Премія Полтавської обласної ради імені Феодосія Рогового  чекає на лауреатів

«Хорошії гості у мене…»

Це свято – «Поетична ялинка» – шість років тому започаткувала бібліотекарка, поетеса Галина Вовченко, і воно не просто прижилося, а стало одним із улюблених. І цього разу його чекали – перепитували авторку проєкту, чи ж відбудеться? Адже пані Галина нещодавно вийшла на нове поле діяльності в її життєвому вимірі – так званий «заслужений відпочинок», який і відкрив для неї нові горизонти: запевняє, що справ і нових ідей має стільки, аби лиш встигати! Про те й розповіла усім, хто прийшов на свято, яке цього разу відбулося у гостинному колі працівників відділу документів із природничих та аграрних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського. Бібліограф відділу Алла Павленко відразу ж додала нових барв у святковий настрій, розповівши про те, що її колеги беруть участь в екологічній всеукраїнській акції «Не рубай ялинку!», у залі представлена фотовиставка зимових картин, це переважно роботи видавця і художниці Ганни Грибан, а також новорічний декор ручної роботи. До всього – то був ще й День поезії на робочому місці – нині є й таке нове свято у світі!
«Поетична ялинка» об’єднує не лише творців слова, сюди приходять і просто читачі бібліотеки, щоб продекламувати напам’ять вірші улюблених поетів, заспівати авторських пісень, розказати цікаві історії про зиму й зимові свята, про новорічні й різдвяні дива.
Цього разу єдиним чоловіком, учасником дійства у жіночому товаристві став заслужений майстер народної творчості України Євген Пілюгін, але зовсім не цим він здивував присутніх. Художник прийшов почитати свої поетичні твори, часто забарвлені тонким гумором, – і для більшості це було справді несподівано. А вже наступного дня в бібліотеці відкрилася нова виставка майстра – «Коляда», де він представив роботи, теж позначені легким гумором, – у техніках витинанки, аплікації, колажу, розпису. У своєму вірші «Ляльки», які живуть у своєму магічному світі, пан Євген розповів про особливості ляльки-мотанки з різних регіонів України «їхніми ж вустами». І полтавських там найбільше: решетилівська – «у вишивці, мов сніг», «полтавка – в пишному вінку», «в очіпку – родом із Шишак», а «опішнянка-мальованка»… І мріють вони… про чоловіків, адже мають їх ті ж барбі, чому не мати й мотанкам?
Від гумору – до щемкого: віртуальним учасником дійства став наш незабутній земляк, «зимовий» поет Василь Симоненко: в його хаті у Біївцях усі ніби побували завдяки світлинам Галини Вовченко на відеоекрані, звучала і пісня на її слова, присвячена Симоненкові, – «Білий лебідь у зимнім небі». Затим – віртуальна зимова виставка фотографіки пані Галини, де і справді не менш як «сто відтінків сірого».
Нові вірші читала поетеса Юлія Стиркіна, а разом із Людмилою Костенко під її гітару вона співала пісні на власні тексти. Вірші для дорослої аудиторії читала більше відома як дитяча письменниця Тетяна Ваценко, свої тексти й переклади – Ірина Баб’як, прозу – Марина Федорова, улюблені твори – Кіра Орєхова.
Не було у цьому колі як зазвичай колишньої солістки уславленої «Лтави» Віри Мотчани: її пам’яті учасники дійства заспівали пісню «Зеленеє жито, зелене».
І вже після події відгук про неї написала в соцмережі Наталія Вінницька: «В поезії є чаклунство. Зібралися чарівники і ті, хто душею сприймає магію поезії. Дякую всім». Ту магію відчули справді всі, кого об’єднала «Поетична ялинка».

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”

Добавить комментарий