На полицях магазинів, у відділах побутової хімії, поряд із мішечками з пральним порошком, сьогодні пропонують і чималий асортимент гелів для прання. Чи варто надавати перевагу цим засобам? Чи не є попит на них наслідком лише вдалої рекламної кампанії?
Температурні «ножиці». Гель для прання – це розчин поверхнево-активних речовин (ПАР), повністю готовий до використання. На відміну від порошків гелі мають більш м’яку миючу дію, що дозволяє використовувати їх для щоденного прання.
Як правило, гелі застосовуються при пранні в холодній і теплій воді. Рекомендації температурного режиму – 30 – 40 градусів. Зазвичай це прання синтетики, вовни, сумішевих та делікатних тканин. Порошок же можна використовувати в більш широкому діапазоні – до 90 градусів. Тому його «поле діяльності» – це традиційні льон і бавовна.
Гелем легко освіжити повсякденний одяг, він м’якше впливає на тканину. Але якщо вам потрібно відіпрати складні забруднення чи сильно заношений одяг, то краще вибрати порошок і високу температуру води. Недарма для посилення роботи гелю розроблені капсули, що поміщаються безпосередньо в білизну і дозволяють минути процес вимивання засобів із завантажувального лотка. Тоді гель швидше розподіляється за обсягом води, починає діяти раніше і «в самому центрі подій».
Ручне прання за допомогою гелів не настільки ефективне. Під час роботи пральної машини відбувається так звана механоактивація, яка разом із хімічною дією гелю забезпечує достатній миючий ефект. При ручному пранні такого процесу не відбувається.
Порівняльні характеристики. Перевага гелів – у зручному і точному дозуванні. Точніше можна відміряти стаканчиком потрібну кількість порошку чи кинути в барабан пральної машини кілька капсул? Порошок неминуче пилить і може викликати подразнення очей і дихальних шляхів. Крім того, більшість упаковок прального порошку взагалі ніяк не вирішують проблему зберігання. Після розрізання мішечка порошок так і стоїть відкритим, а значить, він може не тільки зволожитися, а й випадково розсипатися.
Процес розчинення гранул порошку може розтягнутися на весь цикл прання. Особливо якщо порошок зволожився і злипається в грудки, які розчинити ще важче, – найчастіше це відбувається у завантажувальному лотку. Гель – уже розчин, і в ньому немає частинок, здатних застрягти між волокнами тканини. Завдяки цьому він набагато ефективніший від порошку при пранні у воді температурою 30–40 градусів.
А що у складі? Основу будь-якого засобу для прання складають поверхнево-активні речовини. Усім відомий лаурилсульфат натрію – найпростіша й ефективна, але й найбільш жорстка з них речовина – відноситься до класу аніонних ПАР. Крім них, в гелях працюють ензими, або ферменти, що видаляють різні типи білкових забруднень. Практично всі пральні засоби для низькотемпературного прання на ринку сьогодні містять ензими. Ці ензими руйнуються в гарячій воді, і тому їх практично не використовують у засобах для високотемпературного прання – при 60 – 90 градусах.
Один зі спірних компонентів пральних гелів і порошків – фосфати. Їхня роль – пом’якшення води. Фосфати є сильними забруднювачами, що викликають евтрофікацію водойм. Простіше кажучи, водойма «зацвітає». Через зниження прозорості води в глибинних шарах не може відбуватися фотосинтез, і велика частина видів флори й фауни гине. Саме тому вміст фосфатів у побутовій хімії жорстко регулюється. Нині майже всі виробники заявляють їх вміст у своїх засобах не більше 5%.
На жаль, на даний момент повністю позбутися від фосфатів у пральних засобах, зберігши їх ефективність, неможливо. Або доведеться збільшувати вміст ПАР. А це означає, що виполіскувати такий засіб треба буде набагато довше або встановлювати вдома катіонно-обмінні фільтри для пом’якшення води, але це вже з царини фантастики. Тому безфосфатні пральні засоби апріорі менш ефективні щодо забруднень.