Ієрархія курячого стада

Ієрархія курячого стада

«Навесні купили добових курчат, щоб омолодити поголів’я вже наявної птиці. Старі курки не задовольняли нас своєю несучістю. Молодняк жив окремо від основного стада, тепер хочемо звести їх разом, але побоюємося, що старі кури битимуть новоприбулих. Чи можливо без зайвого клопоту примирити два покоління домашньої птиці, щоб старші не заклювали молодших?», – цікавиться Марина Костюченко з Полтави.

В організації спільноти домашні кури багато успадкували від своїх диких родичів. У них чітко простежується супідрядність: сильніші панують над слабкими, розповів кандидат сільськогосподарських наук Віктор Хвостик. Завойовувати собі положення серед побратимів кури починають з 6–7-тижневого віку. Положення курки в групі можна спостерігати за певними позами. Коли одна з них хоче нагадати іншій про свою владу, вона випрямляє шию, підіймає голову і злегка стовбурчить пір’я. Домінантний півень, крім того, злегка присідає. Перед вищим за статусом та ж курка стоїть зі смиренно схиленою головою. Поза з напівзігнутими ногами означає, що птах не збирається ні з ким сваритися.
Кури, розділені кількома сходинками ієрархії, намагаються не контактувати між собою, а ті, що стоять поряд, навпаки, спілкуються досить часто. «Новеньку» небезпечно відразу пускати в стадо – до неї поставляться вороже і постараються прогнати з курника. Можна перехитрити «старожилів» і підсадити «новеньку» разом з усіма на сідало пізно ввечері, в темряві. Ще надійніше помістити незнайому для стада курку в клітку і поставити її на очах у інших курей, поки вони не звикнуть одна до одної. Спільнота птиці зберігається тільки в тому випадку, коли члени її знають один одного «в обличчя». Кури звикають до стада за три-чотири тижні і можуть запам’ятати до півсотні особин. Через кілька днів після розлучення курка ще може пам’ятати колишніх товаришок, а через два тижні сприймає їх як чужих. Свій пташник доросла курка пам’ятає впродовж місяця, через 50 днів впізнає знайомі місця з важкістю, через два місяці поводиться так, ніби вона тут ніколи й не була.
У півнів також пам’ять коротка. Через два тижні розлуки вони вже не впізнають курей свого стада, місце, де стояли годівниця, напувалка, не пам’ятають смак ласощів, які колись отримували (зустрічають ці ласощі байдуже). У курчат здатність до запам’ятовування розвинена ще слабкіше. Оскільки у півня, як вже було сказано, недовга пам’ять, неміцні і симпатії. Іноді відокремлять курей від півня на два тижні, а потім знову з’єднають з ним, і він починає віддавати перевагу тим курям, які раніше не викликали в нього ніякого інтересу. Виходить, відсадити півня іноді буває й корисно.
Відомо, що в стаді курей існує певна «субординація», яка встановлюється «клюванням». Розбірки починаються тоді, коли курей розміщують у пташнику. Якщо у пташник, де вже розподілені ролі, розміщують новачків, то вони зазвичай потрапляють в найбільш підлегле становище. Найсильніша курка має право клювати всіх інших і є найголовнішою, потім по низхідній доходить до останньої, яку можна зачіпати всім. Найслабші особини найбільше потерпають від ударів дзьоба і забираються туди, де можуть знайти захист. Їм рідко вдається поїсти і попити, вони худі і дають мало яєць. Коли господар з’являється у приміщенні, для них настає перепочинок, і слабкі кури використовують можливість швидше втамувати голод і спрагу. Ці тварини в разі інфекції хворіють першими через свою ослаблену конституцію і становлять тим самим небезпеку для здорових курей. Тому важливо подбати про достатню кількість місця для всього поголів’я курей, що знаходяться у пташнику.
Б’ють кури молодняк – це нормально для їхньої поведінки, практично завжди так відбувається. Їм просто потрібно дати час звикнути і все, далі будуть жити мирно. Кури діють на рівні інстинкту і таким чином висловлюють своє ставлення до чужинців. Як тільки кури звикнуть до того, що поруч з ними живе ще стадо курей, вони з часом стануть менш агресивними.
Можна чергувати місцезнаходження старих і молодих курей. Одних випускати на подвір’я, інші нехай залишаються у приміщенні. Протягом дня переміщення птиці слід чергувати, а на ніч – заганяти всіх разом у пташник.
Досвідчені птахівники відзначають, що, утримуючи різновікових курей таким способом, ємності з кормом розміщують впритул з одного боку металевої сітки, що розділяє курник, а з іншого боку, теж впритул, – ємність з водою. І старі кури, і молодняк дотягуються до корму та води, заодно і звикають жити разом. Спочатку, звичайно, молодняк по голові трохи отримує, але це незабаром проходить.
Якщо немає територіального простору для організації двох вольєрів, то достатньо буде просто відгородити частину курника листом фанери або сіткою. Однак необхідно звернути увагу на те, що старі кури і молодняк повинні утримуватися окремо, в усякому разі до тих пір, поки молоді кури не почнуть нестися.
Поява молодняку серед курей завжди вносить деяке роздратування, а може, правильніше сказати, агресію в поведінці. Вони хочуть показати себе господарями, а молодняк виставити непроханими гостями. Кури, що сидять на нижніх сідалах, поводяться часом більш агресивно, ніж лідери, бо молодняк розміщується поруч з ними і тіснить їх. Виходячи з цього, зазвичай пізно ввечері, коли кури сідають спати, підсаджують нових, і сідала потрібно робити на одному рівні, щоб бійок не було за верхній ярус.
Почекайте, коли вони розсядуться по сідалу, в кожного птаха буде своє місце, найсильніші займуть кращі місця, і ви тут нічого не вдієте. Потім при слабкому освітленні запускайте молодняк. Кури в темряві погано бачать, і великих бійок не буде. З часом кури розсядуться згідно з новим «табелем про ранги» і заспокояться.
Деякі птахівники-аматори рекомендують такий спосіб: запускати кожного дня по одній старій курці до молодняку, щоб познайомилися. Через те, що молодняк ще досить боязкий, то не буде агресувати проти старої, в той час як стара курка не буде «нахабніти» в чужому стаді. У такий спосіб старі кури знаходяться в меншості і не можуть протистояти переважаючій більшості молодих. А старі кури, які зайшли першими, вже звикли до молодих, і таким чином відбувається поступове ознайомлення та звикання старих і молодих особин.
У процесі звикання старих курей до молодняку багато залежить від поведінки півня – чим спокійніше він сприйме появу молодняку, тим простіше пройде і звикання курей один до одного. Можливий і такий варіант. До старих курей підсаджувати молодих півнів з іншої партії, а старих самців вибракувати (на м’ясо до борщу). В такому випадку молоді самці не будуть ображати молодих курочок, а з іншого боку – підвищиться заплідненість яєць від старих курей. Відомо, що для поліпшення виводу курчат до старих самок рекомендують підсаджувати молодих самців. Але в такому випадку слід мати на увазі, що першими у пташник садять півнів, а за ними – самок. При цьому півень займає панівне положення у приміщенні, почуває себе господарем і кури йому підкорюються.
Для уникнення бійок поміж старими і молодими курми слід створити відповідні умови утримання птиці у пташнику на обмеженій території. Треба постаратися зробити так, щоб птиця була постійно чимось зайнята, щоб у неї навіть не виникало «думки» про бійки чи з’ясовування стосунків з іншими. Годівниць повинно бути стільки, щоб все поголів’я стада могло без тісняви, вільно підійти до годівниці і спокійно споживати корм. Бажано розміщувати годівниці в різних місцях пташника, щоб шляхи доступу до них у старих і молодих курей не перетиналися. В окремих годівницях насипати мінеральні корми.
З народних «рецептів» можна відзначити такий – побризкати старих і молодих курей однаковим спреєм, щоб вони однаково пахли. Для птиці створити стресові умови. Треба загнати всю птицю в тісне приміщення і обприскати водою, наприклад, із садового обприскувача. Тільки треба не допустити протягів, щоб птиця не застудилася.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий