Хто захистить потерпілого?..

Хто захистить потерпілого?..

Як не прикро це констатувати, але давно відома фраза «порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого» у нашому сучасному житті подекуди зовсім не втратила своєї актуальності. На жаль, кожна людина може постраждати від свідомих дій, неуважності чи недбалості інших осіб (мова не лише про випадки вчинення злочинів, це – й випадкові ДТП, «залита» водою квартира, травма під час роботи тощо). Внаслідок цього потерпілому завдається матеріальна та моральна шкода, яка відповідно до діючого законодавства має бути компенсована. Але так буває далеко не завжди. Про те, з якими проблемами людина може зіткнутися на шляху отримання відшкодування збитків, «Зорі Полтавщини» розповів полтавський юрист, адвокат Юрій МОТОРНИЙ.

«Постраждала особа фактично залишається наодинці з проблемою»

– Юрію Сергійовичу, як ви оцінюєте законодавчу базу, яка захищає права потерпілих?
– Незважаючи на те, що в державі ухвалено чимало законів, які повинні врегульовувати розв’язання проблем, які виникають, загалом, з моєї точки зору, система є недосконалою, малоефективною і вимагає від потерпілого значних витрат – як матеріальних, так і часу, а подекуди навіть призводить до зміни способу життя та завдає додаткових моральних страждань. Взагалі ж, як відомо, домогтися компенсації збитків складно, а іноді й неможливо. При цьому навіть позитивне рішення суду не гарантує отримання громадянином відшкодування.
– Але ж у державі існують органи, які мають сприяти цьому…
– Так, в Україні діють суди, прокуратура, поліція, різноманітні інспекції. Проте, як свідчить практика, постраждала особа фактично залишається наодинці з проблемою. Шкодять людині не лише бездіяльність державних органів, але подекуди і їхні дії. Проблема полягає у тому, що, ухвалюючи закони та підзаконні акти, законодавці взяли за зразок системи різних європейських держав, але проігнорували існуючу в Україні корупцію, матеріальний стан громадян, їхню правову освіту, попередній досвід розв’язання проблем тощо. З моєї точки зору, на сьогодні жодна з правоохоронних структур не може поставити собі у заслугу те, що діє в інтересах потерпілого від моменту події до дня отримання повного відшкодування. Дуже часто людина навіть не отримує фахової консультації. Бо нині такі закони…
Для порівняння – раніше, в радянські часи, а пізніше і в незалежній Україні, прокуратура здійснювала так званий «загальний нагляд». Особа, яка вважала себе потерпілою, зверталася до прокурора, і той протягом 30 днів був зобов’язаний (!) вивчити обставини та у разі порушення прав громадянина вжити конкретних заходів, аж до звернення до суду. Тобто протягом 30 днів держава у дуже багатьох випадках реально, а не формально, як зараз, захищала права та інтереси людини. Нині ж… Наприклад, щодо особи вчинено злочин, порушено кримінальне провадження, людину визнано потерпілою. Рішення про стягнення завданої матеріальної й моральної шкоди суд вирішить під час розгляду кримінального провадження. Проте якщо раніше слідчий згідно з Кримінально-процесуальним кодексом повинен був направити справу до суду протягом двох місяців, то зараз він не обмежений строками. Тож розслідування тривають місяцями й роками. Постраждала особа не лише вчасно не отримує відшкодування, але і її позов тривалий час не є предметом розгляду. Крім того, є приклади, коли поліція взагалі не порушує провадження. Тож людина самостійно вимушена оскаржувати її бездіяльність у суді. При цьому, здебільшого, будь-якої відповідальності службові особи поліції та прокуратури, які мають здійснювати процесуальне керівництво, не несуть.
Судитися громадянам доводиться і з іншими державними установами. Один з найпоширеніших прикладів – це позови до Пенсійного фонду України. Позивачами є ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, учасники бойових дій в Афганістані та багато інших пересічних українців. Тисячі громадян змушені звертатися зі скаргами, а потім і до суду в зв’язку з тим, що Пенсійний фонд не зараховує їм до страхового стажу значну кількість років.
Так, на думку працівників Пенсійного фонду, десь невірно зроблено запис у трудовій книжці. При цьому цей запис зроблено 30, а то й 40 років тому. До того ж іноді – в іншій республіці колишнього СРСР. Зараз ми живемо в Україні, на території колишніх радянських республік існують незалежні держави, у них своє законодавство, своя судова система. Більшість підприємств радянських часів давно припинили існування. Виникає запитання: яким чином підтвердити трудовий стаж? Є чимало прикладів, коли і в Україні під час ліквідації підприємств документи не передавали в архів. Тож особи похилого віку, з відповідним станом здоров’я, не маючи достатньо коштів, вимушені ще й платити судовий збір та звертатися до суду. При цьому варто усвідомити: будь-якої вини особи у проблемі немає. Фактично вона є постраждалою, але захищати себе має самотужки, отже, кількість проблем для значного прошарку населення збільшується.

«Варто негайно отримати фахову консультацію у юриста»

– Які ще проблеми можуть виникнути у потерпілого?
– Їх безліч. Наприклад, трапилося ДТП з вини водія, авто якого їздить із так званими «євробляхами». Тобто машину зареєстровано за кордоном, де «за документами» мешкає власник. Хто має відповідати? Інший приклад – у квартирі громадянина влаштували потоп сусіди-квартиранти, що мешкають поверхом вище. Як пересічна людина дізнається про те, хто власник тієї оселі та за якою адресою він мешкає? На якій підставі у квартирі мешкали інші особи, їхні прізвища та місце реєстрації? У кожному конкретному випадку проблеми різні, але їх дуже багато.
Варто наголосити й на тому, що у багатьох випадках складно визначити розмір завданих матеріальних та моральних збитків. Тож призначається відповідна експертиза. Але ж для багатьох громадян пошкоджене чи втрачене майно – не лише предмети побуту. Деякі речі, можливо, й не мають великої матеріальної цінності, але з ними у людей пов’язані певні приємні спогади тощо. Є чимало речей, які в сім’ях передають у спадок. Експерт же порахує лише офіційну ціну. Особливо складно доводити розмір завданої моральної шкоди. На жаль, в Україні відсутня загальноприйнята система його визначення, і хоча є приклади стягнення й по 100 тисяч гривень, але це швидше винятки та результат надзвичайних зусиль.
– Стосовно матеріальних збитків – є ж ще страхові компанії. Вони повинні допомагати потерпілому, звісно, якщо у нього укладений договір страхування?
– Правила, що існуюють у багатьох країнах світу, дійсно спрямовані на дієвий захист постраждалого, і він отримає допомогу та відшкодування протягом найкоротшого терміну. Як приклад, при ДТП страховий агент негайно прибуде на місце і видасть водію направлення до автомайстерні, у якій відремонтують машину. Той же агент викличе евакуатор, і авто почнуть ремонтувати в день автотранспортної пригоди. Як відомо, в Україні нічого подібного не передбачено. У своїй практиці я не зустрічав випадку, коли б водію виплатили суму коштів, яка повністю компенсує витрати на ремонт. Крім того, потерпілий може місяцями, а іноді й роками, чекати на рішення страхової установи.
– Яким чином діяти потерпілому одразу після завдання шкоди, щоб захистити свої права?
– У кожному випадку ці дії можуть бути різними. Наприклад, якщо внаслідок ДТП особа травмована й лікується, то її рідні чи знайомі повинні зберігати усі медичні документи про призначення лікування та придбання ліків. Варто усвідомити й те, що краще за все, щоб вас оглянув лікар негайно після травми та зафіксував усі пошкодження й скарги. В іншому випадку, наприклад, коли особа звертається до лікаря через кілька днів, їй потрібно буде доводити, що здоров’я погіршилося саме внаслідок ДТП, а не з інших підстав.
Візьмемо інший приклад, про який я згадував, коли «залили» квартиру. Потрібно самому, не чекаючи працівників ОСББ чи ЖЕКу, зробити кілька фото та скласти зі свідками/сусідами акти про обсяги пошкоджень та їх причину. Варто звернути увагу й на те, що під час ремонту квартири необхідно зберігати усі чеки чи банківські документи, які підтверджують вартість товарів і робіт. Це не потребує багато часу, та й у квартирі одна чи дві теки не займуть багато місця, проте саме вони допоможуть визначити вартість втраченого. Разом з тим слід зауважити, що якщо ремонт виконують робітники без офіційного працевлаштування і укладення угоди, довести реальний розмір своїх витрат буде складніше.
У будь-якому випадку варто, не відкладаючи «в довгу шухляду», отримати фахову консультацію в юриста та діяти згідно з його рекомендаціями. У майбутньому це допоможе потерпілому, зекономить час, кошти та зусилля.
– Всі докази зібрано, позов до суду підготовлено…
– Зібрати докази й підготувати позов – не означає, що він буде прийнятий. Я вже згадував про судовий збір. І ця сума може бути досить значною. У багатьох випадках, дізнавшись про названі та інші проблеми, потерпілі просто відмовляються захищати порушені права та інтереси. Тобто держава не лише не захищає постраждалого, а фактично дає можливість його кривднику уникнути відповідальності.
Саме тому та з багатьох інших підстав Україна, з моєї точки зору, не рухається у європейському напрямі щодо «забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя», як це записано у Конституції країни. Держава в особі депутатів Верховної Ради, Президента й Кабінету Міністрів мала б створити досконалу, просту й доступну систему, яка б гарантувала постраждалій особі можливість протягом короткого терміну (місяць-два, на мою думку) отримати повне відшкодування.

Анатолій ПЕТРЕНКО
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий