овальної форми. Пластинка листка гладка з середньовираженою нервацiєю. Краї листкiв гладкi або злегка зазубренi. Квiтки великi, зеленувато-жовтi, розмiщенi одиночно в мiсцях розгалуження гiлок, тичинки – лiловi. Плоди гладкi, вiд плоско-округлих до округлих, свiтло-зеленого кольору, з пожовтiнням при достиганнi, масою 40–60 грамів, будовою i формою нагадують томати. Смак зрiлих плодiв кислувато-солодкий. Плоди позбавленi специфiчного неприємного присмаку у зв’язку iз зменшенням вмiсту алкалоїду фiзаєлiну. Вони придатнi до транспортування, зберiгаються вiд 2 до 7 мiсяцiв, окремi екземпляри зберігаються до року.
Сорт високоврожайний (2,5–5 кг на 1 кв. м), холодостiйкий, засухостiйкий. Придатний для вирощування на збiднених азотом та засолених грунтах. Стiйкий до чорної нiжки. Може розмножуватись самосiвом при обробцi та доглядi за попередньою дiлянкою вирощування. Наявнiсть значної кiлькостi пектинових i дубильних речовин, мiкроелементiв та вiтамiнiв робить фiзалiс незамiнним в умовах пiдвищеної радiацiї.
Сорт «Солегiнний» можна вирощувати на важких родючих та пiсчаних грунтах, за винятком занадто закислених. Краще розмiщувати в сiвозмiнi, як i томати, наступною культурою пiсля капусти та огiркiв, вирощених пiсля свiжого органiчного добрива. Не рекомендується посадка пiсля картоплi, перцю, баклажанів, бо фiзалiс має з ними спiльних збудникiв хвороб та шкiдникiв. Сорт чутливий до внесення добрив, хоч i без них дає гарний врожай. Восени перед оранкою на неродючих грунтах для пiдвищення врожайностi слiд вносити органiчнi добрива (гнiй, торф) в кiлькостi 40–50 кг/га. Навеснi слiд проводити рихлення грунту та внесення органiчних або мiнеральних добрив – 3 ц калiйної солi та 6 ц суперфосфату на 1 га.
При вирощуваннi насiнникiв слiд додержуватися просторової мiжсортової iзоляцiї (1–1,5 км). Дозрiвання плодiв наступає через 45–60 днiв пiсля висадки розсади або через 80–95 днiв пiсля сходiв грунтового посiву насiння.
Лiкувальнi властивостi фiзалiсу зберiгаються при всiх видах переробки. З лiкувальною метою продукти переробки або натуральнi плоди треба вживати щодня протягом мiсяця з розрахунку 1–5 плодiв на день. З сухих оболонок фiзалiсу готують солегiнний чай, змiшуючи його в рiвних кiлькостях з листям брусниці, пагонами хвощу та насiнням дикої моркви. Для приготування солегiнного чаю використовують 1 столову ложку сумiшi на 2 склянки окропу. П’ють по
1 склянцi вранцi пiсля снiданку та пiсля обiду.

За матеріалами Інституту оздоровлення і відродження народів України та видання AGRONEWS.

Поділися:

Добавить комментарий