Європейські стандарти життя з українським акцентом

Європейські стандарти життя з українським акцентом

Доки вітчизняні й закордонні політики сперечаються про перспективи приєднання України до Європейського Союзу, новостворені об’єднані громади уже запроваджують європейські стандарти життя на своїх територіях й раді ділитися досвідом успішного впровадження розроблених ними і реалізованих практик. Під час семінару, організованого Програмою Ради Європи “Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні” спільно із Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, його учасники ділилися власними напрацюваннями в сфері децентралізації й роботи органів місцевого самоврядування в нових умовах і спілкувалися у неповторній атмосфері західноукраїнського колориту.

Про конкурс кращих практик місцевого самоврядування

Дводенний семінар за участю переможців минулорічного конкурсу “Кращі практики місцевого самоврядування у сфері підзвітності та прозорості” та дипломантів конкурсу журналістських робіт з тематики реформування місцевого самоврядування й територіальної організації влади розпочався у старовинному Дрогобичі, в приміщенні міської ради. Відкриваючи роботу семінару, державний експерт експертної групи моніторингу та аналізу політики Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Мінрегіону України Наталія Яровенко нагадала, що конкурс кращих практик – це один із інструментів реформи децентралізації, і визначення кращих прикладів успішної реформаторської діяльності органів місцевого самоврядування проводиться Мінрегіоном України задля обміну досвідом, поширення цих інновацій і в кінцевому рахунку – підвищення стандартів життя місцевих громад.

Довідка “ЗП”. За шість років існування конкурсу відзначено 176 успішно реалізованих практик-переможниць. За останні 4 роки від Полтавської області на участь у конкурсі кращих практик місцевого самоврядування надійшло 22 заявки (5 вийшли до фіналу). Для порівняння: Дніпропетровська за цей період подала 91 заявку, Харківська – 36, Чернігівська – 18, Одеська – 6.

Що дає конкурс його переможцям? Автори визнаних кращими практик відвідують семінари з обміну досвідом, що проходять у різних містах України; мають можливість із ознайомчим візитом побувати в країнах Ради Європи; беруть участь у прес-турах до органів місцевого самоврядування – переможців конкурсу.

Електронна демократія Smart City: дрогобицький приклад

Головна мета реформи децентралізації в Україні – створення таких місцевих територіальних громад, де б люди бажали жити, працювати й відпочивати. Схоже, в Дрогобичі влада і громада зуміли створити успішну модель співпраці, спрямовану на покращення життя кожного жителя міста.
– Наше місто – другий за кількістю населення й економічним потенціалом у Львівській області населений пункт із майже тисячолітньою історією. У нас є солеварня, що діє безперервно із XIV століття, працюють комплекс із переробки нафти, завод автомобільних кранів і ще кілька промислових підприємств різного профілю. Потужний економічний потенціал міста спонукав нас вчитися ефективно управляти його життям в інтересах громади із мінімальними фінансовими вкладеннями. Використавши розумні технології, ми розробили систему електронної демократії Smart City й готові ділитися своїм досвідом, – так розпочав презентацію директор КУ “Інститут міста Дрогобича” Володимир Кондзьолка.

Smart City (у перекладі з англійської – “розумне місто”) – це не просто програма, а поєднання різних інструментів управління, в основі чого – відкриті дані про усі напрямки діяльності влади і життя громади.

Звучить цікаво, але дещо фантастично! Наприклад, у Полтаві не так просто навіть за допомогою офіційного журналістського запиту з’ясувати, скільки в місті вуличних колонок (перевірено на досвіді), а тут – відкриті дані про розподіл фінансів! Втім, за словами Володимира Кондзьолки, основа роботи електронної демократії дрогобицького зразка – відкритість даних, бо вони належать громадянам. У цих умовах, з одного боку, корупція стає неможливою, з іншого – руйнується стереотип “ми обрали владу – нехай вона й вирішує”. Кожен член громади долучається до відповідальності за життя міста.
– Шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій, Інтернету через електронну демократію й урядування ми досягли партисипативності, тобто активної участі громадян в управлінні містом, в тім числі й у стратегічному плануванні. У цьому і полягає суть Smart City, – зазначив Володимир Кондзьолка. – У значній частині українських міст і селищ уже є більшість із того, що необхідно для розбудови в себе Smart City, – є “цегла”, і її треба лише правильно поскладати й скріпити. І “цементом” для розбудови якісного нового, більш комфортного і приємного для життя “розумного міста” якраз і є відкриті дані.
Іншими словами, спрацьовує принцип “хто володіє інформацією, той володіє світом”, а в даному випадку – містом.

Публічна інформація, яку можна отримати за допомогою свого власного смартфона чи комп’ютера, допомагає вибудовувати конструктивний діалог із владою, а на його основі – долучатися до співпраці. Між органами місцевого самоуправління і громадою вибудовуються партнерські відносини, зростає рівень взаємної довіри. У результаті через ефективне спільне управління містом досягається його сталий розвиток.

Контроль за роботою влади – зі свого смартфона

Сайт Дрогобицької міської ради – грамотно структурований електронний ресурс, де міститься уся інформація про життя міста. Так, потенційний інвестор, відвідавши на ньому спеціальний сервіс, може ознайомитися із генеральним планом міста (для зручності він поданий у кольорі), схемою комунікацій, оглянути привабливі для бізнесу території у віртуальному форматі. Зареєструвати домашнього пса, записатися на прийом до міського голови чи лікаря, передати показники лічильника, дізнатися про отримання грошової допомоги, стан виконання бюджету міста, дані про поіменне голосування депутатів – більше сотні різних послуг дрогобичани отримують за лічені хвилини, не виходячи з дому.

Європейські стандарти життя з українським акцентом
У франківському ЦНАПі.

Приміром, у Полтаві чи Кременчуці з’ясувати, наскільки законним є розпочате поруч зі школою будівництво чи розміщення рекламного банера на фасаді будинку, – доволі проблематично, а от дрогобичанам для цього необхідно просто зайти на сайт міської ради. Уся інформація по кожному з об’єктів у місті – завжди під рукою. Розміщена вона на сайті у вигляді простих і доступних для розуміння діаграм, графіків і мап. До речі, така форма подачі даних на головному міському порталі ідентична із тією, яку застосовують у Європі, і це дуже зручно для інвесторів.
– У нас батьки, які здають гроші на ремонт школи чи дитячого садочка, мають змогу контролювати надходження й використання цих коштів онлайн. Тепер кожна копійка витрачається за призначенням, – розповів Володимир Кондзьолка.
Якщо десь на дрогобицькій вулиці зникає освітлення, бігає безпритульний злий собака, рідко ходить громадський транспорт чи водій не дотримується маршруту, дрогобичани не обривають телефони комунальних служб (куди додзвонитися почасти непросто!) – вони залишають відповідне повідомлення на сервісі “Відкрите місто” міського сайта. Наскільки це ефективно? Станом на кінець травня цього року було вирішено вже більше 700 проблем міста завдяки активності його мешканців. Як то кажуть – коментарі зайві…
Та ефективно впливати на життя “розумного міста” здатні лише люди підготовлені, і для цього, за словами Володимира Кондзьолки, в Дрогобичі вже започаткована “школа розумного громадянина”:
– Ми зараз працюємо зі старшокласниками й студентами, які на “ти” із сучасними гаджетами, пояснюємо принцип роботи Smart City. У результаті син навчить батьків записуватися в електронну чергу для оформлення документів, а онук бабусю – як викликати лікаря додому.

Медична “картка вознесенця”: як вона працює?

У Вознесенську Миколаївської області знайшли свій рецепт підвищення якості медичних послуг – через запровадження електронного зв’язку “лікар – пацієнт” у вигляді спеціальної електронної картки. Про принцип її діяльності розповів головний лікар комунальної установи “Вознесенська центральна районна лікарня” Володимир Красьоха:
– Наріжний камінь медичної реформи, запущеної в Україні, – вартість медичної послуги, тобто необхідність її оптимізації. Ми почали працювати над цим ще у 2004 році. Забезпечили всіх наших лікарів сучасними комп’ютерами, створили медичну електронну інформаційну систему, пацієнтам видали “картки вознесенця”. Бюджет цього проекту склав майже 700 тисяч гривень. Третина коштів – із міського бюджету, а решта – внесок Євросоюзу/ПРООН.
За словами Володимира Красьохи, електронна “картка вознесенця” дає змогу ідентифікувати пацієнтів, вести автоматичний підрахунок кількості наданих медичних послуг і реального робочого навантаження лікарів. Завдяки інноваційній системі обліку у Вознесенську давно відмовилися від паперових карток – усі дані про стан здоров’я пацієнтів, їхні хвороби й лікарські призначення зберігаються в електронному вигляді. Лікар не витрачає час на заповнення папірців, а витрачає його на пацієнтів. Кожен вознесенець, який має електронну картку, через свій персональний кабінет може записатися на прийом до лікаря, викликати його додому, дізнатися години прийому спеціаліста. І все це – не виходячи з дому!
Електронна інформаційна система відстежує попит на конкретні медпослуги, і кошти в бюджет вже закладаються цілеспрямовано саме на них. З одного боку – суттєва економія бюджетних коштів, з іншого – підвищення якості медичних послуг при їх здешевленні. Результат – всі обстеження у Вознесенській ЦРЛ безкоштовні, у тім числі й рентген. Місто й навколишні об’єднані громади, мешканці яких обслуговуються в ЦРЛ, “скинулися” на плівку для рентген-знімків…
Та власники “карток вознесенця” отримують не лише якісні медичні послуги, а й суттєві знижки в місцевих магазинах на покупки – кілька торгових мереж підтримали таку ініціативу. Завдяки е-карткам вдалося розв’язати і “гордіїв вузол” між перевізниками й пільговиками. Громадський транспорт у місті оздобили зчитувальними пристроями, й кожен, хто має пільгу на проїзд, на вході пред’являє свою картку. Фіксується кількість пільгових проїздів, і на підставі цих даних перевізник отримує з міського бюджету відповідну компенсацію. Було підраховано, що до й після запровадження такої системи економія на відшкодуванні перевізникам пільгових проїздів склала 50 відсотків. А головне – більше у Вознесенську пільговиків із автобусів не виштовхують…

Івано-Франківськ: місто, комфортне для життя, бізнесу й відпочинку

Наскільки електронні інновації здатні оптимізувати управління великим містом й зробити його справді відкритим для громади, учасники семінару дізнавалися наступного дня вже в Івано-Франківську.

Що необхідно для перспективного розвитку громади, як обрати перспективний шлях розвитку? На думку міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа, для цього потрібна команда однодумців, здатна генерувати ідеї й реалізувати їх:
– Основа стратегії нашого міста – створення нових робочих місць, залучення інвестицій і розвиток міської інфраструктури.

Європейські стандарти життя з українським акцентом
Витвір мистецтва ковалів.

