І – вчитися  все життя!

І – вчитися все життя!

Ми вже знайомили читачів із нашими юними колегами – вихованцями зразкового художнього колективу «Юний журналіст» Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді, переможцями і лауреатами багатьох престижних всеукраїнських, обласних творчих турнірів. Гурток працює більше десяти років, керує ним випускниця факультету філології та журналістики ПНПУ імені В.Г.Короленка, член Національної спілки журналістів України Ірина Синягівська. Пані Ірина не просто педагог і журналіст, хоч уже таке поєднання є надзвичайно важливим, а ще й дослідниця традицій та новаторка в царині виховання свідомих громадян України. Про навчання й здобутки гуртківців можна прочитати детальні розповіді
на сайті Центру (https://www.ocevum.pl.ua/groups/gumanitarniy-napryam/yuniy-zhurnalist) та власному сайті колективу (http://youngjournalist.tilda.ws/ about-us), ми ж з нагоди професійного свята пропонуємо сьогодні уривки з есе кількох юних журналістів. Із цих текстів можна чітко простежити, що саме їх цікавить, чим вони прагнуть поділитися зі своїми читачами, які теми вважають найактуальнішими…
Зоряни щиро вітають юних мрійників, які вже майже обрали для себе професію журналіста. Може, серед них і наші майбутні співробітники, бо ж знаємо, що чимало колишніх випускників гуртка або продовжують навчання у вишах за спеціальністю журналістика, або вже працюють у провідних медіа-компаніях України.
Користуючись нагодою, вітаємо усіх колег із Днем журналіста, зичимо гострого пера, чутливого мікрофона, об’єктивної відеокамери, міцного здоров’я, фінансової стабільності.

Говори українською…

Діана КОЦЮБА
… Я не можу зрозуміти тих, хто виріс, живе в Україні, знає рідну мову, але часто цурається її й переходить на російську. Дуже прикро, коли на українському телебаченні журналісти, відомі зірки, телеведучі говорять російською. Ви хоча б один раз чули, щоб в іншій країні національні канали мовили не своєю рідною мовою, а іноземною? Ні? Тож і нам треба до цього йти. Якщо так сталося, що ви змалку розмовляєте однією мовою, але потім переїжджаєте в іншу країну, то вивчаєте її мову. Так і тут: живеш в Україні – говори українською. Як на мене – це є правило, і його повинен дотримуватись кожен громадянин.

Як обрати професію

Ростислав ПРОТАС
…Треба йти за своєю мрією, за покликом серця, прислухатися до свого Я, до свого внутрішнього голосу. Треба продумати, до чого в тебе є здібності, таланти та хист. Надалі треба спробувати поєднати свої риси характеру, хист і кілька обраних спеціальностей. Чи сумісні вони? Треба дослідити ринок праці, переглянути вакансії, поцікавитися, які професії є затребуваними зараз і можуть утримати лідируючі позиції через кілька років, доки ти вивчишся. Важливо звернути увагу і на заробітну плату, доходи в цілому, які ви зможете отримувати, якщо оберете ту чи іншу спеціальність. Тут включаються і ваші амбіції, готовність працювати. Яких перспектив, якого статусу можете і хотіли б досягти в обраній галузі?
Варто дослухатися й до порад, хоча вибір треба залишити за собою. Треба бути готовому вчитися все життя, і тоді успіх – не забариться.

У стилі діджитал

Марія СОРОЧИНСЬКА
Нині майже весь перелік найважливіших документів знаходиться у вашому смартфоні завдяки застосунку «Дія». Банківську карту не обов’язково носити з собою, адже майже кожен банк пропонує своїм користувачам онлайн-сервіси. Організувати своє дозвілля стало набагато легше, квитки в кіно, театр чи музей доступні для придбання дистанційно. І планування подорожі стало менш стресовим. Записатися на вакцинацію, медичне обстеження чи просто на прийом до лікаря також допоможуть цифрові технології. Таких прикладів можна навести безліч.
Тож діджиталізація вигідна з точки зору економії вашого часу і зусиль, а ще й коштів, вона вплинула на майже всі аспекти людського життя позитивно… Однак попри всі переваги головним питанням залишається забезпечення конфіденційності інформації. Технології йдуть вперед семимильними кроками, водночас зростає і ймовірність заволодіння зловмисниками особистих даних громадян та використання їх для злочинних оборудок. Тому, розвиваючи інформаційні технології, потрібно перш за все дбати про захищеність даних, особливо фінансових.

Чому навчитися сьогодні, щоб вижити завтра?

Олексій ГОРДІЄНКО
Чи замислювалися ви колись над цим? Мені здається, якщо виникнуть якісь глобальні проблеми, «виживуть» (у значенні пристосуються) тільки ті люди, які не відстають від сучасних технологій. Які на них розуміються, вчаться, а в майбутньому ще й розвиватимуть ці технології. Тому потрібно не відставати від сучасного плину життя, постійно розвиватися. І бути готовими до, наприклад, карантину або ще якихось ситуацій, коли доведеться вимушено навчатись удома… Щоб вижити завтра, треба не відставати від технологій, які у свою чергу ніколи не стоять на місці!

Геніальність – у просторі

Сергій ПАСІЧКО
Відкриємо, наприклад, Instagram. Що побачимо? Гарний краєвид, фотосесія, схід сонця, море, прекрасна веселка. І тисячі вподобайок. Редактори цю роботу ще й прикрасять, на комп’ютері позмивають всі нерівності, макіяж додадуть, засмагу. І от уже не голуб, а фенікс своїми червоно-золотистими крилами розмахує по тьмяному екрану телефона. Спочатку розглядаєш все. Реклама насідає звідусіль, а далі знову – веселка, море, пляж, море, пляж, веселка. Бум! Білий фон і просто яйце. Просто яйце! Шок. Ні розмальовки, ні фотошопу. Яйце у первісному своєму вигляді. Звичайний знімок, який вибиває з колії.
Якби двадцять років тому хтось сфотографував яйце, то це виглядало б дивно. Та зараз, коли у кожному смартфоні вміщається портативна відеокамера, за допомогою якої можна знімати фільми, просте, непримітне стало рідкістю. І коли в поле зору потрапляє щось таке, що не змушує замислюватись про історію створення знімку, мозок кайфує. Він бачить буденне, без фокусів, без краси художньої, але з красою душевною. І це заворожує. Раптом найпростіший знімок стає найкращим. А геніальне – це завжди просто.

Як рухатися далі

Богдана ГРЕЧАНА
Ми часто чуємо, що треба рухатися вперед, незважаючи ні на що. Та чи завжди це так? Іноді потрібно зупинитися, просто перепочити. Емоційне вигорання – це синдром постійної втоми, емоційного виснаження, який посилюється з часом. На жаль, воно стало майже звичним для багатьох. Саме через це емоційне вигорання називають синдромом двадцять першого століття. Особливо схильними до вигорання є ті особи, діяльність яких передбачає роботу з людьми. Причинами такого стану можуть бути і тривала робота в напруженому темпі, завеликі емоційні та/або фізичні навантаження, неприємне оточення. Через такі несприятливі умови у людей «сідає батарейка».
Називають три основних симптоми емоційного вигорання: почуття виснаженості або втоми (призводить до проблем зі сном, концентрації та зниження імунітету), інтелектуальна та емоційна дистанція з місцем роботи (відчуття негативу та цинізму відносно ситуацій, пов’язаних із роботою, відірваність від колективу, відсутність мотивації, негативне сприйняття реальності), зниження професійної ефективності (через що розвивається відчуття неспроможності, з’являються сумніви у власних здібностях).
Що ж варто робити, якщо ви зіткнулися з цією проблемою? Зробити перерву – відпочинок потрібний усім! Стежити за ритмом сну. Залишати робочі проблеми на роботі. Більше часу приділяти собі та своїм захопленням. Звернутися до спеціалістів. У сучасному світі буває важко залишатися у формі. Але і не соромно зупинятися, щоб відновити свої сили.

Коли повернеться мода на розумних

Анна ЗАРУДСЬКА
Що таке мода? Ти можеш бути модним завдяки брендовому одягу, відвідуючи дорогі ресторани і користуючись найдорожчими гаджетами. Для кожної людини уявлення про моду буде різним.
А мода на книги? Чимало сучасних книг не дають особливої естетичної насолоди, а навпаки. А серіали та фільми? Існує правило 8-ми «с»: сенсація, сміх, сльози, сум, секс, скандал, страх, смерть. Саме це викликає у людей сильні емоції.
Та все ж інтелект і вміння мислити завжди будуть модними. Тож слухайте розумних людей і будьте модними!

Чи справді маніпулювати людиною так легко

Анастасія МУШУК
І так, і ні. Насамперед треба чітко розуміти, що маніпулювання – це технологія впливу на людину, яка має певну мету. В сучасному суспільстві ми щоденно стикаємось із явищем маніпулювання людьми або його спробами. Яскравий приклад – телебачення, соціальні мережі. Психологи кажуть, що суть маніпуляцій зводиться до того, щоб викликати у людини страх, сором або почуття провини та використати її для своїх цілей. Іншими словами – неосвіченою людиною маніпулювати легко. Саме тому сфера освіти повинна бути в державі на першому місці, мати пріоритетне становище. Достатній рівень знань людей, вміння мислити, аналізувати – запорука існування та розвитку будь-якої держави. Щоб не піддаватися на маніпуляції, треба постійно працювати над собою, займатися самоосвітою, гартуватися духовно.

Життя напоказ чи просто піар

Єлизавета ОБУХОВСЬКА
Завдяки соціальним мережам у 21-му столітті не виставити своє життя на загальний огляд для багатьох здається навіть дивним. Особливо з появою Instagram. Але чи завжди варто довіряти соціальним мережам свої секрети? Названо дві основні причини, чому люди це роблять. Перші в списку ті, хто має внутрішню необхідність самоствердитися. Виклавши в мережу чергову красиву світлину або написавши новий занадто відвертий пост, що розкриває ще більше подробиць особистого життя, вони думають, що підвищують власну значимість. На їхній настрій і рівень самооцінки впливає кількість лайків і приємних коментарів. Але буває і так, що люди прагнуть поділитися досвідом, зробити життя інших більш усвідомленим у певних питаннях, допомогти у важких ситуаціях, розповідаючи про те, як вони пройшли подібні важкі моменти, підтримати.
Тепер проаналізуйте, чи є у вашому житті люди, що виставляють своє життя напоказ? Або блогери, які не приносять ніякої користі, крім «залипання» годинами в їхніх життєвих сторіз? Чи не відчуваєте, що у вас вже з’явилася стійка необхідність перевіряти періодично, як проходить життя цих блогерів? Якщо так, то, здається, настав час почистити підписки…

 

Поділися:

Добавить комментарий