Хреститель Київської Русі-України

Хреститель Київської Русі-України

Пам’ять рівноапостольного Великого князя Володимира, у святому хрещенні Василія, Православна Церква молитовно вшановує 28 липня. Цього ж дня на державному рівні відзначається День Хрещення Київської Русі-України.

Святий Володимир – онук рівноапостольної княгині Ольги та син князя Святослава Ігоровича. Незадовго до своєї смерті Святослав розділив землі Русі між трьома синами: старший син, Ярополк, отримав Київ, середній, Олег, – землю Древлянську, а молодший син, Володимир, – Новгород. На жаль, між князями почався розбрат. Далека тоді ще була від Володимирового серця християнська істина: «Не в силі Бог, а в правді”.
Згідно з «Повістю минулих літ», Володимир вокняжився у Києві 980 року. Його правління розпочалося із вдалих воєнних походів: завоював Галичину (Червону Русь), підкорив в’ятичів і радимичів, переміг камських болгар, успішно воював із печенігами і, таким чином, розширив межі своєї держави від Балтійського моря на півночі до ріки Буг на півдні.
Спершу затятий язичник, який наказував встановлювати на київських пагорбах ідолів, Великий князь Володимир дійшов висновку, що і він особисто, і його народ потребує докорінних змін. Шукаючи більш витончених способів вираження і духовних, і соціальних, і політичних прагнень суспільства, він спинив свій вибір на християнському світі.
У 987 році Володимир виступив у похід на місто Херсонес (Корсунь) в Криму, яке на той час належало Візантійській імперії. А захопивши його, почав вимагати руки царівни Анни, погрожуючи в разі відмови походом на Константинополь (Царгород). Брати царівни, імператори-співправителі Василій та Костянтин, висунули умовою шлюбу прийняття князем Володимиром віри Христової. Великий князь відповів, що давно вже до неї прихильний.
У святому Хрещенні Володимира назвали на честь святого Василія Великого. Тоді ж у Херсонесі відбувся і його шлюб із царівною Анною. До Києва Володимир повернувся разом із дружиною та константинопольськими й херсонеськими священнослужителями. Із собою вони привезли богослужбові книги, церковне начиння, а також мощі святих.
У Києві першими були охрещені Володимирові сини, а 1 (14 за н. ст. ) серпня 988 року, за наказом князя, відбулося всенародне хрещення у водах Дніпра, очолюване першим митрополитом Київським, святителем Михаїлом.
Храми Божі, які активно облаштовувалися за велінням князя і в яких богослужіння звершувалося за православним чином, швидко стали училищами віри й духовного просвітництва для людей з усіх прошарків суспільства. Святе Хрещення прийняли після Києва жителі Новгорода та Смоленська, Полоцька й Турова, Пскова, Луцька, Володимира-Волинського, Чернігова, Курська, Ростова Великого та інших міст.
Християнізація сприяла водночас і об’єднанню давньоруських земель, і підвищенню авторитету Київської Русі на міжнародній арені, і розквіту культури та освіти.
Помер святий князь Володимир 28 липня 1015 року і був похований у збудованій ним Десятинній церкві. За Великого князя київського Ярослава Мудрого православні віряни вже шанували пам’ять святого князя Володимира, просвітителя Русі. Митрополит Київський Іларіон у своєму похвальному слові князю Володимиру називав його другим Константином, апостолом Руської землі, і, звертаючись до нього, говорив: «За добрі справи нині отримав нагороду на Небесах – блага, приготовані Господом тим, хто любить Його, і, насолоджуючись спогляданням Його, помолися Господу про землю свою та людей…”.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий