Годівля та профілактика захворювань молодняку птиці

Годівля та профілактика захворювань молодняку птиці

Молодняк птиці з перших тижнів життя характеризується високою інтенсивністю росту. Скоростиглість певних порід дозволяє отримати тушку вагою до 1,5 кг або ж до 2–2,2 кг та більше за 42–45 днів для курчат-бройлерів. Зрозуміло, що така інтенсивність приростів може ґрунтуватися лише на відповідному забезпеченні молодняку поживними речовинами. Важливу роль тут відіграє забезпечення відповідного переходу від жовткового живлення до споживання корму.

Жовтковий запас

Після вилуплювання курча з нормальним розвитком все ще зберігає частину невикористаних поживних речовин у своєму жовтковому мішку. Тож не слід перейматися, побачивши невеличкий мішечок вагою 5–7,5 г у нижній частині черевця курчати. Зазвичай цей мішечок має жовтувато-оранжеве забарвлення і на ньому можна роздивитися добре розвинену судинну сітку, а його розмір активно зменшується з перших годин після вилуплювання і зникає протягом кількох днів. Цей залишок поживних речовин є основним джерелом живлення для курчати протягом часу інкубації і може зберігати таку функцію ще протягом першого тижня його життя.
Основною складовою залишку жовтка є легкорозчинні жири, які складаються з коротколанцюгових жирних кислот. Саме ці жири регулюють розвиток травної системи молодняку птиці, а також стабілізують його енергетичний обмін протягом початкового періоду розвитку. Відповідно за змінами залишкового жовткового мішечка можна спостерігати, як розвивається молодняк. Так, якщо запаси жовтка використовуються швидко, це свідчить про нормальний розвиток травної системи, що є дуже бажаним на початкових стадіях розвитку. Чим швидше жовткові запаси курчати будуть використані, тим швидше воно зможе повною мірою перетравлювати і засвоювати поживні речовини з корму. При цьому хоча швидкість використання жовтка і залежить від складу раціону, скорочення обсягу годівлі не сприяє швидшому використанню запасних поживних речовин. Навіть навпаки, чим краще курчата харчуються, тим швидше жовтковий запас поживних речовин буде використано. Через це розпочинати повноцінно годувати молодняк рекомендується не пізніше, ніж через18 годин після його вилуплювання.

Спецраціон і профілактика

Якщо з перших днів життя курчати помітні незначні відмінності у кольорі та консистенції вмісту жовткового мішка, можна спробувати вплинути на його подальший розвиток через використання спеціального раціону. Для цього згодовують комбікорм із додаванням відповідного підкислювача та пробіотичних препаратів. При цьому протягом першого тижня можна використати так званий нульовий раціон (престартовий – 0–7-й день життя) до переведення молодняку птиці на стартовий (7–21-й день життя).
Важливе значення при такій двофазній годівлі птиці у перший місяць має вміст у раціоні білка та його забезпеченості незамінними амінокислотами, зокрема метіоніном та лізином. Особливу увагу також приділяють вмісту в раціоні достатнього обсягу легкодоступних вуглеводів. Престартовий корм має бути високоперетравним – не менше 80–85%.
Не рекомендується мати у складі первинного раціону велику кількість рослинних та тваринних жирів і мінералів. Енергетична цінність такого раціону орієнтована на вміст близько 280–290 ккал в 100 грамах корму. До складу нульових комбікормів не бажано включати пшеницю та її похідні, наприклад, висівки. До їхнього складу також не бажано включати сою та кормові компоненти тваринного походження, наприклад, м’ясо-кісткове чи рибне борошно.
Сухе молоко та дріжджі є теж небажаними компонентами. Натомість, до складу раціону можна вводити продукти переробки рису (до 7% від ваги раціону), сухі молочні відвійки, подрібнене насіння льону (до 3% від ваги раціону). Використання перелічених компонентів стабілізує структуру та вологість комбікорму, чим стимулює розвиток травного тракту.

Перехід на ростові корми

Починаючи з 21 дня життя, молодняк птиці зазвичай переводять на так звані ростові корми, що мають на меті переведення годівлі за поживністю з білкового типу на вуглеводний. Слід також зазначити, що перехід від одного корму до іншого має бути поступовим та тривати щонайменше 3 доби, за які поступово зменшують даванку корму, що попередньо використовували, та збільшують вміст того корму, на який переводять.
Протягом першого місяця життя використання поживних речовин у молодняку птиці відбувається найбільш інтенсивно. Потреба в енергії при цьому може значно коливатися, залежно від виду птиці і напряму її продуктивності. Так, у молодняку курей яєчних порід протягом першого тижня життя вона становить близько 85 кДж, у м’ясних порід – на 50–70% більше. Так, саме від виду та напряму продуктивності залежить потреба у протеїні – від 1,4 до 2,4 г на голову на добу відповідно. З часом забезпечення протеїнових складових у раціоні реалізується за рахунок введення складових тваринного походження.
Важливим елементом у складі раціону молодняку птиці є також клітковина, рівень якої не повинен перевищувати 5–7 г для курей. Щодо мінеральної годівлі, то слід зазначити, що кухонна сіль – основне джерело натрію для молодняку. Треба чітко нормувати її вміст, він не повинен перевищувати 0,4 г на 100 г сухого корму.
Молодняк птиці дуже активно реагує на нестачу вітамінів. Для недопущення затримки в рості та розвитку рекомендується випоювати вітамінні препарати, починаючи вже з другого по п’ятий день життя. Комбінувати або заміщати вітамінні препарати антибіотиками не рекомендується. З моменту вилуплення курча є умовно вільним від мікрофлори, тому додатково знищувати без потреби її не варто. Натомість рекомендується використання пробіотичних препаратів, які разом із вітамінним випоюванням сприятимуть зміцненню імунітету. Якщо ж у антибіотико-профілактиці все ж таки є потреба, її проводять не раніше, ніж через три дні після випоювання вітамінів. До вибору антибіотиків варто підходити дуже зважено. Надмірне їх використання не приносить користі ані птиці, ані господарству. Так, з часом при використанні одних і тих самих препаратів існує велика небезпека розвитку резистентності, за умови чого проводити боротьбу з первинними мікроорганізмами надалі буде дуже важко.
Щодо профілактики інших інфекційних захворювань, то тут доцільно консультуватися з ветеринарним лікарем. Залежно від поширених у певному регіоні інфекційних хвороб відповідним чином формується і графік профілактичних обробок. Є широкий вибір різних вакцин, більшість з яких також даються молодняку у формі випоювання з повторенням з відповідним інтервалом. У свою чергу вакцинації не повинні співпадати з протипаразитарними обробками – дегельментизаціями. Комбінація вакцини та протипаразитарного препарату може викликати у птиці значний стрес, негативно позначатися на її рості та розвитку і значно послаблювати імунну реакцію організму на введену вакцину. Нехтувати протипаразитарними обробками також не варто, бо інвазивні захворювання можуть значно знижувати продуктивність, уповільнювати ріст і розвиток молодняку й навіть призводити до його падежу. Інтервал між вакцинацією та дегельмінтизацією в графіку профілактичних обробок повинен становити 14 діб.
Таким чином, збалансована годівля молодняку птиці, починаючи з перших днів її життя, поряд із відповідними профілактичними обробками має забезпечити добре здоров’я та високу продуктивність вашого стада.

Марія ЯРОШКО,
ветеринарний лікар.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий