У структурі вітчизняного промислового сектора машинобудування займає ключові позиції. Це – визначальна галузь української економіки, й одним із її флагманів завжди був Кременчуцький автозавод, нині – ПрАТ “АвтоКрАЗ”. Це підприємство є грандом української автомобільної промисловості й залишається єдиним в Україні виробником вантажних автомобілів із замкненим технологічним циклом виробництва. Як і національна економіка в цілому, ПрАТ “АвтоКрАЗ” переживає непрості часи, але не лише продовжує випускати знані й затребувані в Україні та світі вантажівки, а й майже щомісяця поповнює модельний ряд актуальними новинками цивільного і спеціального призначення. Про виробничі будні, ситуацію на вітчизняному автомобільному ринку, плани і перспективи роботи підприємства розповідає генеральний директор ПрАТ “АвтоКрАЗ”, заслужений машинобудівник України Роман ЧЕРНЯК.
– Романе Євгеновичу, нині техніка із логотипом “КрАЗу”, яку можна зустріти і в африканській пустелі, й на засніжених дорогах Півночі, і на вулицях українських міст, і в зонах стихійних лих, – це гордість України. Як очолюваному Вами колективу працюється в нових економічних і політичних реаліях, у жорстких умовах світового ринку?
– “КрАЗу” завжди доводилося працювати в складних умовах. У радянський період, коли економіка була плановою, на заводі не було проблем зі збутом власної продукції – навпаки, її завжди не вистачало, автомобілі забирали прямо з конвеєра. Але зараз зовсім інший час, доводиться воювати за ринки, у тому числі й внутрішній, куди може зайти та вільно пропонувати свою техніку будь-який закордонний виробник. Така відкритість призвела до того, що в Україні майже не залишилося автозаводів, а з виробників вантажної техніки ми – єдині. Умови роботи дуже непрості, адже нам доводиться конкурувати і з дешевою, не надто якісною продукцією південноазійських виробників, і з дорогою європейською. Але ми продовжуємо стабільно працювати і пропонуємо нашим покупцям якісну конкурентоспроможну техніку власної розробки та виробництва, й це – неабияке досягнення. Наші автомобілі трудяться і в зоні бойових дій, і на підприємствах нафтогазового комплексу, і в полях, і на ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру. Це – найкраща реклама КрАЗу.
Ми виграємо тендер за тендером, забезпечуємо наші промисловість, армію, гірничодобувний комплекс, будівельні компанії, комерційні структури потужною технікою, трудовий колектив – роботою, а бюджети всіх рівнів – стабільними грошовими надходженнями.
Працювати в нинішніх умовах дуже складно, але “АвтоКрАЗ” – це надзвичайно потужний механізм, здатний пережити всі негаразди й не просто вистояти, а нарощувати виробничий потенціал. Проблеми – не привід для паніки, це робочі моменти, які завжди можна вирішити.
– Будь ласка, розкажіть про колектив заводу і про те, як народжуються автомобілі знаменитої марки “КрАЗ”.
– На сьогоднішній день у конструкторському бюро, цехах, майстернях й інших підрозділах нашого основного підприємства працює понад 3 тисячі людей. Кожен із них – професіонал, який докладає максимум зусиль для того, щоб підприємство працювало, отримувало нові замовлення і розвивалося. Кразівці – це патріоти рідного Кременчука, рідної країни й свого рідного автозаводу.
До нас приходять випускники профільних училищ і технікумів, є й з вишів. Залишаються працювати не всі, в основному – молоді продовжувачі заводських династій та ті, хто мріє власноруч робити автомобілі. Процес їх створення – це своєрідне диво! Спочатку ідея нової моделі зароджується в головах наших талановитих інженерів, візуалізується графічно у 3D-програмі. Потім до справи підключаються технологи, визначаючи найефективніші способи матеріалізації створеної на комп’ютері моделі, далі – робота решти спеціалістів-виробничників. Результатом злагодженої роботи кожного члена нашого колективу є нові моделі та модифікації техніки різного призначення відомої в світі марки “КрАЗ”.
– Романе Євгеновичу, якою є нині група “КрАЗ”?
– Окрім головного підприємства – Кременчуцького автозаводу, до її складу входять заводи, що виготовляють автокомпоненти до вантажівки КрАЗ. Так, виробництвом кованої продукції займається Токмацький ковальсько-штампувальний завод, карданних валів – однойменний завод у Херсоні, лебідок, амортизаторів й інших деталей – Кам’янець-Подільський автоагрегатний завод, гальмівних елементів та інших компонентів – Полтавський автоагрегатний, у Маріуполі виготовляють радіатори, а “КрАЗ-Лізинг” займається питаннями торгівлі. Усі підприємства групи “КрАЗ” працюють на спільну мету – створення, виготовлення, реалізація й технічний супровід вантажівок цивільного, військового і спеціального призначення.
– На цьогорічному військовому параді в Києві, присвяченому Дню Незалежності України, було багато КрАЗів, хоча виробника чомусь не назвали. Як складається нині співпраця зі Збройними силами України? Чи отримує підприємство державні замовлення, які обіцяв Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час візиту на завод у грудні 2016-го?
– Так, на параді був кожен п’ятий автомобіль – нашого автозаводу. Не називали марку “КрАЗ”, бо, мабуть, вважали, що це – реклама. Хоча КрАЗ реклами не потребує, їх ні з якою іншою технікою не сплутаєш.
Військових замовлень наразі обмаль. Хоча наші конструктори постійно працюють над удосконаленням уже існуючих і розробкою нових моделей автомобілів військового призначення, військове відомство надто забюрократизоване, й отримати замовлення дуже складно. Так, у 2014 році ми розробили потужну новинку – спеціальне шасі 8х8 – для монтажу важкого військового спецобладнання. На нього поставили броньований спецмодуль, створивши КрАЗ-“Ураган”, але, на жаль, замовлень від українських військових на новинку та інші спецвироби на цьому шасі ми не отримали. Тож проблема замовлень для української армії, їх оплата залишається актуальною.
– Як у таких надзвичайно складних умовах вдається утримувати підприємство “на плаву”? Де берете замовлення?
– Випускаємо техніку для цивільного сектора, виконуємо спеціальні замовлення для видобувної галузі, комунальних установ тощо. До того ж на зовнішніх ринках військові КрАЗи доволі затребувані, бо в екстремальних умовах тропіків, пустель та зонах військових конфліктів їм немає рівних.
– Де завод бере гроші на нові розробки? Чи вдається залучати зовнішні інвестиції і над чим нині працюють конструктори “КрАЗу”?
– На жаль, нині банки не кредитують комерційний сектор, тож доводиться використовувати власні інвестиції. Працюємо по різних напрямках, й один із них – виробництво підйомних кранів, яких в Україні більше ніде не виробляють. Серед новинок – крани потужністю 25 і 32 тонни. Наступного місяця плануємо презентувати 40-тонну модель. Інший перспективний напрямок роботи – створення лінійки легких комерційних автомобілів вантажопідйомністю 3 й 5 тонн. Паралельно продовжуємо вдосконалювати безпілотний автомобіль КрАЗ-Спартан, сільськогосподарський автотрактор МЕЗ-330 тощо. Дослідно-конструкторських робіт чимало.
– Романе Євгеновичу, чим Ви, як генеральний директор ПрАТ “АвтоКрАЗ”, пишаєтеся найбільше?
– Пишаюся нашим колективом. Він настільки потужний, працездатний і відданий своїй справі, що це надихає боротися й перемагати. Його віра в “КрАЗ” дуже сильна, вона нівелює усі проблеми. Приміром, нещодавно складальники працювали до 3-ї години ночі, щоб терміново виконати замовлення. Й встигли вчасно!
– Підприємство “АвтоКрАЗ” завжди було й залишається соціально орієнтованим. Які соціальні проекти міського чи обласного значення підтримуєте?
– Ми продовжуємо підтримувати пансіонати для працівників групи “КрАЗ”, що знаходяться в мальовничих куточках Херсонської і Запорізької областей, фінансуємо оздоровчі табори для дітей заводчан. На нашому балансі в Кременчуці – Палац культури “КрАЗ” і гуртожитки. Згідно з колективним договором кразівці мають право на пільги, не передбачені законодавством. Є й додаткові дні відпустки, дотації на харчування, різні заохочення, засоби індивідуального захисту тощо.
– В якій стадії знаходиться питання погашення заборгованості по зарплаті, яке непокоїть заводчан, особливо напередодні професійного свята – Дня машинобудівника України?
– Вирішуємо. Воно виникає й через те, що наші клієнти не завжди вчасно розраховуються за поставлену нами техніку. Так, на сьогоднішній день вітчизняне військове відомство винне “КрАЗу” багато мільйонів гривень за вже виконані замовлення. Комунальні установи часто розраховуються за наявності грошей у бюджеті, тобто із запізненням на один і більше місяців. Наприклад, КП “Запоріжжяводоканал” затримує розрахунок за придбані самоскиди вже більше п’яти місяців. Але ми предметно працюємо над розв’язанням цієї проблеми, й до свята заводчани обов’язково будуть з грошима.
– Що побажаєте колегам-машинобудівникам й очолюваному Вами колективу з нагоди свята?
– Колегам бажаю багато технічно складних, але цікавих і вигідних замовлень, а рідному колективу – не старіти душею, завжди залишатися в авангарді вітчизняного машинобудування й віри в “КрАЗ”.
Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА
“Зоря Полтавщини”