Гриби: делікатес  і небезпеки

Гриби: делікатес і небезпеки

Чимало наших земляків люблять осінь лише за гриби, адже їх збір є популярним видом активного відпочинку. Важко порівнювати з чимось іншим це неповторне відчуття азарту, коли на лісовій галявині знаходиш дружненьку, гарно приховану родину груздів, «поляків» чи білих грибів. Коли кілька годин поспіль ретельно оглядаєш кожен пеньочок чи горбик, пролазиш у спутані віття кущів, де можуть бути ці дари природи у сірих капелюшках. Люди старшого віку на час тихого полювання забувають навіть про хронічні хвороби суглобів, адже після такої фізичної розминки відступають всілякі недуги.

Тихе полювання як стиль життя

Для полтавки Наталії Пустовойтенко збір грибів – вже давно щось схоже на душевну медитацію, відпочинок від буднів. До свого улюбленого заняття долучає навіть рідних, хоча вони не надто часто їздять з нею на малу батьківщину, в одне з невеликих сіл при лісах у Новосанжарському районі.
Жінка говорить, що бере лише ті гриби, які добре знає з дитинства. А це – польські, маслюки, рядовки, синюки та білі гриби. Останні досить рідко зустрічаються на Полтавщині. Бідкається, що нині горе-грибівники від незнання починають викладати світлини невідомих їм грибів для так званої «ідентифікації» у мережу. «Коментатори» відразу беруться визначати гриби, хоча в даному випадку їхня допомога не є доречною. Зробити це по фото практично неможливо. До того ж є чимало грибів, що зовні маскуються під їстівні, але такими не є. Окрім цього, у кожному регіоні одні і ті ж гриби можуть дещо відрізнятися залежно і від кліматичних умов, місцевості та інших чинників. Тому, щоб похід у ліс приніс задоволення, а не проблеми, вона радить все ж відмовитися від необдуманих дій, не приносити додому і не чіпати руками підозрілих грибів. За кілька років такого захоплення вона пересмажила та замаринувала не одне відерце «другого м’яса». Вистачає на цілу зиму. Не впевнена, що хтось з онуків зможе перейняти це її захоплення, адже у сучасних глобалізованих містах немає потреби їхати за ними у ліс. У будь-яку пору року вони продаються за більш-менш доступними цінами у супермаркетах. Саме там вона і радить купувати їх більшості знайомих. А в ліс ходити лише на фотополювання.

Щоб похід у ліс приніс лише задоволення

У лісників є свої правила, яких вони радять дотримуватися грибникам-аматорам. У першу чергу ні в якому разі не слід брати невідомі гриби. Імовірність отримати отруєння в цьому випадку дуже висока. Збирати гриби краще в кошик. Там гриби краще зберігаються. Поліетиленові та паперові пакети для цього непридатні: оскільки зібраний “урожай” швидко зіпріє через погану циркуляцію повітря, а також втратить товарний вигляд.
З початку цього року на Полтавщині зафіксовано 12 випадків отруєння грибами, інформують фахівці. Традиційно «гарячі» грибні торгові точки – стихійні ринки у Полтаві, Великобагачанському і Котелевському районах.
У Держпродспоживслужбі у Полтавській області повідомляють, що головними причинами масових отруєнь є вживання в їжу неперевірених грибів та неправильне приготування умовно їстівних грибів, старих чи зіпсованих. Не секрет, що гриби також мутують, і навіть підберезовики та білі гриби вже мають своїх небезпечних двійників. Тому фахівці служби радять купувати гриби тільки у відведених для цього місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках). Особливо варто уникати стихійних ринків. А також не збирати невідомі гриби, поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, у хімічно та радіаційно небезпечних зонах; гриби з циліндричною ніжкою, в основі якої є потовщення “бульба”, оточене оболонкою; “шампіньйони”, у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.
Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється отрута. Медики наголошують, що гриби не варто вживати дітям, літнім людям та вагітним жінкам. Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд – також може статись отруєння.
Суворо дотримуйтесь правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм.
Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) з’являються через 1–4 години після вживання грибів, у залежності від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого, кількості з’їдених грибів. При появі первинних ознак отруєння пацієнтам забороняється вживати будь-які ліки та їжу, а надто алкогольні напої, молоко – це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишківнику. Не варто в цей час займатися самолікуванням. Чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.

Болгарські премудрості

Нині все більшої популярності набуває і самостійне вирощування грибів. Серед їх різновидів особливе місце займають печериці. Цікавий новий спосіб – болгарський.
Варто додати, що печериці можна вирощувати майже скрізь. Ранньою весною вони добре розвиваються в квартирі в ящиках, а влітку – на грядці в укритій частині городу, в парнику і навіть під склом в теплиці. Ці гриби потребують багато тепла: мінімальна температура для росту грибниці – 14–20°С, для росту грибів – 11–22°С.
Основна умова для успішного вирощування шампіньйонів (печериць) – підготовка субстрату, який роблять із свіжого гною (або пташиного посліду). Якщо його мало, можна приготувати солом’яний підстил з подрібненої соломи, висівок.
На теплому, прихованому від протягів місці у кілька шарів укладають гній висотою 120 см. Кожний шар рясно поливають і утрамбовують. Через кілька днів, коли гній розігріється приблизно до 60°С, його перелопачують, щоб зовнішні шари потрапили всередину. Приблизно через 5 днів бурт перемішують знову, а після третього перелопачувания, тобто через 20 днів, отримують компостний бурт коричневого кольору. Він повинен розпадатися і не мати запаху аміаку.
Приготовлений субстрат (товщиною до 20 см) настилають на ґрунт у погребі або в парнику. Злегка утрамбовують, негусто розкидають грибницю і вкривають її шаром субстрату в 3 см. Потім основну частину міцелію вдавлюють в субстрат на глибину 4 см на відстані приблизно 20 см один від одного. За болгарською технологією вирощування печериць для кращого розростання міцелію необхідна така подвійна посадка (шляхом розсіювання і поглиблення).
Щоб грядка не висихала, бажано накривати її газетами або перфорованою плівкою. Приблизно через 3 тижні, коли вже є впевненість, що грибниця прижилася і розростається, субстрат прикривають шаром покривної землі в 3 см, до складу якої входить земля, пісок (краще річковий) і торф.
Через 4–5 тижнів з’являються перші гриби: їх збирають, коли головки досягнуть напівкруглої форми діаметром близько 5 сантиметрів. Печериці обережно виймають із субстрату обертальним рухом руки. З площі 1 кв.м можна зібрати 9 кг грибів. В ході збору врожаю, який триває 4–5 місяців, грядки треба поливати, а льох або парник – провітрювати.
Норма витрати зернового міцелію (на основі пшениці або жита) – 1 кг/ кв.м.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий