Гончарний круг, ткацький верстат, п’яльця вишивальниці

Гончарний круг, ткацький верстат, п’яльця вишивальниці

Нематеріальна художня спадщина Полтавщини – скарби духовної культури і вагомий чинник економіки

Днями Полтавщину з робочою поїздкою відвідала делегація Міністерства культури та інформаційної політики України. Спершу заступниця міністра культури та інформаційної політики України Лариса Петасюк, голова Офісу розвитку креативних індустрій відомства Уляна Хром’як, перший заступник голови Державного агентства розвитку туризму Кирило Домбровський відвідали Решетилівку. Оглянули приміщення колишньої фабрики ім. Клари Цеткін, куди після ремонту планує перебратися Всеукраїнський центр вишивки та килимарства, і сам осередок мистецького життя містечка. Зокрема у Всеукраїнському центрі вишивки та килимарства представники делегації і влади області зустрілися з журналістами, обговорили перспективи створення сприятливого творчого та туристичного клімату на Полтавщині.

Решетилівські візерунки століть

Решетилівські гобелени – одна з родзинок нематеріальної спадщини нашого краю. Вони активно популяризуються на теренах сучасної України. Це і не дивно, адже решетилівські гобелени – справжні шедеври ткацтва, на яких оживають візерунки століть. Цьогоріч у планах з випуску сувенірної продукції Національного банку України – дві спеціальні монети із зображенням виробів решетилівських майстрів, які увійдуть до тематики «Українська спадщина». Обидві мають назву «Решетилівське килимарство», їх планують ввести в обіг у квітні.
Гості змогли помилуватися унікальними килимами-гобеленами ручної роботи, рушниками, вишиванками, поспілкуватися з майстринями, відвідали цехи-майстерні. Варто наголосити, що решетилівську вишивку білим по білому, яка є однією з найскладніших технік, наразі готують до включення до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. На початку березня всі необхідні документи були подані до Міністерства культури та інформаційної політики України. Наступний крок – передача документів до Міжнародного комітету. Попередньо процес внесення вишивки у відомий список може завершитися наступного року. А до цього з нагоди 30-річчя Незалежності України мисткині Центру планують вишити 30 унікальних рушників, розповіла директорка установи Надія Вакуленко.
«Народні художні промисли цілком можуть розраховувати на підтримку, – зазначила Лариса Петасюк. – Наразі на рівні міністерства розробляють відповідну державну цільову програму. Вона торкатиметься не тільки підтримки людей, які займаються рідкісними ремеслами, а й об’єднання їх у відповідні кластери. А також буде розрахована не тільки на Решетилівку та Опішню, а й на інші подібні осередки у державі».
«Ми націлені на подальший плідний розвиток та відродження. Щоб зали мистецької установи були наповнені новими експонатами, щоб у Центрі було сучасне обладнання, щоб за верстати сіли нові випускниці місцевого художнього ліцею. А головне – щоб Центр став прибутковим. Ми не можемо постійно розраховувати лише на Державний бюджет. Але, щоб рухатися далі, нам потрібна допомога у приведенні матеріальної складової до відповідного стану. Тоді ми зможемо з новими силами стартувати і взяти на себе додаткові зобов’язання», – підкреслив голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький.
«Одним з головних завдань Державного агентства розвитку туризму є формування в українців культури подорожей країною, – зауважив Кирило Домбровський. – Ми запроваджуємо як певні маркетингові програми, так і створення багатомовного туристичного продукту для закордонної аудиторії. На сьогодні він розробляється основними шістьма мовами ООН. Як відомо, одне робоче місце в туризмі створює чотири робочих місця в суміжних галузях. Зокрема в тих же креативних індустріях».
З першого дня відкриття Центру його двері практично не зачинялися, доповнює Надія Вакуленко. До початку пандемії екскурсії і майстер-класи були чи не кожного дня. Решетилівка стала цікавою туристичною локацією, і не лише для закордонних туристів. Було організовано тур Петриківка – Решетилівка – Опішня. Таким чином, вималювався своєрідний мистецький шлях. І, звісно, неабияк посприяла цьому нещодавно відремонтована автодорога. Також вона висловила сподівання, що робота туристичного маршруту буде відновлена після послаблення карантину.

Туристичні перспективи і проблеми Полтавщини

Делегація Міністерства культури та інформаційної політики України зустрілася і з представниками туристичного та готельного бізнесу області, щоб обговорити нагальні проблеми галузі, вислухати пропозиції та побажання стосовно подальшої роботи. Найбільш обговорюваною стала тема мінімалізації наслідків пандемії для туристичної галузі, активна промоція на Полтавщині ідей для змістовних вікендів та відпочинку. Приміром, народний депутат України Дмитро Нальотов вніс пропозицію стосовно відродження в області велотуризму історичними місцями. Торік був запущений перший такий маршрут – «Green way», який пролягав від Полтави до Опішні вздовж берега Ворскли через музей-заповідник «Поле Полтавської битви», Диканьку… Враховуючи те, що маршрут був реалізований пізньої осені, повністю не вдалося його апробувати. Тож уже нинішньої весни шанувальники велоспорту зможуть оцінити всі його переваги і недоліки.
Стосовно державної підтримки креативних індустрій області, то, зі слів Лариси Петасюк, майстри, які були змушені згорнути виробництво на період локдауну і зазнали збитків, можуть розраховувати на підтримку в розмірі 8 тисяч гривень. Окрему допомогу вони можуть отримати і через залучення грантових програм.
Голова Офісу розвитку креативних індустрій Міністерства культури та інформаційної політики України Уляна Хром’як наголошувала на розвиткові інвестиційної привабливості туристичних об’єктів області:
– Пропонуємо готельєрам і рестораторам у своїх закладах виставляти роботи майстрів, які відомі в регіоні, й таким способом популяризувати їх. Як на рівні міста, так і на рівні області. Також вони можуть співпрацювати, проводити майстер-класи, використовувати автентику майстрів у корпоративній символіці приватного бізнесу. Ми готові підтримувати такі ініціативи.
Близько п’яти років поспіль на меценатських засадах популяризує решетилівські гобелени власниця полтавського готелю «Палаццо» Олена Шуліка. Вона є великою шанувальницею цих витворів. І дарує їх гостям готелю, переважно іноземцям. Таким чином, килими розлітаються по всьому світу. Вона запропонувала як варіант подальшої співпраці надавати громадські місця готелю для презентації робіт решетилівських майстринь і подальшої їх реклами.
«Для розвитку полтавського регіону потрібна синергія зусиль. Вона є і зараз, є чимало людей, які готові це робити. Якщо ж ми матимемо хоч якусь підтримку Офісу розвитку креативних індустрій, медійну, креативну допомогу, зможемо зробити більше. Залучайте нас, ми готові допомагати, нам самим це цікаво і ми це любимо», – сказала Олена Шуліка.
З проханням підтримати гідів у період карантину до Уляни Хром’як звернулися полтавські екскурсоводи. Наразі вони не можуть скористатися програмою для підтримки малого бізнесу і отримати хоч якусь матеріальну допомогу, бо не всі зареєстровані як фізичні особи – підприємці. А це, на думку місцевих гідів, призведе надалі до втрати цінного інтелектуального потенціалу краєзнавців. Враховуючи те, що велика частина гідів добре володіє іноземною мовою і працює із закордонними туристами, зменшиться і кількість залучених у туризм коштів.
«Окрім ознайомлення з мистецьким потенціалом області, ми приїхали навчити громади створювати власний якісний туристичний продукт і просувати його на ринок, – розповів Кирило Домбровський. – З огляду на це в Державному агентстві розвитку туризму закладені кошти на маркетингові програми. На стадії розробки – державна цільова програма «Мандруй Україною». Вона комплексна й стосується галузей, дотичних до туризму: інфраструктури, культури, гастрономії».

Нове життя гончарної столиці

Власну ідею розвитку туризму і гончарства у своїй громаді презентували високоповажним гостям і опішняни. Вони мають намір реконструювати стару автостанцію і створити комунальне підприємство «Опішнянська артіль». Там місцеві майстри гончарства зможуть навчати талановиту молодь, яка хоче пов’язати своє життя з мистецтвом та народними промислами.
«Спочатку ми розробили бренд селища і його активно розвиваємо, започаткували сливовий фестиваль, а зараз переходимо до конкретних дій з підтримки нематеріальних художніх промислів у нашому населеному пункті, – розповів голова Опішнянської ОТГ Микола Різник. – Наше селище славиться гончарством, але нині, на жаль, мало людей, які займаються і готові й надалі займатися цим промислом. Тому ми вирішили створити комунальне підприємство «Опішнянська артіль». Вона об’єднає кілька напрямків. Сюди увійдуть центр з навчання гончарству, виробнича майстерня (на сьогодні в Опішні не збереглося жодного гончарного заводу), центр з промоції готового товару, павільйон для її продажу. Окремо буде аналітичний напрямок, де оцінюватимемо результати роботи. Наразі розглядаємо, куди можна реалізувати виготовлену нами кераміку. Добре, якщо вдасться співпрацювати з такими великими торговими мережами, як, приміром, «Епіцентр». Очікуваний результат від такого кроку – прибуток у громаду, збереження місцевих унікальних художніх промислів і розвиток туризму. Спочатку плануємо створити невелику майстерню для охочих цим займатися, забезпечимо робочим місцем і всім необхідним, навіть розглядаємо можливість давати це робоче місце безкоштовно. Аби лиш людина хотіла вчитися, творити і реалізовувати свій виріб. Чимало гончарів нині не хочуть реєструватися як фізичні особи – підприємці, бо багато бюрократичної тяганини. Ми підемо їм назустріч, надамо все – від гончарного круга до фудкорту і презентаційного виставкового залу, щоб вони продовжували свою справу. Стосовно продажу готового товару, то всім відомо, що нині на Полтавщині через збитковість закриваються всі автостанції. Тричі хотіли закрити її і в Опішні. Ми її зберігаємо за рахунок дотацій з місцевого бюджету і ведемо перемовини щодо викупу. Вже розробили концепцію, як перетворити старе приміщення автостанції у невеликий виставковий центр, де буде і гончарний магазин».
Також у громаді напрацьовують туристичний маршрут за напрямком Національний музей-заповідник українського гончарства – Колегіум мистецтв – Артіль. Активно налагоджують співпрацю не тільки із садибами зеленого туризму, а й із туристичними агенціями. Також планують представляти та реалізовувати продукцію на міжнародних електронних майданчиках та постачати для великих торгових мереж гончарні вироби, брати участь у різноманітних заходах, фестивалях.
А вже у липні цього року в селищі планується провести перший семінар з розвитку нематеріальних художніх ремесел, анонсувала Лариса Петасюк. На ньому хочуть зібрати всіх майстрів з України, продемонструвати специфіку кожного регіону. А досвід опішнянської громади щодо створення комунального підприємства, пропагуватимуть в інших областях держави.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий