Галині Івановій – 73 роки. На гіпертонію хворіє давно. Спостерігається в амбулаторії сімейної медицини, що по вулиці Великотирновській, 29/2, у Полтаві.
Говорить, що здоров’я не зберегла з молодості. А тепер, особливо взимку, дошкуляють артеріальний тиск, головні болі: «Узимку відвідую амбулаторію значно частіше. Мій сімейний лікар – Аліна Олександрівна Сохань. Я їй дуже вдячна. На зміну погоди, особливо взимку, коли падає температура, реагую дуже болісно. «Стрибає» тиск, болить серце. Тоді лікар призначає мені додаткові препарати для підтримки серця і судин.
А ще дуже дошкуляє самотність, тому часто дивлюся телевізор. Уся ота говорильня дратує. Звідси негативні емоції, депресія і знову ж тиск. Краще б книжки читати, але обидва ока прооперовані…».
Цього дня жінка результатом обстеження задоволена. Дисципліновано приймає призначені ліки. Каже, для її віку, стану та діагнозів аналізи нормальні.
Чим холодна погода загрожує серцю і судинам?
На це запитання відповідає лікар-кардіолог 4-ї міської клінічної лікарні Полтави Лілія Погребняк.
– Взимку пацієнтів у кардіолога справді більше, ніж улітку, – говорить лікар, – бо низька температура провокує спазм судин. Чому це трапляється? Всередині кожної судини є барорецептори – чутливі нервові закінчення, що адаптують тиск в організмі до мінливих настроїв атмосферного тиску. У здорових людей і маленьких дітей ці процеси минають природно і непомітно. Із віком судини стають жорсткими й схильними до вазоспазму. У людей, чий організм зношений, стомлений вживанням ліків або обтяжений поганою спадковістю, шкідливими звичками, нездоровим способом життя, барорецептори не виконують свого призначення. Зокрема гіпертоніки у відповідь на коливання атмосферного стовпчика переживають різкий стрибок внутрішнього тиску. Починаються головний біль, запаморочення, шум у вухах, нудота, озноб, депресивні стани.
Якщо у пацієнта посилюються загрудинні болі, не вдається впоратися з тиском, серцевою недостатністю, набряками, – пояснює Лілія Олексіївна, – їх лікування взимку доводиться коригувати. Таким людям потрібні ліки для зняття вазоспазму, інші гіпотензивні препарати для розширення судин. Додаємо більше нітропрепаратів для купірування болю, вітамінні кардіологічні комплекси – враховуючи нестачу сезонних овочів, фруктів.
Восени призначаємо більше імуностимуляторів, у тім числі природних, взимку – адаптогени. Вони підвищують опірність до спазмів, стрибків тиску. Ці препарати збагачені вітамінами, мікроелементами, кардіопротекторами.
Особливо чутливими до перепадів тиску (метеозалежними) є люди, схильні до серцево-судинних проблем, або ті, хто переніс інфаркт, інсульт. У жорстких зношених судинах порушується мікроциркуляція, особливо на фоні додаткових захворювань: синдрому Рейно, цукрового діабету, атеросклерозу. І тоді «внутрішній барометр» спрацьовує дуже чітко. Особливо сильно погіршується самопочуття метеочутливих людей, якщо атмосферний тиск підвищується або знижується дуже різко (на 20 мм ртутного стовпчика за кілька годин).
Поради спеціаліста
За словами Лілії Погребняк, протягом зимових місяців багато людей набирають надлишкову вагу. А кожен зайвий кілограм означає ризик підвищення артеріального тиску на 10 мм рт. ст. У гіпертоніків одразу починаються проблеми. Визначити оптимальну вагу можна за допомогою уніфікованого показника – індексу маси тіла. Він розраховується шляхом ділення маси тіла (у кілограмах) на зріст у квадраті (в метрах).
Наприклад, визначимо індекс маси тіла для людини, яка важить 65 кг при зрості 170 см:
ІМТ = 65:1,7х1,7 = 22,5
На наявність зайвої ваги вказує індекс від 25 до 29,9. Якщо ІМТ перевищує 30, це вже ожиріння.
Разом зі здоровим харчуванням фахівці рекомендують гіпертонікам безсольову дієту. Адже взимку нестача свіжих фруктів та овочів часто компенсується соленими, квашеними, консервованими. А надмір солі призводить до затримки рідини у кров’яному руслі. Від цього передусім потерпають судини і серце.
Ще одна зимова загроза для серцево-судинної системи – гіподинамія. Рух корисний усім. Поки не слизько, немає снігу, здоровим людям для профілактики рекомендовано 10 тисяч кроків на добу. Пацієнтам із хворобами серця та судин руховий режим визначає лікар.
Взимку фахівці радять нормалізувати робочий день, лягати спати не пізніше 22-ї години. Намагатися уникати стресів. Позбутися шкідливих звичок. Контролювати артеріальний тиск.
– Не менш важлива профілактика вірусних, бактеріальних захворювань, – наголошує насамкінець Лілія Погребняк. – У пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком погіршується перебіг основного захворювання. У сезон грипу, ГРВІ вони мають бути особливо уважні до свого здоров’я.
У рамках проекту Світового банку та МОЗ України. За підтримки Полтавської облдержадміністрації.