Грецькі губки з… полтавського городу

Грецькі губки з… полтавського городу

Кілька років тому колега привезла як подарунок з сонячної Греції незвичайну губку рослинного походження, виготовлену з плодів екзотичної люфи (люффи – згідно з іншою версіє правопису). З її слів, у сусідній країні не надто прижилися синтетичні губки, і місцеві жителі до цього часу користуються їхніми рослинними аналогами. Миття такою губкою є справжнім задоволенням, адже вона має гарні масажні властивості. Як виявилося згодом, для деяких наших земляків ця рослина з сімейства ліан вже давно не є екзотичною. Кілька років поспіль відводив під тропічну культуру частину городньої ділянки і полтавець Віктор Середа. Він розповів, як виростити гігантський огірок (а саме на нього найбільш схожі плоди люфи) та перетворити його на косметичний засіб для лазні.
«Технологія вирощування люфи схожа на технологію вирощування звичайних огірків, – говорить Віктор Федорович. – Висівають його у другій половині травня, коли вже не буває заморозків, адже, на відміну від огірків, рослина є дещо теплолюбивішою і краще росте на сонячних місцях. Плоди виростають до метра, тому треба враховувати цей фактор і при висаджуванні робити відстань між лунками також до одного метра. У кожну лунку кладу по дві-три насінини. Згодом в міру росту люфи обов’язково потрібно встановлювати для неї опору, щоб рослина могла витися. Іноді вона піднімається на висоту до 3–4 метрів. Підживлювати екзота також потрібно тими ж добривами, що й огірки, не допускати забур’яненості. На одній рослині виростає 2–3 плоди, іноді більше. Робити губки потрібно з перезрілих плодів люфи, які можуть висіти на стеблі до самих заморозків. Молоді більше схожі на великі китайські огірки. Якщо зривати їх недозрілими, то можна використовувати у їжу. За смаком вони щось середнє між кабачком та огірком звичайним».
Найбільше страви з люфи припали до смаку жителям Китаю. Там її не лише споживають у гарячих салатах, але й їдять у сирому вигляді, лікуються. Українці ж додають люфу в супи, рагу та салати, тушкують з грибами, яйцями та зеленню, консервують. Що цікаво: люфа непогано переносить посуху і нерідко давала господарю непоганий врожай навіть у несприятливі роки. Тому, порізавши її на невеликі шматочки, він консервував заморське диво замість огірків-корнішонів. Гарному підібрати спеції смак можна зробити схожим на смак каперсів чи навіть грибочків. Проте, на думку співрозмовника, найбільшу цінність люфа все ж являє як губка – екологічна та міцна. Вона не розтягується у гарячій воді, не псується від вологи і в ній не розводяться шкідливі мікроорганізми.
«Витягти губку можна лише з повністю сухого плоду ліани, – додав співрозмовник. – Іноді їх доводиться досушувати, але в більшості випадків вони гарно висихають пізньої осені і на самому стеблі, стаючи сірого кольору. Досушувати люфу у вологому приміщенні не можна, вона може загнити. Перевірити, чи готовий плід, можна, взявши його за хвостик і легенько потрусивши. У сухої люфи чутно, як всередині пересипається насіння. Потім зрізаю плодоніжку і витрушую насіння. Плоди заливаю окропом на 30 хвилин, після чого їх очищую від шкірки (як банан) і ще раз просушую. Отримані губки потрібно кілька разів промити в мильній воді, сполоснути, ще раз просушити, а потім розрізати на шматки потрібного розміру», – говорить Віктор Середа.
Його ліани – не лише люфа, а й мамордика, лагенарія, гарбузи мускатних сортів, міні-гарбузи (схожі на груші та грибочки). А ще ділили з ними територію городу екзотичні сорти квасолі, незвичні квіти. Ніколи не продавав вирощене на ринку, лише дарував екзотів як сувеніри. Нині через поважний вік не може поратися на городі, але продовжує щедро ділитися порадами і насінням з усіма охочими.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий