Гроші аграріям потрібні завжди, але “дорога ложка до обіду”

Гроші аграріям потрібні завжди, але “дорога ложка до обіду”

Чи отримають фермери допомогу від держави на посівну й на розвиток виробництва

На Полтавщині повним ходом іде комплекс весняно-польових робіт. Станом на 2 травня в агроформуваннях усіх форм власності ярі культури посіяно на площі близько 540 тисяч гектарів із запланованих 1,3 мільйона гектарів. Особливістю цьогорічної посівної кампанії, за словами директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергія Фролова, є те, що й ранні зернові, й пізні культури доводиться сіяти практично одночасно.
У той час, як окремі господарства південних районів області завершують сівбу ярини, чимало дрібних фермерських господарств через брак обігових коштів ще не розпочинали весняно-польові роботи. Про це під час виїзного розширеного засідання колегії обласної державної адміністрації та ради регіонального розвитку, що відбулося в смт Оржиця, розповів голова ГО “Асоціація фермерів та приватних землевласників “Відродження Полтавщини” Василь Бурлака.

Про основні завдання та напрямки розвитку агропромислового комплексу області в 2018 маркетинговому році – таким було головне питання порядку денного колегії, в роботі якої взяв участь заступник голови обласної ради Анатолій Ханко. Присутні на зібранні також обговорили проблеми фермерів, необхідність створення сімейних тваринницьких ферм, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та інші актуальні питання життєдіяльності області.
Перед початком пленарної роботи учасники колегії побували в ТОВ “Оржицький молокозавод”. Це підприємство щодоби переробляє близько 30 тонн органічного молока, виробленого здебільшого на власній сировинній базі, й загалом виробляє чи не найповніший асортимент екологічно чистої молочної продукції різного рівня жирності: це – сири й сметана, молоко й масло, ряжанка, десерти, йогурти… Тут не застосовують поліпшувачів смаку й стабілізаторів, штучних барвників і ароматизаторів. Більше того, час від часу фахівці молокозаводу проводять контроль за рівнем утриманням корів на фермах тих агроформувань, де підприємство закупляє молоко. А короткий термін зберігання молокопродуктів свідчить про їхню натуральність.
Із виробничим процесом, досягненнями та проблемами молокозаводу гостей ознайомив директор підприємства, заслужений працівник промисловості України Василь Максимов. Він наголосив на високій якості натуральної молокосировини, яка застосовується при виготовленні молочної продукції, що випускає завод. А це впливає на її вартість. Саме тому підприємство під час тендерних процедур не може конкурувати з більш дешевим і не завжди якісним продуктом інших молокозаводів.
У дегустаційній залі учасники колегії мали змогу скуштувати смачну і якісну продукцію торгової марки “Зарог” Оржицького молокозаводу.

АПК області – серед лідерів, але проблем вистачає

Минулий рік був справжнім випробовуванням для селян. Водночас він став і показником високої технологічності та організованості аграрного сектору Полтавщини, зазначив доповідач, керівник галузі Сергій Фролов:
– За підсумками 2017 року, область займає четверте місце в Україні за обсягом виробництва валової продукції. Полтавщина залишається одним із лідерів в Україні з виробництва зерна, торік його вироблено 4,2 мільйона тонн. Це – третє місце, але якщо врахувати, що Одеська область нас випереджає лише на 79 тисяч тонн, то Полтавщина фактично поряд із Одесою на другому місці. Лідируючі позиції займає область і з виробництва продукції тваринництва. Ми виробляємо понад 15 відсотків молока в державі. Агропромисловий комплекс має значний експортний потенціал. За підсумками минулого року, обсяг експорту становив 600 мільйонів доларів. Область входить у першу п’ятірку регіонів, у яких впроваджується найбільша кількість інвестиційних проектів.
Прикладом успішного розвитку підприємств із переробки та виготовлення молочної продукції на Полтавщині є ТОВ “Оржицький молокозавод”, наголосив Сергій Фролов. Це підприємство працює за сучасними технологіями, на новітньому обладнанні. Асортимент продукції становить понад 40 видів, і його постійно розширюють, розробляючи нові види продовольчих товарів, підвищуючи їх якість. Молочні продукти, виготовлені на Оржицькому молокозаводі, постачають не лише в райони області, а й у сусідні регіони. Та найголовніше, що вони виготовлені з екологічно чистої сировини, без штучних добавок.
Стосовно актуальних напрямків роботи АПК в поточному році, то керівник галузі назвав розвиток органічного землеробства, ягідництва та рибництва, впровадження ефективних технологій в рослинництві, збереження родючості грунтів та оптимальної структури посівних площ для забезпечення продовольчої безпеки області й країни. У тваринництві – подальша селекційно-племінна робота, стабілізація поголів’я худоби.
Впровадження стандарту, який фактично виключає такі поняття, як молоко ІІ сорту та негатункове, може вивести з ринку до 80% молока, яке виробляється в господарствах населення, констатував Сергій Фролов. Альтернативою може бути створення сімейних ферм з об’єднанням їх у сільськогосподарські кооперативи та забезпечення їх необхідним обладнанням для видоювання й охолодження молока. Прикладом подібного рішення може бути сімейна ферма Сергієнків–Шаповаленків з Оржицького району. Ці дві сім’ї утримують понад три десятки ВРХ, в тому числі 19 корів, мають доїльні апарати й холодильне обладнання, власну лабораторію та виробляють молоко вищого ґатунку.
На необхідності подальшого комплексного розвитку аграрного сектору, щоб паралельно розвивалися тваринництво, рослинництво й садівництво, наголосив голова ОДА Валерій Головко:
– Ми повинні мати дорожню карту розвитку аграрного сектору й кожного дня бути зацікавленими у вирішенні тих пунктів, які ця карта буде передбачати. Якщо говорити мовою цифр, аграрний сектор у формуванні бюджету коливається сьогодні приблизно в межах 20–23 відсотків, хоча потенціал маємо набагато більший.

Якщо термін оформлення державної дотації 9 місяців, то як устигнути її за 3 місяці освоїти в будівництві?

Сергій Фролов не оминув у своїй доповіді й проблем окремих дрібних фермерів, яким через відсутність обігових коштів складно проводити посівну кампанію. Адже, скажімо, за словами фермера Василя Бурлаки, навіть за наявності в обробітку 500 гектарів земель банком відмовлено в наданні його ФГ 500 тисяч гривень кредиту. А що робити дрібнішим господарствам, яким взагалі нічого надати в заставу банкам? Державна підтримка (дотація), за його словами, надається лише після того, як фермер придбає за свої власні кошти сільгосптехніку чи насіння. І тільки потім, після оформлення належного пакета документів, що займає левову частину часу, можна буде отримати фінансову допомогу держави. Звісно, кошти аграріям потрібні завжди, але ж “дорога ложка до обіду”, констатував Василь Бурлака. До того ж спритні вітчизняні виробники сільгосптехніки з огляду на часткове відшкодування державою вартості придбаних аграріями агрегатів уже підвищили вартість такої техніки й причіпних агрегатів.
Не можуть не турбувати фермерів і численні спроби рейдерського захвату їхніх земель та проблеми, що виникають під час переукладання договорів оренди землі…
На недосконалості державної політики стосовно АПК, відсутності збалансування інтересів держави й сільгоспвиробників наголосила керівник агрофірми “Маяк” Котелевського району, Герой України Тетяна Корост. На її думку та з огляду на досвід європейських країн, наша держава мала б поставити завдання перед сільгоспвиробниками: скільки і якої продукції вони мають виготовити для задоволення продовольчої безпеки. Тобто має бути відпрацьована своєрідна квота сільгоспвиробництва як для внутрішнього споживання, так і для експорту продукції. За її словами, держава взагалі не надає дотації на переробку тваринницької продукції. Більше того, заборгувала держава в минулому році агроформуванню майже 5 мільйонів гривень і за повернення ПДВ. До того ж ці гроші навряд чи колись будуть повернуті “Маяку”. І це наслідок непрофесійності нашого Міністерства агрополітики й продовольства, констатувала Тетяна Корост. Вона також наголосила на необхідності створення рівних умов для розвитку малих, середніх і великих агроформувань у питаннях надання державної фінансової підтримки.
– Без підтримки держави тваринництво розвиватися не буде, – зазначив керівник СТОВ “Воскобійники” Шишацького району Валерій Капленко. – Ми надоюємо 50 тонн молока за добу й хочемо будувати та розвиватися. Але для того, щоб скористатися коштами державної програми підтримки будівництва тваринницьких комплексів (загалом під неї спрямовується 2,5 мільярда гривень. – Авт.), треба пройти 11 “кіл пекла”. Тобто треба пройти бюрократичну тяганину з оформленням документів під будівництво, проведення всіх експертиз і до моменту отримання дозволу на проведення будівельних робіт, яка загалом триває 9 місяців. І тільки після цього можливо отримати дотацію. А коли ж тоді мені освоювати надані державою кошти, якщо програма поки що розрахована на рік, а за технологічними нормами, скажімо, доїльний зал на 24 доїльних місця будується 3 роки? Тож не випадково аграрії далеко не завжди хочуть користуватися державною підтримкою. Люди бояться займатися дозвільними процедурами.
Валерій Головко запропонував департаменту агропромислового розвитку ОДА створити умови для прискореного оформлення дозвільних документів. Тобто запропонував, щоб цим займалися самі фахівці відповідних служб, а сільгоспвиробники вже отримували готовий паспорт на будівництво відповідних об’єктів тваринницьких комплексів.
Валерій Капленко не обійшов увагою й проблеми тінізації обробітку землі. Адже не секрет, що є агроформування, де не повністю обліковується орендована земля. А значить, місцеві бюджети недоотримують податки. Він також висловив пропозицію впровадити єдиний податок для сільгоспвиробників – за гектар землі.
***
– Головним результатом проведення колегії є напрацювання, що стосуються розвитку агропромислового комплексу. Ми сьогодні чітко розуміємо, які проблеми існують у розвитку тваринництва. Напрацювання, які будуть здійснені після “круглого столу” з аграріями, переробниками, котрий ми плануємо невдовзі провести, дадуть можливість мені говорити з Прем’єр-міністром на предмет створення умов для розвитку тваринництва в Полтавській області. Це те, що сьогодні є пріоритетом і ключовим моментом в аграрному секторі Полтавщини в цілому. Стосовно відносин у земельній сфері, то тут ми маємо певні позитивні напрацювання. У нас сьогодні немає проблем з учасниками АТО. Є деяка проблематика у відносинах з фермерами після закінчення договорів оренди. Є проблема з приватною землею, це є пайовики, але ми маємо розуміти, що в цих відносинах регулятором повинна бути держава. Тому частину проблем ми розв’яжемо на обласному рівні, частина буде винесена на обговорення до Кабміну, – резюмував Валерій Головко.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий