Хлоп’ята люблять пригоди

Хлоп’ята люблять пригоди

Якщо у вас у родині підростає гіперактивний бешкетливий синочок (чи внук), якому подобаються велосипед, льодові чи роликові ковзани, лижі, скейтборд тощо, а читання книжок видається найнуднішою у світі справою, тоді вам слід завітати в книгарню і поцікавитися, чи є в них у продажу книжка Всеволода Нестайка «Дивовижні пригоди в лісовій школі».
Після того, як ви її придбаєте, вам нізащо не вдасться відірвати вашого хлопчика від згаданої книжки. Переживаючи разом із такими зрозумілими дитячому серцю їжачком Кольком Колючкою (вельми схожим на самого юного читальника) та його другом – зайчиком Косею Вуханем смішні й сумні пригоди, він забуде про улюблений мультфільм і однолітків, які нетерпляче очікують на нього за ворітьми. А також про те, що він не любить читати. Змушені будете силоміць садовити його за стіл із вечерею, а він у цей час, захлинаючись від захвату, розповідатиме вам про вчинки добряги Бурмила Михайловича, директора, який дуже любить дітей, і про закоханого в музику тромбоніста Бегемота Гіпопотамовича та чемпіона лісів і джунглів із боксу Макака Макаковича… Та так доладно й захоплено, що вам самим, попри поважний вік, захочеться погортати, а то й почитати, цю вельми дотепну із вишуканим художнім оформленнням книженцію, призначену для учнів молодших класів.
Так-так, дорослим теж може припасти до вподоби повість класика дитячої літератури: її фірмовий неповторний гумор, розкішні слівця із сучасного дитячого лексикону, пізнавані ситуації з нашого сьогодення. Хтось неминуче пригадає, як у дитячому віці захоплювався Нестайковими «Тореадорами з Васюківки», а комусь захочеться знову переглянути знаменитий телефільм, знятий за «Тореадорами». Одне слово, ви можете відчути непереборне бажання повернутися на мить у своє дитинство, і це неодмінно зблизить вас із вашим неслухняним чадом, гармонізує ваші стосунки. Доведено практикою.
* * *
Мій приятель другокласник Богданчик всіма способами уникав читання, аж поки не дізнався, що майже в усіх його однокласників є «Дивовижні пригоди в лісовій школі» (у декого – навіть усі чотири частини), і попросив батька купити йому книжку. Ось тоді й почалися чудові метаморфози: малого вже не просять почитати, він сам робить це з радістю, значно зросла швидкість, із якою він читає вголос, учителька почала його хвалити, хлопчикові це подобається, він мріє прочитати наступні три частини «Дивовижних пригод…» і взяти до рук інші твори талановитого українського письменника Всеволода Нестайка, який умів писати такі потішні й цікаві розповіді. Як багато все-таки може добра книжка.

Тарас ОЛЕЩЕНКО.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий