Годування поросят-сисунків

Годування поросят-сисунків

«Багато років тримаємо у господарстві свиней, незважаючи на побоювання втратити поголов’я через спалахи африканської чуми. Останнім часом ціни на молодняк «кусаються», тому вирішили залишити свою свиноматку. Очікуємо першого «поповнення». Розкажіть, як вирощувати поросят-сисунків та чим їх краще годувати?» – запитує Антоніна ЧМУТ з Полтавського району.

Детально пояснив, як доглядати за сисними поросятами, доктор сільськогосподарських наук Д. ВАСИЛЕНКО: «Перший раз підпускають поросят до свиноматки не пізніше, як через дві години після народження. Перед цим вим’я обов’язково підмивають теплою водою, витирають чистим рушником і добре масажують. З першого ж разу поросят підпускають до матки так, щоб найменші з них ссали передні соски, менш тугі та багатші на молоко, а крупніші і міцніші – задні, тугіші. Міцні поросята можуть добре масажувати вим’я, цим сприяють збільшенню виділення молока.
Перші п’ять днів після опоросу матки виділяють молозиво, яке значно поживніше за молоко. Найбільш багате на поживні речовини, особливо на білок, молозиво в перший день після опоросу – кількість білка в ньому вдвічі більша, ніж на п’ятий день. У молозиві є велика кількість мінеральних речовин, вітамінів та імунних тіл, які сприяють підвищенню опірності поросят захворюванням. Тому саме поросята в перші дні після народження повинні одержувати молозива якнайбільше. Проте за один раз поросята не можуть спожити багато молозива. Зумовлено це тим, що під час ссання матка віддає молоко протягом не довше однієї хвилини і, крім того, шлунок у сисунів у перші дні їхнього життя дуже малий. Він вміщує від 25 до 40 г молока. Отже, для прискорення росту поросят їх у перші дні підпускають до маток приблизно через кожну годину. Через це поросята-сисуни з першого дня життя перебувають у станку біля матки. А щоб свиноматки не давили поросят, третину станка відгороджують, залишивши відтулину для проходу. Вільний доступ поросят до матки сприяє частій годівлі сисунів, що не перевантажує їх шлунку молоком і одночасно сприяє кращому використанню організмом молока та швидкому його росту.
Перед підпусканням поросят до матки перевіряють, чи не мають вони гострих зубів, якими можуть травмувати у матки соски. Гострі зуби одразу відщипують маленькими щипцями-кусачками.
Найкращим кормом для поросят є материнське молоко. Поросята-сисуни дуже швидко ростуть, і хоч у свиноматки утворення молока зростає до 21 дня лактації, задовольнити потребу в ньому навіть найбільш молочні з них можуть лише до 10-денного віку поросят. Якщо після семиденного віку продовжувати годувати поросят лише материнським молоком і не згодовувати інших кормів, то вони будуть голодувати, почнуть худнути і зовсім припинять ріст. Щоб цього не трапилось, поросят дуже рано привчають до поїдання різних, багатих на поживні речовини кормів. З другого дня життя поросятам дають свіжу нехолодну воду. Велика потреба сисунів у воді зумовлена тим, що їхній організм з одиниці поверхні тіла випаровує вологи у кілька разів більше, ніж організм дорослих тварин, а також тим, що живляться вони дуже жирним материнським молоком (молозиво), для перетравлення якого потрібна збільшена кількість води. Якщо в коритцях немає питної води, то поросята смокчуть з підлоги сечу, що призводить до розладу травлення і часто до загибелі. Воду в коритцях міняють 5–7 разів на день.
З третього-п’ятого дня життя поросятам дають підсмажене зерно жита, пшениці, ячменю, гороху. Поїдаючи таке зерно, поросята не риються в підстилці, не поїдають бруду і не хворіють.
Для інтенсивного росту поросята вимагають належної доставки поживних і особливо мінеральних речовин: кальцію, фосфору, заліза. Уже на 7–10-й день у материнському молоці недостає заліза, тому сисуни можуть хворіти на недокрів’я – анемію.
Щоб задовольнити потребу поросят у кальції, їм кладуть у коритця подрібнену крейду і кісткове борошно, а потребу в залізі задовольняють, даючи розчин сірчанокислого заліза і сірчанокислої міді. Для цього в 1 л перевареної теплої води розчиняють 2,5 г сірчанокислого заліза (залізного купоросу) і 1 г сірчанокислої міді (мідного купоросу). Розчин проціджують через вату, і перед підпусканням поросят до ссання окроплюють ним соски маток. Так поросята разом з молоком одержують залізо і мідь. Цим розчином можна поливати підсмажене зерно, кісткове борошно та інші корми. Задовольняють поросят залізом і тоді, коли їм дають у коритці червону глину (але без піску).
Заготовляють на зиму для поросят також дерен з місць, де не пасеться худоба. Дернини роблять розміром звичайної лопати. Їх також складають у коморі і, коли розпочнуться зимові опороси, кладуть по одній у коритця. Поросята риються у дернині, поїдають її коріння. Дають поросятам також подрібнене деревне вугілля, яке запобігає колікам. При поїданні багатого на білок молока в кишковому тракті утворюється чимало газу, який спричиняє коліки. Деревне вугілля поглинає (адсорбує) газ, і поросята позбавляються болей, які бувають від колік. Для зручності у станок ставлять коритце, поділене на шість відсіків, у які насипають піджарене зерно, крейду, червону глину, кісткове борошно, дернину і в шостий – деревне вугілля (мал. 1).
Годування поросят-сисунківЗ п’ятого дня життя поросят підгодовують коров’ячим молоком та концентрованими кормами. Дають їм молоко свіжовидоєне – ще тепле. Несвіже і холодне молоко може викликати у поросят діарею. Практикують згодовування молока сисунам із звичайних широких сковорідок або коритець, норма його в перший день – по 30–40 г на порося. Щоб навчити поросят пити молоко, рильце кожного вмочують у молоко; згодом вони самі біжать до годівниці з молоком. Коли поросята навчаться пити молоко, даванку його збільшують, доводячи поступово до 200 г і більше на добу. Тримають годівницю з молоком у станку не довше 15 хвилин. Все недопите молоко згодовують відлученим поросятам.
Протягом 2–3 днів поросята навчаються пити молоко, і їх зразу ж привчають до поїдання концентрованих кормів. Звичайно, починають з вівсяної дерті. Для цього її просівають через сито; одержане борошно додають до свіжого коров’ячого молока, розмішують перший раз дуже рідко і поять поросят. На другий день вівсяного борошна насипають більше, поступово доводячи затірку до стану рідкої каші. Пізніше, за відсутності вівсяної, можна замішувати ячмінну, кукурудзяну чи житню дерть.
Коли поросята привчаться добре їсти цей корм, його дають уже зі збираним молоком, а потім – з водою. Проте коли є можливість, то краще згодовувати дерть, замішану на збираному молоці. Воно містить повноцінний білок та інші поживні речовини, які сприяють швидкому росту і розвитку сисунів. Найкраще поросята використовують поживні речовини корму і швидко ростуть у перші місяці свого життя, тому в цей період їм треба створювати всі умови для такого інтенсивного росту. Даючи молодняку концентровані корми, не треба привчати їх до різних варених каш та киселів, що призводить до зніженості та вибагливості тварин.
Згодом разом з дертю поросятам дають подрібнену моркву, варену і потовчену картоплю, трав’яне борошно чи листя люцерни та конюшини, а з місячного віку – кормові буряки, пророщене зерно.
Починаючи з 10-го дня, сисунів годують концентрованими та іншими кормами чотири-п’ять разів на добу і після кожної годівлі напувають водою.
Влітку раціон поросят, які досягли місячного віку, доповнюють подрібненими зеленими кормами, змішаними з дертю та збираним молоком.
При добрій годівлі поросята у місячному віці важать по 8–10, а при відлученні (в два місяці) – по 18–20 кг. За 10 днів до відлучення усіх кнурців, що не залишаються на розплід, каструють. Перебуваючи біля матки, вони менш хворобливо переносять цю операцію.
Відлучають поросят у 2-місячному віці, коли вони зміцніють і навчаться добре їсти різні корми. Роблять це не відразу, а протягом 3–5 днів, щоразу рідше пускаючи їх ссати. В останній день свиноматку переводять в іншу половину свинарника. В цей час годують поросят посилено, щоб не уповільнювався ріст. Протягом 15–20 днів їх утримують у материнському станку і годують стільки ж разів і такими ж кормами, як і при матці, але кормові раціони збільшують. Коли поросята звикнуть до самостійного життя, їх переводять у свинарник для вирощування молодняку».

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий