Цього року серед низки подій днів Європи в Полтаві відбулася освітня сесія “Твоя освіта – цілий світ. Навчання не за партою”, де йшлося про виїзні школи в освітньому просторі Європи. Ця подія – друга в “Ювілейному спецпроекті: 25 добрих справ”, який здійснюється школою “Паросток” до свого чвертьстолітнього ювілею.
У такий спосіб відомий на Полтавщині заклад спрямовує освітні здобутки на користь громади. Про цю подію та про підсумки тривалого шляху першої в Полтаві приватної школи розповідає команда школи “Паросток”.
– Чому для однієї із 25 справ ювілейного проекту був обраний саме формат освітньої сесії та тематика “навчання не за партою”?
– Масштабування досвіду невеликих шкіл – потужний засіб розвитку освіти, а обмін досвідом є значно ефективнішим за всі курси підвищення кваліфікації. Ці думки пролунали на Global Education and Skills Forum в промові засновника системи PISA Андреаса Шлейхера, і ми цілком поділяємо їх. Освітня сесія “Твоя освіта – цілий світ” мала за мету обмін досвідом і знайомство зі стандартами європейського шкільництва.
А “освіта не за партою” – це реалізація принципу “навчання для життя”, за яким розвивається європейська школа. Коли ми тільки почали знайомитися із європейським шкільництвом зсередини, нас вражало, як звично шведські школярі вивчають архітектуру в Барселоні, а голландські – слухають оперу в Мілані. Як охоче європейська дітвора відвідує музеї, студіюючи щось за кольоровими книжечками із завданнями – без усякого вчительського примусу. Наші європейські колеги розуміють, що життя не ділиться на окремі навчальні предмети, воно є цілісним, і освоювати його дитина має цілісно.
Це впевнило нас у правильності власного розуміння: освітнім середовищем для дитини має стати весь світ. На той момент наші школярі уже вивчали античну культуру в музеї-заповіднику “Херсонес Таврійський”, а біологію і географію – подорожуючи рідним краєм. Міжнародні молодіжні проекти відкрили нові можливості. Наші виїзні школи проходили у Швеції, Німеччині, Норвегії, Польщі, Данії, Болгарії, Нідерландах – скрізь, де відбувалися партнерські зустрічі. Ми випрацювали технологію інтеграції освітнього досвіду у форматі “освіта не за партою” і традиційного шкільного навчання. І настав час презентувати цей досвід громаді.
– Про що йшлося на освітній сесії?
– Про “виїзну школу” як освітню технологію, що збагачує традиційну класно-урочну систему, про формати та можливості цього способу навчання. Вчителі ділилися досвідом, як вивчати навчальні дисципліни “по-європейськи”, як активно й різнорівнево оволодівати англійською в подорожах, а також була представлена програма “Мистецькі шедеври в оригіналах”.
Спікерами стали не тільки педагоги, але й школярі – вони презентували фотопроект “Стоп-кадр нашої освіти”.
– Ви маєте дружні школи в багатьох європейських країнах. Що дало вашому закладу таке партнерство?
– Ми підрахували, що за 10 років наш заклад став учасником понад 20 міжнародних молодіжних проектів – за підтримки Шведського Інституту, SIDA, Балтійського фонду співробітництва, EVZ та інших.
Кожен з цих проектів став для школярів унікальною можливістю отримати досвід міжкультурної взаємодії і партнерства. Робочою мовою зазвичай є англійська, тож якісне знання мови має кожен наш випускник. Педагогам таке партнерство допомагає “звірити професійний компас”, зазирнути в “педагогічну кухню” колег і надихає на професійні відкриття. І це взаємно. Минулого травня як запрошений викладач наш заклад відвідав директор шведської школи пан Петер Бенгтссон. Ми раді, що цей візит окрилив його та подарував нові ідеї для його практики.
– Ваш навчальний заклад входить у топ-100 кращих шкіл України, а за результатами тогорічного ЗНО посів перше місце в місті та регіоні. Чи пов’язані ці результати з європейським форматом навчання у “Паростку”?
– Якісні знання випускників для нашої школи є нормою, бо учнів цілеспрямовано навчають навчатися. У школі діє наскрізний спецкурс, який так і називається – “Учись учитися”. А найголовніше – і в цьому наші позиції з колегами із європейських країн збігаються – знання та вміння активно використовуються в освітніх та соціальних проектах, адже освіта має бути для життя. Наші учні успішні, активні й самостійні, а випускники націлені на саморозвиток і здатні до лідерства – таким є результат “європейського вектора” нашого закладу. Для багатьох дітей школа стала другим і вирішальним шансом здобути якісну освіту.
– Що зі стандартів європейського шкільництва вважаєте вартим для запозичення українською школою?
