“Хотілося б усіх поіменно назвати...”

“Хотілося б усіх поіменно назвати…”

Саме так окреслила мету багаторічної дослідницької роботи кременчужанка, історик-краєзнавець Лідія Гришко під час презентації своєї книги з однойменною назвою, присвяченої пам’яті жертв сталінських політичних репресій на теренах рідного Кременчуцького краю. Збір матеріалів, що лягли в основу видання, розпочався ще наприкінці 1980-х, коли був знятий гриф “секретно” із багатьох архівних документів. Дослідники встановили, що сталінська каральна машина та її “механіки” позбавили життя 1115 уродженців і мешканців Кременчука й Кременчуцького району.
– Роботу, яку довелося продовжити мені і яка лягла в основу книги, започаткували голова Кременчуцького осередку “Меморіалу” Лев Ісаакович Євселевський і секретар цієї громадської організації, тодішній директор міського краєзнавчого музею Наталія Вікторівна Приходько. Проводилися зустрічі з родичами наших земляків, репресованих у сталінські часи, з’явилися перші публікації на основі опрацьованих архівних даних. Коли на шпальтах газети “Кременчуцька зоря” опубліковали перші списки реабілітованих, до нас почали приходити й телефонувати сотні, а може, й тисячі кременчужан. Усі хотіли дізнатися про долю своїх родичів, на яких начепили тавро “ворог народу”, відновити їхнє чесне ім’я і згадати їх, – розповіла Лідія Гришко.
У книзі, виданій за підтримки виконкому Кременчуцької міської ради, використані матеріали видання “Реабілітовані історією”, архівні дані, зокрема протоколи допитів, зізнань, вибитих тортурами, “розстрільних” вироків, а також спогади родичів репресованих кременчужан.
Серед жертв сталінської каральної машини – і вчений-геолог Павло Молоков-Журський, і професор Саратовського зооветінституту Григорій Богаєвський, і виходець із селян, бухгалтер Віктор Шевчук, і завідувач виробництва артілі “Трикотажник” Соломон Дейчман, і механік тютюнової фабрики Павло Кохаль, і ще тисячі уродженців і жителів Кременчука й Кременчуцького району. Короткі дані про їхнє життя, обставини арешту, трагічну долю й реабілітацію (у більшості випадків – посмертну) вміщено на сторінках книги Лідії Гришко. Екземпляри видання отримали в дарунок родичі репресованих кременчужан, присутні на презентації. Символічно, що відбулася вона саме в Радоницю, коли Православна Церква уперше після Великодня згадує й поминає у молитві усіх померлих.

Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий