Стільки радості відчуває дітвора, сміливо крокуючи по калюжах і здіймаючи веселі бризки! Головне, звісно, щоб гумові чоботи не підвели і ноги малечі не промокли. Особливо непокоїтися про це матусям доводиться восени, коли надворі вже холодно й ризики захворіти чатують на нас звідусіль.
Попри узагальнюючу назву «гумове взуття», виготовляють його сьогодні переважно з полівінілхлориду (ПВХ). Чоботи з цього сучасного матеріалу мають багато переваг – вони легкі, зручно сидять на нозі, в них комфортно і в холодну, і в теплу погоду. Натомість гума погано реагує на різкі перепади температури повітря, в холодну погоду ноги в гумовому взутті мерзнуть, на його поверхні можуть з’являтися тріщини.
У деяких моделях чобіт із ПВХ виготовлена тільки підошва, а для пошиття халяв використовують щільну непромокальну тканину.
Однак до яких би технологічних новацій і привабливих дизайнерських рішень виробники не вдавалися, взуття, призначене для носіння у дощову погоду, не може використовуватися повсякчас. Після бродіння по калюжах чи просто прогулянки в сльоту дитині бажано перевзутися в більш підходящу для постійного носіння пару, інакше є ризик деформації чи набряку стопи.
Купуючи нове гумове взуття, важливо розуміти, що воно має бути трохи великуватим, навіть якщо ви не маєте наміру брати чобити «на виріст». Підошва чобіт повинна бути на 1,5 сантиметра довшою за стопу дитини. Тільки в такому випадку нога у взутті вільно рухатиметься та й тепло всередині утримуватиметься краще.
Підошва якісного чобота товста і щільна, добре гнеться. На ній чітко промальований рельєф для запобігання ковзанню. Задній шов на халяві чобота має бути виконаний максимально акуратно. Товщина всієї поверхні халяви – однакова, носок – злегка піднятий, щільний, п’ята – негнучка.
Особливо уважно огляньте внутрішню частину взуття, де вшитий утеплювач. Він повинен щільно та рівномірно прилягати до внутрішньої поверхні чобота. Найкраще, якщо утеплювач виготовлений із повсті, флісу чи вовни.
(За матеріалами інтернет-сайтів).