– Європейські школи значно більше орієнтовані на принцип “освіта для життя”, ніж українські. До прикладу, випускники шведських гімназій, крім звичних нам академічних екзаменів, складають своєрідні іспити на громадянську зрілість – демонструють здатність здійснювати соціальні проекти, презентують соціальні навички. Захист проектів є одним із видів державної підсумкової атестації! Навчання для життя є стрижнем організації освітнього процесу і в нашій школі. Основи демократії, практикум організаторських умінь, практикум командної взаємодії, риторика, культурознавство, журналістика – це далеко не повний перелік наших курсів додаткової освіти. З 2009 року “Паросток” є асоційованою школою ЮНЕСКО. Робота в цьому проекті також допомагає вводити школярів у сучасний суспільний контекст. На нашу думку, такий підхід був би на користь не тільки українській школі, а й усьому українському суспільству.
– Ваше ставлення до Нової української школи?
– Найпродуктивніше в стратегії НУШ – уявлення про результат шкільного навчання. Дякувати Богу, українська середня освіта нарешті відходить від ЗУНів (пресловута шкільницька тріада – знання, уміння, навички) як смислу, заради якого діти ходять до школи. Особистість компетентна – ось мета, і таким має бути результат середньої освіти. Ця освітня стратегія є сьогоденням нашої школи. Ми знаємо, як це працює, бо конструюємо компетентнісно орієнтований навчальний процес не один десяток років. Тому в міру можливостей ділимося досвідом. На цій освітній сесії зокрема.
– 10 червня школі “Паросток” виповнюється 25 років – для українського приватного навчального закладу вік рекордно зрілий. З якими досягненнями зустрічаєте ювілей?
– У стані, який мовою педагогічної науки називається “оптимальне функціонування освітньої системи” – школа працює стабільно й результативно. За чверть століття створено сучасне освітнє середовище, напрацьовані авторські технології, сформована команда фахівців, розбудоване міжнародне партнерство – ми пишаємося здобутками закладу.
– Ваш варіант відзначення 25-ліття закладу – “Ювілейний спецпроект: 25 добрих справ”. Як виникла ця ідея?
– Усі наші важливі справи ми придумуємо разом – учні та вчителі. Насправді разом: кожен має змогу висловити свою думку. Є така хороша технологія – “мізковий штурм”. Не дивно, що ідея добрих справ до ювілею повторювалася найчастіше – адже ми соціально активна школа! Це важлива складова нашої освітньої концепції. Практично перетворювальна діяльність, особливо соціального спрямування, – невіддільна складова компетентнісної освіти. Ми вчимося, щоб діяти, а для цього діємо сьогодні. На користь громади, частиною якої ми є, – в цьому смисл. Соціальний проект “Пост Пам’яті”, постійно діючий проект “Чужих стареньких не буває” – опіка над самотніми літніми людьми Горбанівського геріатричного інтернату, мистецький проект “Щоденник Анни Франк”, освітні проекти формату “ровесники – ровесникам”: “Я – Малала”, “Анна Франк: уроки історії”, “І один у полі воїн”, пошуково-освітні проекти “Герої Полтавського Меморіалу Слави” та “Окупація на Полтавщині: історія крізь долі”, Всеукраїнський фестиваль юнацької творчості “У світі Астрід Ліндгрен”, серія активностей для молоді у тематиці ствердження толерантності… Перелік соціальних проектів можна продовжувати. Плануємо презентувати їх у межах наступної освітньої сесії “Ювілейного спецпроекту: 25 добрих справ”, робоча назва – “Школа з громадянською позицією”.
– І наостанок кілька слів про саму школу “Паросток”. Як виникла ідея її створення?
– Ми починали в дев’яності, коли ще яскраво пам’ятався педагогічний ренесанс попереднього десятиліття. Наприкінці вісімдесятих суспільство повернулося обличчям до школи, з педагогами-новаторами навіть проводилися зустрічі в телестудії Останкіно, а вчитель сприймався як провайдер змін у суспільстві. Ми – це учасники педагогічного клубу “Паросток”, який з 1985 року функціонував при кафедрі педмайстерності Полтавського державного педагогічного інституту. В студентські роки з натхненням освоювали прогресивні педагогічні технології, до речі, часто теж у форматі “виїзних шкіл” – подорожували, долаючи не одну сотню кілометрів, щоб познайомитись із досвідом педагогів-новаторів безпосередньо в їхніх школах! Самі здійснювали, застосовуючи сучасну термінологію, освітні проекти, проводили тренінги з технологій педагогіки співробітництва для освітян області, організовували освітні сесії в різних регіонах України… Потім закінчили інститут і вирішили, що саме час втілити напрацьоване у найсутніснішому професійно-педагогічному варіанті – Школі.
Нам дуже пощастило і на старті, і протягом усього непростого шляху на хороших людей – із різних сфер життя, які однаково розуміли велике значення хорошої школи в житті людини. “Ювілейний спецпроект: 25 добрих справ” стане можливістю висловити вдячність усім, хто підтримував нас.
Ганна ІВАНЕНКО
Журналіст