Гіркий присмак  “солодкого бізнесу”

Гіркий присмак “солодкого бізнесу”

Учасниками науково-практичної конференції “Сучасне бджільництво Полтавщини”, яка відбулася нещодавно, були провідні аграрії та науковці як з нашої області, так і зі всієї України. Особливий акцент було зроблено на питаннях щодо селекції бджіл та державної підтримки пасічництва. Йшлося й про налагодження співпраці між бджолярами та аграріями, попередження масової загибелі бджіл від хімікатів.
“Кожного року стикаємося з тим, що бджолярі зазнають збитків від діяльності фермерів, – зазначив на відкритті конференції директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов. – На жаль, це не проблема окремого регіону, а загальнодержавна. Місцевими депутатами 14 лютого був поданий законопроект, який спрямований притягти до відповідальності тих аграріїв, які зловживають засобами захисту рослин. В минулому році від діяльності фермерських господарств загинуло близько 50 тисяч бджолосімей. Якщо ще десять років тому в області нараховувалося близько 190 тисяч бджолосімей, то нині – 137 тисяч. Втрати бджолосімей досить вагомі. Найперше, над чим зараз потрібно працювати, – налагодження комунікацій між аграріями, які застосовують засоби захисту рослин, і пасічниками. У нас є позитивні приклади покращення такої співпраці. До прикладу, в Семенівському районі пасічники на договірних умовах з аграріями ставлять свої пасіки у полях і мають від цього взаємну вигоду.
Ще одна проблема, над якою потрібно продовжувати працювати, – селекція бджіл. У минулому році були випадки завозу на територію області інших порід бджіл. Аборигенним видом комах у нашому краї є українська степова порода, яку витісняють завезені бджоли. Пасічники дуже виважено мають підходити до цього питання”.
До речі, у Литві за останні кілька років не було зафіксовано жодного випадку отруєння бджіл хімікатами. За сім днів до проведення робіт з обробки полів аграрії надсилають пасічникам електронні повідомлення, щоб вони встигли заздалегідь потурбуватися про своїх підопічних. У випадку, якщо бджоляр з якоїсь причини не прочитає цього повідомлення, то лиха не станеться. Адже технологія внесення засобів захисту рослин фермерами дотримується, їхня кількість не перевищує рекомендованих норм, тому бджіл не доводиться залишати на певний час у вуликах. На жаль, українські фермери не поспішають гармонізувати свої дії із пасічникам. На органічне землеробство переходить небагато аграріїв, а щоб досягти відчутного для бджолярів ефекту, потрібен не один десяток років. Начальник відділу контролю за обігом засобів захисту рослин ГУ “Держпродспоживслужби” у Полтавській області Лілія Верховод говорить:
– В минулому році сільськогосподарськими підприємствами області було використано понад 3545 тонн хімічних засобів захисту рослин. Цифра поступово знижується, але повільнішими, ніж хотілося б, темпами. У 2018 році біологічні засоби захисту рослин були застосовані лише на 256 тисячах гектарах площ, а екологічно чисте виробництво, взагалі без застосування пестицидів, – на 33,5 тисячі гектарах. Досить поволі збільшуються і території, де фермери застосовують трихограму (трихограма – корисна комаха, яка знищує шкідників у стадії яйця. – Авт.). Що цікаво: в Полтавській області використовується 1030 назв пестицидів, що становить 37 відсотків від загальної кількості дозволених в Україні. В минулому році було винесено вісім постанов аграріям щодо необґрунтованого внесення препаратів захисту рослин, від яких загинули бджоли. Покарання за таку діяльність становить 170 гривень.
Варто додати, що нещодавно Міністерство аграрної політики і продовольства України включило у програму підтримки кооперативів і новий напрямок – бджільництво. Кооперативам бджолярів компенсуватимуть 70 відсотків вартості обладнання, в той час як минулого року пасічникам могли запропонувати лише допомогу в отриманні кредиту на пільгових умовах. Цього разу на один кооператив може буди виділена сума у розмірі до трьох мільйонів гривень. Така новація дозволить пасічникам створити власну лінію виробництва цього продукту і на тарі зазначати назву кооперативу як виробника продукції, що в свою чергу полегшить реалізацію меду за кордон.
“Дуже важливо, щоб пасічники продовжували об’єднуватися у кооперативи для формування товарних актів, – додав Сергій Фролов. – Це дозволить їм відстоювати свої інтереси, створювати власні міні-лабораторії. Для цього буде підтримка як з Державного бюджету, так і з обласного. Обласна рада надає підтримку пасічникам-початківцям та на придбання племінного матеріалу. Минулого року з обласного бюджету пасічники отримали відшкодування у розмірі 200 тисяч гривень на ці цілі”.
* * *
Організаторами конференції стали Міністерство аграрної політики та продовольства України, Полтавська обласна державна адміністрація, громадська спілка “Обласне об’єднання “Полтавський пасічник”, громадська спілка “Полтавське товариство сільського господарства” та Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу”.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  • 3
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    3
    Shares

Добавить комментарий