Гендерні проблеми очима юних

Учні Полтавської школи «Паросток» Марія Дмитрієва та Андрій Заболотніков у жовтні минулого року взяли участь у міжнародному молодіжному проекті «Agents of change». Цей проект був присвячений гендерній тематиці й реалізований двома громадськими організаціями – шведською NewalityGroup та українською “Педагогічний центр “АКАДЕМІЯ” за підтримки Шведського Інституту (SwedishInstitutе).
У складі групи Андрій та Марія ознайомилися зі стандартами висвітлення гендерних тем у Швеції. Нині вони досліджують цю проблематику в Україні. Пропонуємо увазі читачів роздуми юних дослідників на актуальну тему.

Лялька і конструктор: чи бути чоловіку вихователем?

Чому певні професії вважають прерогативою лише для певної статі? Ми провели невелике дослідження, щоб з’ясувати причини такого стану речей.

У зоні чоловічого інтересу такі професійні сфери, як безпека, видобуток корисних копалин та автобізнес. Тут жінки представлені менше, ніж на 10%. Ще менше їх працює у сферах транспорту, логістики, будівництва, IT-технологій.
Галузі, де домінує жіноцтво, – управління персоналом, наука й освіта, бухгалтерія та фінанси підприємства. Тут лише 25% чоловіків. У соціальному страхуванні, медицині та громадському харчуванні 80% жінок, в галузях освіти і культури – 70%.
Психологи вважають, що уподобання щодо діяльності формуються у дитячому віці – 6–7 років. Тож, можливо, наші дитячі іграшки і сформували в нас цікавість до тієї чи іншої справи? Ляльки – до виховання, посуд – до бажання готувати, конструктор та іграшкові автівки – до просторового мислення.
Науковці вважають, що багато дівчаток семи років саме «завдяки тематичній спрямованості» іграшок втрачають інтерес до математичних наук.
Інженер Деббі Стерлінг ще в університеті збагнула, що їй складніше вчитися, ніж однокурсникам-хлопцям, бо в дитинстві вона не гралася конструкторами. Дівчина кинула виклик гендерним стереотипам: заснувала компанію «GoldieBlox» і розробила серію іграшок, де героїнею є дівчина-інженер – на противагу модницям та принцесам.
А які іграшки обирають наймолодші полтавці? Завітаємо до крамнички іграшок у Полтаві. Топ-5 очолюють улюблені хлопчиками «Stikbot», набори для створення анімаційних відео та «Screechers» – автомобілі-трансформери. У дівчат у пріоритеті маленькі ляльки зі змінним одягом, косметикою, аксесуарами та хатніми улюбленцями.
Упродовж дня магазин відвідали 7 дівчаток 5–10 років та 10 хлопчиків. Дівчаткам купили: 2 ляльки, конструктор «Lеgo», слайм, скакалку, набір посуду. Хлопцям: розвиваючий зошит, книгу про цуценят-рятівників, машинку-трансформер, настільну гру, арбалет, фігурку супергероя, іграшкове піаніно та конструктор «Lego».
Тож, можливо, справа дійсно в іграшках нашого дитинства?

Марія ДМИТРІЄВА,
учениця 11-го класу
ПНВК «Паросток».

Українки і політика: час для нового рекорду

Статистика стверджує, що в Україні 54 відсотки населення – жінки. Більше, ніж половина усіх мешканців країни. Тож певно, що жінки мають бути гідно представлені в політичному секторі. Це відповідало б усім демократичним нормам і нашому прагненню соціальної справедливості. Однак що ж насправді?

У Верховній Раді України жінок лише 12%, в європейських країнах – 25–30%. А в Швеції жінок-парламентарів – 47%. Як це відображається на житті суспільства? Соціологи стверджують, що уряди, де мало жінок, гірше справляються з питаннями соціального захисту, охорони материнства та забезпеченням прав дітей.
До речі, 12% жінок у нашому парламенті – це найбільше за всю історію незалежності (у ВР першого скликання було лише 2,3% жінок). Але згідно з програмою Цілей сталого розвитку, ще в 2012 році в українському парламенті мало б бути 30%, а в органах місцевого управління – 50% жінок. Однак досягли цього показника лише сільські ради.
Заяви про неготовність чи небажання жінок брати участь у громадському, політичному житті країни є, на мою думку, безпідставними, адже в Україні зареєстровано близько 700 жіночих громадських організацій, а сумарна кількість усіх організацій та спілок, створених чи очолюваних жінками, є в рази більшою. Однак жінки віддають перевагу саме «неофіційному» формату суспільної роботи.
Орієнтиром у розв’язанні гендерної проблеми може слугувати Швеція. Ця північна країна вже понад 50 років є лідером щодо рівності та соціальної справедливості. Під час поїздки в межах молодіжного проекту «Агенти змін» ми змогли в цьому переконатися. На зустрічах представники шведських компаній зазначали, що їхня мета – рівність можливостей. Однак визнавали, що нині змушені свідомо набирати на роботу працівників у співвідношенні 40/60 – на користь жінок. І стверджували, що така пропорція допомагає компаніям працювати ефективніше, спираючись на різноманіття ідей та підходів.
Цікаво, що українки в питаннях гендера вже були першими. Вони отримали повні громадянські права в 1917 році. Американки – у 1920-му, британки – у 1928-му, француженки – у 1944-му, бельгійки – у 1948-му. Можливо, в Україні настав час для нового рекорду?

Андрій ЗАБОЛОТНІКОВ,
учень 10-го класу
ПНВК «Паросток».

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий