Харчування дітей має  бути безпечним, смачним  і корисним

Харчування дітей має бути безпечним, смачним і корисним

На Полтавщині, як і в цілому в країні, щорічно погіршується демографічна ситуація. Стрімко зменшується чисельність населення, особливо в сільській місцевості. Відповідно до статистичних даних, із 2003 року кількість жителів нашої області зменшилася на 230 тисяч осіб, а це близько 15% від усього населення. При цьому погіршуються показники здоров’я, продовжується дестабілізація здоров’я дітей – рівень захворюваності і поширення хвороб залишається високим.

Особливе занепокоєння викликає зростання хвороб органів травлення, які вже посідають 2-ге місце у структурі загальної захворюваності. Стрімко збільшується кількість дітей із залізодефіцитною анемією. Значно «помолодшали» цукровий діабет, ожиріння, гіпертонія, вузловий зоб. Справжньою загрозою для дітей є туберкульоз та онкологічні захворювання, хвороби опорно-рухового апарату, порушення нормального процесу кровотворення та зниження імунітету.
Однією з головних причин такого стану є проблеми, пов’язані з харчуванням, які стосуються раціональності, збалансованості, вживання неякісних і некорисних продуктів, дефіцит у раціоні харчування продуктів, багатих на білок і вітаміни, особливо вітамін С.
Ситуація ускладнюється відсутністю усвідомленого ставлення громадян до необхідності ведення здорового способу життя та виховання дітей за цим принципом. Нераціональне харчування, споживання неякісної води, масове нехтування фізкультурою та спортом, проведення більшості вільного часу за комп’ютером чи мобільним телефоном, тютюнопаління, споживання спиртних напоїв та інші шкідливі звички для багатьох батьків, з яких діти беруть приклад, стали нормою життя.
Багаторічний досвід спостережень науковців, лікарів і педагогів показав, що учні, які не снідають та не споживають під час навчального дня гарячу їжу, швидше стомлюються, частіше скаржаться на головні болі, втому, болі в шлунку, поганий присмак у роті, поганий настрій і знижену працездатність. Статистика свідчить, що школярі віддають перевагу не якісній їжі, а чіпсам, бутербродам, солодким газованим напоям, сухарикам – ці продукти входять у п’ятірку популярних продуктів серед дітей.
Тому надзвичайно важливим і необхідним кроком було те, що восени минулого року МОЗ України оновило норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах і енергії. У підготовці норм були враховані рекомендації та стандарти ВООЗ і Європейської агенції з харчової безпеки. Крім того, постановою КМУ від 24.03.2021 року за № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» визначена подальша тактика й стратегія держави заради здоров’я дітей, що дуже важливо в нинішніх умовах розвитку суспільства. Вже розпочалась масштабна робота з покращення матеріально-технічної бази харчоблоків, і на наступний рік держава передбачає субвенцію на модернізацію харчоблоків шкіл у розмірі 1,5 мільярда гривень.
Згідно з нашими даними, Полтавщина була і є лідером серед областей України, де діти в навчальних закладах найкраще охоплені гарячим харчуванням.
Незважаючи на це, відповідно до результатів наших багаторічних науково-практичних досліджень організації харчування дітей шкільного віку, в області лише один раз на тиждень споживали молочні продукти 23% дітей, м’ясо – 24,8%, а овочі та фрукти – 28,2% опитаних дітей. Лише один-два рази на день харчувалися 8% дітей, при необхідних 4-разових прийомах їжі. Ці дані підтверджуються і ключовими результатами та висновками дослідження споживання харчових продуктів дітьми в Україні. Сучасне харчування українських дітей різних вікових груп характеризується неоптимальним споживанням основних груп корисних харчових продуктів. Діти шкільного віку і підлітки (7–14 років) споживають невелику кількість овочів, фруктів і ягід, молочних продуктів, тобто їжі, яка має найвищу харчову цінність. При цьому віддають перевагу картоплі над овочами, споживають багато хліба й інших борошняних виробів, віддають перевагу технологічно обробленим м’ясним продуктам, які мають високу калорійність з одночасно низьким вмістом харчових волокон, вітамінів і мінералів. Надмірна калорійність їжі є ознакою сучасного харчування в Україні і поширена серед дітей молодшого, дошкільного та шкільного віку, а також у підлітків, при одночасному зниженні рухової активності.

Слід звернути увагу на деякі компоненти

Наприклад, сіль. Вона необхідна нашому організму, оскільки містить важливі мікроелементи натрію, кальцію, калію, заліза, цинку, йоду, а також додає смаку їжі. У дитячому харчуванні її потрібно не більше 5 грамів, при цьому МОЗ рекомендує зменшити добову норму до 1,5–2 грамів. Фактично ж діти 7–14 років e середньому споживають 7–9 г солі на добу. Основну її кількість споживають у складі хліба та інших борошняних виробів, технологічно-оброблених м’ясних продуктів (чіпси, сухарики, перероблені м’ясні та рибні продукти, солоні та в’ялені м’ясні, рибні продукти, консерви (ковбаси, сосиски, котлети, рибні палички тощо), бульйонні кубики, овочеві консерви, готові соуси й солоні приправи, солоний сир… Тобто щодня з готовою їжею ми вживаємо велику кількість солі, часто не помічаючи цього.
Надмірне споживання солі призводить до виникнення серцево-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби, хвороб нирок тощо. Науковці рекомендують позбавитись звички солити їжу, особливо досолювати вже приготовлені страви. Для зменшення надмірного споживання солі використовуйте різноманітні спеції, приправи та їх комбінації. Наприклад, часник, чорний перець, морська капуста, оцет, хрін, імбир, лимонний сік, цибуля, гірчиця, коріандр, кмин, майоран, куркума, карі.
Про цукор. Денна норма цукру для дорослої людини – 50 грамів, при цьому науковці рекомендують обмежити споживання цукру до 25 г, фактично діти шкільного віку, за результатами досліджень, споживають понад 70 грамів.
Науково доведено, що цукор – корисна речовина, це джерело енергії, тому для організму він потрібний. Але зловживати ним не можна. Надлишок цукру в меню школяра – серйозна загроза організму дитини та її імунітету і може мати такі наслідки, як підвищена збудливість, алергія, ожиріння, карієс, цукровий діабет. Зловживання солодощами неминуче призводить до проблем у роботі печінки, згубно впливає на кишкову мікрофлору, а вона відіграє важливу роль у стані імунітету організму.
Корисні природні цукри – фруктоза й лактоза – є в овочах, фруктах, молочних продуктах, організм перетравлює їх повільно і забезпечує стійкою енергією.
Небезпечні штучні цукри, яких найбільше міститься в солодких газованих напоях, ароматизованих йогуртах, кетчупах, солодких десертах, кондитерських виробах.
Щоб покращити харчування, експерти МОЗ рекомендують дотримуватись таких порад.
Встановіть регулярний режим харчування. Це стосується як сніданку, обіду та вечері, так і проміжних перекусів.
Режим харчування не менш важливий, аніж склад раціону. Щоб їжа встигала повноцінно перетравлюватися, а корисні речовини всмоктуватися, харчування має бути організоване з певною періодичністю й інтервалами. Оптимальним буде 4-разове харчування, з трьома основними прийомами їжі й одним додатковим – сніданок, обід, полуденок і вечеря.
Діти, які харчуються разом зі своєю сім’єю, як правило, їдять більш здорову їжу. Вони менш схильні голодувати й мають менші ризики набрати зайву вагу. Важливо також навчати дитину їсти у відповідному середовищі. Наприклад, діти, які їдять перед телевізором, схильні до вибору менш безпечних і корисних продуктів. Дослідження вказують, що саме ця звичка може призвести до переїдання та підвищеного ризику ожиріння у дітей.
Інший важливий аспект – різноманітність продуктів і страв. Здорове харчування школяра має містити основні групи продуктів: м’ясо, молоко, свіжі овочі, фрукти, хліб і крупи. Риба, яйця, сир, сметана та інші кисломолочні продукти, за відсутності протипоказань, повинні додаватися до раціону не менше 2–3-х разів на тиждень. Обмежте їжу з великою кількістю калорій, жирів, цукру та солі. Це стосується солодощів, чіпсів, солодких газованих напоїв та інших продуктів, бідних на поживні речовини й з високим рівнем калорійності. Окрім порожніх калорій, вони містять ароматизатори та поліпшувачі смаку, які привчають дітей до сильних штучних смаків. У порівнянні з ними звичайна корисна їжа вже не так смакуватиме.
Альтернативними солодощами можуть стати свіжі та сухі фрукти, десерти на основі горіхів, сиру, несолодкі йогурти, узвари та смузі.
Якщо вибудувати схематичну піраміду здорового харчування дітей шкільного віку, то її основу становитимуть крупи, злаки, борошняні вироби. На щабель вище – овочі та фрукти, ще вище – м’ясо, молоко, риба та яйця, на верхівці піраміди – жири, сіль, цукор, солодощі, тобто все те, що має в меншій кількості складати меню дитини.
Складаючи меню на день, необхідно стежити за правильним розподілом продуктів. Подбайте про те, щоб у вашої дитини був ситний збалансований сніданок. Зваріть кашу, зробіть овочевий або фруктовий салат, приготуйте сирну запіканку, омлет, запечіть у духовці яблука.
Для організму, який росте, важливі білки, тому додавайте до раціону яйця, сир, м’ясо, рибу, бобові, вівсяну та гречану крупи.
Дитячому організму потрібен кальцій. Його головні джерела – молоко, сир, сир кисломолочний та інші кисломолочні продукти. Запаси кальцію і фосфору в організмі також допоможуть заповнити рибні страви. Але вибирайте для приготування здорові рецепти, наприклад – рибне філе або парові котлетки. Як гарнір до м’ясних і рибних страв бажано використовувати не тільки улюблені дітьми картоплю або макарони. Білки краще поєднувати зі свіжими чи тушкованими овочами (морква, капуста, буряк, помідори, кабачки).
Регулярно додавайте до раціону школяра фрукти та ягоди. Це і джерело вітамінів, мінералів та клітковини, і здорова альтернатива солодощам із рафінованим цукром.
Не слід забувати й про якість та безпечність продуктів харчування, які діти отримують у навчальних закладах. Тут має діяти система постачання продуктів харчування, яка включає місцевих виробників, котрі гарантували б якість і безпеку харчових продуктів. Діти повинні споживати таку екологічно чисту продукцію, яку, наприклад, виробляють у ПП «Агроекологія», фундатором якого є Герой Соціалістичної Праці, Герой України, академік Семен Антонець. Тут понад 40 років не використовуються отрутохімікати та синтетичні мінеральні добрива, запроваджене органічне землеробство.
Виробники продуктів харчування мають гарантувати дітям безпечну, якісну їжу, таку, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам.
Чому до дітей не потрапляють якісні продукти? Так, вони, можливо, дорожчі, але ж на кому економлять ті, хто проводить тендери чи розписує їхні умови?
Не треба економити на дітях. Необхідно все краще віддавати їм, адже діти – це майбутнє нашої України-неньки. Але чому зараз усе краще відбирається на користь бізнесу? Чому тендери виграють постачальники продуктів харчування для дітей, де продукція має найнижчу ціну? Але чи відповідає та продукція державним стандартам? Адже харчування дітей – важливий напрямок у життєдіяльності суспільства, а забезпечення достатнім і збалансованим харчуванням входить до первинних заходів – із профілактики різних захворювань.
Отже, необхідно рятувати дітей, не економити на їхньому здоров’ї, віддавати їм найкращі продукти харчування. Тільки спільними зусиллями органів влади різних рівнів, медичних, педагогічних працівників, виробників продуктів та батьків зможемо домогтися того, щоб діти в школах не тільки здобували знання, але й отримували повноцінне харчування, зміцнювали своє здоров’я.
Любов до здорової їжі не завжди одразу займає місце в серці дитини. Проте наші харчові звички – це результат навчання. Кожну дитину можна заохотити не лише їсти здорову їжу, а й робити це із задоволенням.

Олександр КАТРУШОВ,
голова обласного наукового товариства лікарів-гігієністів та епідеміологів, професор, доктор медичних наук, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства».
Оксана ЧЕТВЕРИКОВА,
викладач ЗВО кафедри гігієни, екології та охорони праці в галузі ПДМУ, лікар з гігієни дітей та підлітків
ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
Валентин ШАПОВАЛ,
лікар-епідеміолог ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»,
заслужений лікар України,
кандидат медичних наук, доцент, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства».

Добавить комментарий