Наприкінці серпня настає найвідповідальніший період у житті кожного дачника – картопляні жнива. Засіки селян починають наповнюватися різними за кольором та сортами бульбами, широкий асортимент яких є неабиякою гордістю кожного господаря. Останні кілька років на городах багатьох українців поселилася фіолетова картопля, яка не поступається смаком традиційній, а ще, кажуть, має численні лікувальні властивості. Також поширена думка, що вона менше вражається шкідниками та хворобами, запобігає розвиткові онкологічних захворювань, дозволена навіть хворим на цукровий діабет. Що з цього правда, а що міф, розповіли люди, які вже її вирощують.
Приблизно три роки тому Алла Тернова із Запорізької області побачила фіолетову картоплю у сусідів. Вони погодилися продати їй посівний матеріал, але дорого. Спочатку хотіла відмовитися від екзотичної бульби, бо, як і більшість городників-аматорів, думала, що вона є витвором генетиків, тому така і зависока ціна. Тоді їй ще пригадалася історія з сумнозвісною американською картоплею фірми «Монсанто», яку навіть колорадський жук не хотів їсти. «Перешерстивши» простори Інтернету, жінка дізналася, що картопля не має жодного стосунку до ГМО, а фіолетовий колір їй властивий внаслідок того, що вона виведена на основі диких форм, які були поширені в Перу та Болівії. До того ж українці вже давно не дивуються фіолетовим сортам помідорів, чорній малині, білосніжній полуниці.
На той момент вітчизняні науковці тільки почали працювати над селекцією фіолетових сортів картоплі для наших умов, тому жінка купила зарубіжний популярний сорт Вітелотт у сусідів. На ринках Європи він відомий уже понад двісті років, а французи донині розповідають туристам, що цю картоплю найбільше полюбляв відомий письменник Олександр Дюма. У наш час цей сорт картоплі перестали вирощувати у промислових масштабах через її відносно низьку врожайність. Цікавляться нею лише власники невеликих ресторанчиків та городники, у яких не стоїть мета отримання прибутку. Пані Алла також відзначає, що сорт вимогливий до умов вирощування і не надто родючий. У кущах врожаю небагато, вага однієї картоплини рідко перевищує 70 грамів. За формою вона кругла і продовгувата. Вважається, що вся картопля цього сорту спочатку була продовгуватою, а згодом, в процесі «випадкової» селекції, стали з’являтися круглі бульби. Колорадські жуки також не знехтували екзотикою з її ділянки, і бульба у процесі вирощування потребувала такого ж обробітку, як і звичайна. Спростувала вона і той міф, що фіолетова картопля дієтична. Вміст крохмалю у ній такий же, як і в більшості інших столових сортів. При термічній обробці Вітелотт колір не змінює, у вареному вигляді має легкий горіховий післясмак. А ось щодо оздоровлюючого ефекту на організм за рахунок високого вмісту у бульбах антоціанів – особливих антиоксидантів, які запобігають розвитку численних захворювань, то, швидше за все, це черговий рекламний трюк. Треба ж якимось чином шукати покупців для цього овоча, вважає співрозмовниця. Втім, своєю фіолетовою екзотикою жінка залишилася задоволена. Картопля справді не надто вразлива до фітофторозу, привертає увагу на грядці, смачна і розвариста, цікава для подачі гостям.
Серед популярних сортів фіолетової картоплі, які можна зустріти найчастіше на нашій території, – Солоха, Екзотик, Чорний лебідь. Завершує цей список розробка вчених саме українського інституту картоплярства НААН – Солоха. Що цікаво, сорт є ранній і середньопізній, і це вже дає йому певну перевагу перед іншими сортами на теренах Полтавщини. Основний період росту і закладання врожаю не припаде на найбільшу спеку. Минулого року цей сорт дещо розчарував нашу землячку Тамілу Лаврову. Картопля зацвіла рясно і вчасно красивим фіолетово-зеленим килимом. Але коли прийшов час копати, то склалося враження, що картоплю більше культивували в декоративних цілях, а не харчових. Врожай низький, в кущах багато дрібної бульби і мало великої. На деяких картоплинах була суха і мокра гниль, в той час як сусідні сорти менше були уражені нею. Для себе вона зробила такий висновок: розводити можна, але садити потрібно намагатися максимально рано, вибирати добре удобрене місце з легким грунтом і не економити на посівному матеріалі.
Ярослав Мазур вирощує картоплю не лише для власної родини, але й для реалізації. Минулого року сортом Екзотик, який був виведений у Голландії понад три десятиліття тому, був задоволений. У кожному кущі – близько десяти, а то й більше, стандартних за розміром картоплин. Всередині картопля не суцільно фіолетова, а з білими плямами. Попри успіх, розширювати площу надалі не збирається, бо для себе картоплі вистачить, а заклади харчування закупляють її у дуже малих об’ємах. І ціна на неї невисока через низку чинників. У сенсі споживання картоплі ми нація консервативна. Поки милує око рідна біленька і жовтенька бульба, королевою столу буде вона. А фіолетова красива, але поки що затребувана населенням мало.
Минулого року свій перший урожай кольорових бульб отримала і Любов Артеменко з Полтавського району. Назви сорту не пам’ятає, але проявив він себе непогано. Принаймні дав не кращий і не гірший урожай за інші посаджені на городі знайомі сорти. Смакові якості екзота були відзначені на високому рівні, хоча під час першої дегустації картопляного пюре родина відчувала певний психологічний дискомфорт. Темно-фіолетова субстанція на тарілці у більшості наших співгромадян асоціюється з чимось неїстівним. Коти, які до цього часу ніколи не відмовлялися від пюре, спочатку не могли зрозуміти, чим їх пригощають. Зрештою, всі залишилися задоволені обідом, а фіолетова картопля прижилася ще на одному українському городі.
За словами вчених агрономів-картоплярів, фіолетова картопля навряд чи витіснить з грядок традиційну бульбу. Та й винаходили її швидше для потреб закладів громадського харчування, ніж для масового вирощування. Але своїх шанувальників серед українців-експериментаторів вона також знайде.
Юлія ХОМЕНКО.