Інформаційні випуски ЗМІ рясніють повідомленнями про випадки масових отруєнь дітей у школах і дитсадках, дорослих – у кафе та ресторанах. Так, за повідомленням Національного суспільного мовника, в одній із шкіл Харківської області 29 березня не з’явилися на уроки відразу 44 учні. Захворіла й одна працівниця школи. Аналогічний випадок стався у лютому цього року і в гімназії №6 міста Кременчука, де кілька дітей і одна працівниця освітнього закладу теж захворіли на кишкову інфекцію. До речі, таке в цій гімназії траплялося не раз. Про це “Зоря Полтавщини” публікувала в номері за 27 лютого цього року. Останні випадки масових отруєнь дітей зареєстровно вже у квітні в Тернопільській та Луганській областях.
Отруїтися можна й, так би мовити, індивідуально, придбавши неякісні продукти в магазинах чи на ринках. Фахівці б’ють на сполох: споживчий ринок заполонив подекуди відвертий фальсифікат. Ковбаси – без м’яса, сири та масло – без молока, овочі й фрукти – зі значним вмістом нітратів… Ці та інші “патології” харчових продуктів стали сумною реальністю сьогодення.
У гонитві за надприбутками деякі вітчизняні виробники та власники торгових мереж не гребують жодними засобами. Якщо одні через відсутність совісті й будь-якого контролю з боку держави виробляють продукти, що не відповідають стандартам чи навіть технічним умовам, то інші дають тим самим неякісним продуктам, та ще й із простроченим терміном реалізації, своєрідне “друге життя”, продовжуючи продавати кілька разів розморожену чи вимочену у відповідному розчині рибу, натерті олією ковбаси, запаковані овочі…
Усім зазначеним неподобствам “підігрують” і доморощені можновладці, які часто є власниками українських переробних підприємств чи торгових мереж або ж зацікавленими особами.
Якщо у випадку масових отруєнь ще якось можна довести винуватість того чи іншого підприємства, щоправда, це ще не означає, що його власника буде притягнуто за це до відповідальності, то в індивідуальному випадку, в умовах нинішньої української реальності, зробити це майже неможливо. Бо, по-перше, треба провести дослідження неякісного продукту в сертифікованій лабораторії, а таких в області, як правило, – одна чи дві. А по-друге, виллється це в добрячу копієчку – гривень так понад 1000, бо ж і зразки треба самому привезти, і за дослідження заплатити. Та й чи буде від усіх цих заходів результат, чи заплатить винуватець, якщо його вину, звісно, буде доведено, за моральні й матеріальні збитки?..
Така ситуація не в останню чергу склалася тому, що в Україні протягом кількох останніх років, точніше, з 2014-го, були відмінені перевірки підприємств службами, які контролюють якість продукції. Якщо ж ці об’єкти й перевіряли, то про це обов’язково попереджали власників не менш як за 10 днів. А за такий термін, погодьтеся, можна сховати кінці у воду. Та крига нібито скресла…
Перевіряти дозволено, навіть з відеофіксацією, але… з наступного року
Із 4 квітня цього року набув чинності Закон України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”, ухвалений 18 травня 2017 року. Цей закон визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України.
Відтепер інспекторам Держпродспоживслужби, які проводитимуть перевірки господарюючих суб’єктів, не буде потрібна згода останніх для проведення відеофіксації процесу. Про це в Укрінформі під час першого публічного звіту щодо діяльності зазначеного органу в 2017 році заявив голова Держпродспоживслужби Володимир ЛАПА.
“Закон про контроль, який набув чинності з 4 квітня, дає право контрольному органу, тобто Держпродспоживслужбі, здійснювати відеофіксацію перевірок. І ми таку роботу будемо проводити, щоб зняти будь-які питання або претензії щодо упередженості інспекторів”, – наголосив Володимир Лапа.
У цій службі вважають, що підвищити ефективність перевірок повинні передбачені законом позаплановість і попереднє повідомлення лише в окремих випадках. Чинник несподіванки не поширюватиметься на аудит та інші випадки, коли попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Держконтроль може здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності та в інших зазначених законом ситуаціях.
Як скоро відчують наші земляки результати дії зазначеного закону, та чи достатньо для цього спеціалістів і їхнього фаху? З цими запитаннями звертаюся до начальника головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Геннадія ПІКУЛЯ. Він зазначив:
– Протягом останніх 3 років Євросоюз з метою імплементації нашого законодавства до європейського проводив навчання з удосконалення систем контролю якості харчових продуктів в Україні. У нашій службі є 17 атестованих аудиторів, які отримали сертифікати відповідного зразка. Тож фахівців ми маємо достатньо. Але 2018 рік буде перехідним періодом, тобто ми зможемо здійснювати лише планові перевірки згідно із затвердженим комплексним минулорічним планом. А вже в кінці цього року формуватимемо нові плани відповідно до критеріїв ризиків оцінки, оцінюючи кожного оператора ринку. Тож у наступному році ми інформуватимемо підприємства тільки про кількість перевірок, без уточнення дати їх проведення. А в цьому році інформуємо їх за 10 днів до проведення перевірки й лише потім у визначений день її проводимо.
Якщо ж людина придбала неякісний продукт, вона може звернутися із заявою до фахівців Держпродспоживслужби, протягом 2 днів цю заяву вивчать і проведуть позапланову перевірку за заявою, що надійшла. Для споживача це буде безкоштовно, додав Геннадій Пікуль. А суб’єкт господарювання буде притягнуто до відповідальності: від призупинення діяльності до штрафу чи вилучення фальсифікованої неякісної продукції. До речі, раніше заяву, що надійшла від споживача, погоджували з Державною лабораторною службою та Міністерством агрополітики та продовольства. Тож з моменту отримання такої заяви до проведення перевірки фахівцями служби проходило 2 місяці. Розслідує Держпродспоживслужба й випадки масових отруєнь, як, наприклад, такий, що стався в Харківській області. За словами Геннадія Пікуля, цей закон і допоможе створити механізм, який забезпечить можливість Держпродспоживслужбі виконувати ті функції, які сприятимуть профілактиці проблемних ситуацій на споживчому ринку. Цивілізований бізнес зацікавлений у таких перевірках, оскільки нинішня ситуація для нього невигідна. Адже добросовісні виробники дотримуються норм, собівартість їхньої продукції вища від тої, яку випускають недобросовісні підприємці, заміняючи натуральну сировину на дешевші складові, підсумував Геннадій Пікуль.
Фальсифікат сирів “узято до відома”
За повідомленням інформагентства Українські національні новини (УНН), розміщеним на інтернет-сайті цього агентства, на початку березня цього року ДП “Харківстандартметрологія” проведено споживчу експертизу українських м’яких сирів. Результати дослідження показали, що із 12 зразків сирів тільки три відповідали вимогам нормативної документації та інформації, заявленій на етикетці.
Для проведення експертизи фахівці ДП відібрали зразки сиру, виготовленого в Харківській, Київській, Волинській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській, Миколаївській, Сумській областях.
Зокрема було відібрано такі зразки сиру: 15% жиру ТМ “Простоквашино”; 5% жиру ТМ “Заріччя”; 5% жиру ТМ “Злагода”; 9% жиру “Домашній традиційний” ТМ “Білоцерківський”; 9% жиру “Сирна традиція” ТМ “PRESIDENT”; нежирний “Сир традиційний” ТМ “Звени Гора”; 9% жиру ТМ “Добряна”; 7% жиру “COTTAGE CHEESE” ТМ “Premіalle”; 5% жиру ТМ “Галичина”; 10% жиру ТМ “Хуторок”; 9,5% жиру “Домашній” ТМ “Яготинський”; 9,5% жиру ТМ “Кожен день”.
За даними фахівців, сир торгової марки “Хуторок” виявився “відвертою фальсифікацією”. Бактерії групи кишкової палички виявили в сирі “Кожен день” і “Добряна”. Завищену кількість дріжджів і цвілевих грибів було виявлено в сирі “Кожен день”, “Білоцерківський” і “Заріччя”. Завищену кількість дріжджів – у сирі “PRESIDENT” і “Звени Гора”. Завищену кількість цвілевих грибів – у сирі “Галичина” і “Premіalle”.
Крім того, в трьох зразках кисломолочного сиру не відповідала дійсності інформація, зазначена на маркуванні щодо масової частки жиру: ТМ “Кожен день” – фактично 8% при заявленій 9,5%, ТМ “Premіalle” – фактично 6,3% при заявленій 7%, ТМ “Галичина” – фактично 4% при заявленій 5%.
Три зразки сиру не відповідали інформації, заявленій на маркуванні, щодо масової частки білка: ТМ “PRESIDENT”, ТМ “Premіalle” і ТМ “Хуторок”.
Враховуючи такі дані експертизи, інформагентство УНН скерувало запит до Держпродспоживслужби із проханням відреагувати на оприлюднені результати дослідження ДП “Харківстандартметрологія” та повідомити про подальші дії служби з метою усунення виявлених порушень. Однак, судячи з отриманої відповіді, виявлені порушення та відвертий фальсифікат сирної продукції в Україні профільну службу не збентежив.
“Надану інформацію буде враховано при плануванні планових заходів державного нагляду (контролю) територіальними органами Держпродспоживслужби”, – зазначили у відомстві у відповідь на запит УНН.
Отже, служба “візьме до уваги” результати споживчої експертизи, які засвідчили, що 75% сирів в Україні є фальсифікатом. Коментарі, як кажуть, зайві.
Пальма першості – у пальмової олії
Варто нагадати, що проведена раніше експертиза вершкового масла в Україні показала, що близько 70% цього продукту на полицях вітчизняних магазинів – фальсифікат, повідомляє інформагентство УНН.
Тим часом Україна нарощує експорт вершкового масла за кордон. При цьому зменшується виробництво олії та тваринних жирів, а також значно збільшується імпорт пальмових жирів. Така тенденція, на думку народного депутата Сергія Тригубенка, може свідчити про дискримінацію українського споживача вітчизняними виробниками молочних продуктів.
“Наші молочники відправили на ринки, переважно Марокко, Туреччини та Нідерландів, 30,5 тисячі тонн цього продукту (вершкового масла. – Авт.). В цей же проміжок часу показники імпорту пальмової олії в Україну також зросли вдвічі. Мова йде про близько 78 тисяч тонн, що стали рекордними за останні сім сезонів.
Я хочу помилятися, але така статистика спонукає до сумних висновків… Схоже, наш вітчизняний виробник, вибравши експортну стратегію, найбільш якісну продукцію (оскільки вершкове масло з пальмою купувати ніхто не буде) відправляє за кордон, а на внутрішній ринок продає максимально здешевлений і шкідливий продукт”, – зазначив Сергій Тригубенко.
* * *
Що ж, обіцяного, а саме – підвищення якості харчових продуктів, як мовиться, три роки ждуть, стверджує народна мудрість. А тим часом мутний потік молочних рік повінню розливається по прилавках магазинів, несучи комусь надприбутки, а комусь – зайвий клопіт зі здоров’ям, гублячи генофонд нації. Хтось таки має очистити авгієві стайні й розігнати каламуть!
Людмила ДАЦЕНКО.
Вам також може сподобатись
«Золота» картопля, або Що вплинуло на ціну найпопулярнішого в українській кухні овоча
Малювати на стінах дозволяється: під Полтавою для сільських ліцеїстів обладнали незвичайне захисне укриття
Анастасія Клімнюк, керівник ГО «Дім порятунку тварин»: «Мій дім там, де живуть хвостики! Це наша родина!»
Українська компанія Esper Bionics представила революційну систему управління протезами MARS
Як дерусифікований десерт і бойовий печеник «Піксель» заробляють кошти для ЗСУ