І знову часові гойдалки

І знову часові гойдалки

Цього року дата переходу на «зимовий» час і переведення стрілок годинника на годину назад припадає на ніч з 30 на 31 жовтня. Тож доба у неділю буде «подовжена» на одну годину.

Цілком можливо, що цьогорічне, сорокове поспіль (регулярний перехід із «зимового» на «літній» час і навпаки було запроваджено на території сучасної України у 1981 році), переведення стрілок у березні й жовтні стане останнім.
Нині світове співтовариство все активніше відмовляється від цієї традиції через низьку ефективність для економіки і шкоду для здоров’я людини. У 2017 році чеські дослідники провели метааналіз робіт, присвячених тому, як перехід на «літній» час впливає на використання електроенергії. З’ясувалося, що переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії. На момент виходу дослідження практикували перехід на «літній» час 77 країн та регіонів (насамперед Європа та Північна Америка), де мешкали близько 1,5 мільярда людей. Відтоді таких країн стало ще менше.
Єврокомісія запропонувала державам ЄС відмовитися від сезонного переведення стрілок годинника і в індивідуальному порядку вибрати як постійний «зимовий» або «літній» час. Це, зокрема, пов’язано з багатьма дослідженнями міжнародних груп вчених, які з’ясовували, як запровадження «літнього» часу впливає на виникнення різноманітних захворювань. Зокрема в одному з таких досліджень було проаналізовано інформацію про більш як півтораста мільйонів людей зі США та Швеції. Виявилося, що існує чотири великі групи захворювань, або, точніше кажучи, проблем медичного характеру, які справді залежать від переведення годинників. Це – серцево-судинні захворювання (наприклад, серцеві напади), різноманітні травми, психічні розлади, а також захворювання, пов’язані з імунною системою. Щодо деяких хвороб, то часові гойдалки спричиняють стрибок статистики захворювання до 10%.
3 березня 2021 року Верховна Рада України ухвалила за основу законопроект стосовно скасування переходу на «літній» та «зимовий» час. Відповідне рішення підтримали 277 народних депутатів. 19 березня для остаточного затвердження законопроекту не вистачило 14 голосів. Багато хто пов’язує провальне голосування з політичними аспектами, адже в залежності від того, який часовий пояс буде обрано «базовим», залежать і певні незручності для мешканців Сходу та Заходу країни, і те, з якими столицями інших держав світу ми будемо жити за одним часом.
* * *
З приводу доцільності переведення годинників на «літній» та «зимовий» час і досі ведеться безліч суперечок. А починалося все як жарт. У квітні 1784 року відомий американський політик, журналіст, винахідник та батько-засновник США Бенджамін Франклін, який на той час мешкав у Парижі, в напівжартівливому есе оцінив економічні вигоди від свого раннього пробудження «просто з любові до економії». 78-річний Франклін, який сам дуже любив поспати, висловив думку, що 100 тисяч паризьких сімей використовують приблизно пів фунта свічок на годину і оцінив вигоду від переведення годинників у 96 мільйонів ліврів. Задля реалізації «проекту» він пропонував обкласти податком віконні жалюзі, встановити ліміти на використання свічок, а вранці будити містян гарматними пострілами.
Пропозиції, викладені в есе “Економічний проект для зменшення вартості світла”, звісно, в той час реалізовані не були. Але ідея, так би мовити, пішла у маси. У 1905 році британець Вільям Віллетт у статті «Про розтринькування денного світла» запропонував переводити час на 20 хвилин вперед кожного тижня квітня і робити зворотне переведення стрілок у вересні. Економію на освітленні він оцінював у 2,5 мільйона фунтів стерлінгів. У підсумку для реалізації подібної ідеї знадобилося більше 10 років. Цікаво, що перехід на «літній» час гаряче підтримував «батько» Шерлока Холмса сер Артур Конан-Дойль, а «битва за годинникові стрілки» була навіть увічнена у карикатурі, на якій змагаються міський робітник, житель передмістя і фермер. Вільям Віллетт до першого переведення годинників не дожив. А країною-піонером нововведення, яка першою перейшла на «літній» час, стала Німецька імперія. Указом кайзера Вільгельма II під час Першої світової війни, 30 квітня 1916 року, всі годинники держави було переведено на годину вперед. З тієї пори понад 100 держав застосовували «літній» та «зимовий» час. А Чехословаччина у перший повоєнний рік після Другої світової примудрилася вигадати «дуже зимовий» час. Справа в тому, що часовий пояс, який ми називаємо «зимовим», насправді є стандартним для мешканців кожної з територій. З метою ще більшої економії влада Чехословаччини вирішила восени переводити стрілки не один раз, а двічі – у кінці жовтня і ще раз у кінці листопада. Таким чином, єдиний раз в історії людства за один рік чехи жили одразу в трьох часових поясах, а так званий «літній» час відрізнявся від «дуже зимового» аж на дві години. Щоправда, вже наступного року цей експеримент не продовжували.
Мабуть, незабаром остаточно відійде у небуття і поділ на «зимовий» та «літній» час, але цьогоріч не забудьте – у ніч на неділю, 31 жовтня, о 4-й ранку Україна переводить стрілки годинника на одну годину назад.

За матеріалами відкритих інтернет-джерел підготував Андрій СОВА.

Добавить комментарий