“Купуємо івано-франківське – даємо роботу іванофранківцям” – акція під таким гаслом проводиться в місті на підтримку малого й середнього бізнесу, що становить основу франківської економіки. Міська влада дає власним виробникам пріоритет при видачі дозволів на відкриття нових торгівельних точок. Результат – за останні 4 роки створено більше 20 тисяч нових робочих місць, річне надходження податку на доходи фізичних осіб до міського бюджету збільшилося на 220 мільйонів гривень.
Івано-Франківськ активно розвиває туристичну сферу. Один із проектів цього напрямку – відродження старовинного ковальського мистецтва. У місті відбуваються “Свята ковалів”. Вони збирають майстрів молоту й ковадла з десятків країн світу і приваблюють більше 40 тисяч туристів.
Центральну вулицю міста прикрашають справжні шедеври із заліза із глибоким символічним сенсом – то колективні роботи учасників ковальських фестивалів. Знайти ці й інші туристичні цікавинки у місті нескладно – достатньо підійти до найближчого туристичного вказівника або закачати на гаджет додаток “Мобільний Івано-Франківськ”. За чотири роки його завантажили 25 тисяч користувачів. У додатку є 27 розділів – новини, анонси, фінансові звіти, графіки роботи соціальних установ, маршрутна мережа і графік руху громадського транспорту та ще багато корисної інформації для містян, гостей, інвесторів.
– Багато мешканців нашого міста через свої електронні кабінети, створені на сайті ЦНАП (одного із перших відкритих в Україні й кращих Центрів адмінпослуг! – Авт.), мають змогу дистанційно отримувати всі адміністративні послуги, в тім числі й замовляти документи. Люди із обмеженими можливостями не відвідують наш Центр, щоб забрати замовлені документи, – до них додому виїздить співробітник Центру, і всі питання вирішуються на місці, – розповів під час презентації практики “Запровадження відкритості, підзвітності влади, вільного доступу до інформації” начальник відділу програмного забезпечення Івано-Франківської міськради Андрій Чайківський.
У тому, що Івано-Франківськ справді є містом, комфортним для проживання із розвиненою інфраструктурою, ми мали змогу переконатися під час пішої прогулянки містом. Велосипедисти, яких у місті сила-силенна, їздять не поміж пішоходами, а по спеціально облаштованих і розмічених доріжках, на кожному кроці у пішохідних зонах – лавочки й місця відпочинку.

Європейські стандарти життя з українським акцентом
“Дерево” із сонячними батареями.

Якщо раптом розрядився мобільник, не біда! Підзарядитися й передихнути можна біля декоративного “дерева” із сонячними батареями, встановленого в рамках програми “Івано-Франківськ – місто для життя”. Якщо ж дошкуляє спека, в місцях масового скупчення людей встановлюють парасольки із підведеною до них системою дрібного дощування.
Франківським мамам із візочками не доводиться стрибати з бордюру на бордюр й хвилюватися про наближення машин – тротуари мають пологі спуски, зручні для візків і велосипедів.
У центрі Івано-Франківська, де багато туристичних об’єктів, кафе й зосереджені соціальні установи, взагалі немає машин – суцільна пішохідна територія із великою кількістю лавочок і рекреаційних міні-зон, як у європейських містах.
Незвичної форми гойдалки в поєднанні із ігровими міні-зонами зі штучним покриттям, “розумні” зупинки із портами для підзарядки телефонів й інформацією про рух транспорту, дерев’яні двері із вишуканими скляними вставками і сторічною історією, відремонтовані в рамках одного із численних громадських проектів, упорядковані автостоянки, зручні для автомобілістів і безпечні для піших людей, тротуари з підсвіткою – щоб розповісти про всі перетворення в Івано-Франківську для підвищення його комфортності й безпечності, а також про інші кращі практики місцевого самоврядування, не вистачить місця на газетних шпальтах. Додам одне – місто настільки атмосферне в своїй осучасненій старовині, гостинне і по-європейському затишне, що в нього хочеться повернутися й залишитися жити.
* * *
Два надзвичайно насичених і емоційних дні семінару промайнули, як єдина мить. Ми, учасники семінару, зустрілися на привокзальній площі у Львові чужими людьми, а прощалися вже майже друзями, обмінявшись телефонами й електронними адресами. Найбільше зблизили нас щира гостинність дрогобичан й іванофранківців і впевненість у тому, що зміна стандартів життя в Україні вже відбувається, і це – не чиїсь передвиборні гасла, а об’єктивна реальність. Познайомившись із кращими практиками місцевого самоврядування, запровадженими в різних регіонах нашої країни від Івано-Франківська до Донецької області, ми мали змогу переконатися, що реформи справді в нашій країні хоч і нелегко, але таки відбуваються. І здійснюють їх не політики, а прості люди в своїх містах, містечках і селах – лікарі, вчителі, підприємці, студенти, пенсіонери. І це неабияк надихає!..

Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА.

Поділися:
  • 2
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    2
    Поделились

Добавить комментарий