29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме цього дня сім років тому сталася Іловайська трагедія.
У серпні 2014 року поблизу міста Іловайськ Донецької області розгорнулись найтрагічніші події для української армії у війні на Донбасі. Бої тривали з 6 по 29 серпня і увійшли в історію під назвою «Іловайський котел». Наприкінці цих подій, прикинувшись «миротворцем», російська влада запропонувала своїм найманцям відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Але те, що називали «зеленим коридором», всупереч домовленостям із російським генштабом, перетворилося на «дорогу смерті», на якій розстріляли українських військових та добровольців. Це були найбільші втрати України у війні на Донбасі.
За даними розслідування Генеральної Прокуратури України, під час Іловайської трагедії були вбиті 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 – потрапили у полон. Це офіційні дані, але неофіційно йдеться про більші втрати, адже в оточенні опинилася велика кількість добровольців, які у перші місяці війни не перебували на обліку в ЗСУ. Як повідомили «Зорі Полтавщини» в Полтавському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, серед загиблих військовослужбовців Збройних сил України – 18 полтавців, двоє наших земляків зникли безвісти. Наголосимо, ця гірка статистика охоплює лише військовослужбовців ЗСУ…
Рік тому, на шості роковини трагедії, Офіс Генерального Прокурора України повідомив, що «згідно з висновками експертів та комплексом інших здобутих доказів єдиним фактором, що призвів до трагічних подій під Іловайськом, є військова агресія ЗС РФ. В ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил країни-агресора на територію України та подальше вчинення ними воєнних злочинів. На той момент сили ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів. Відповідно до встановлених даних критичне співвідношення військових сил України у районі міста Іловайськ з підрозділами ЗС РФ та представників незаконних збройних формувань, контрольованих РФ, складало: особовий склад – 1 до 18; танки – 1 до 11; бронетехніка – 1 до 16; артилерія – 1 до 15; «Гради» – 1 до 24.
…29 серпня 2014 року за безпосередньою вказівкою та наказом командування Генерального штабу ЗС РФ, порушуючи вимоги ст. 37 Додаткового протоколу до Женевської конвенції від 1949 року, російські військовослужбовці впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових разом із трьома полоненими російськими десантниками».
***
Про те, що було потім, у своєму щоденнику написав очевидець серпневих подій 2014 року, водій санітарної машини 8-ї Полтавської окремої автомобільної санітарної роти Олександр Таран: «Проросійські бойовики пустили нас всередину «котла» і, тримаючи «на мушці», дозволили нам працювати, а навколо – пекло. Палаюча техніка, перевернуті й спалені машини, танки з відірваними баштами і тіла… Сотні скалічених тіл. Вийшли на розстріляну колону – машини в ряд…, а у борозні два лейтенанти лежать, ніби обійнялися, прикриваючи один одного. Навкруги гранати розкидані, зброя, різне армійське начиння – все, як у страшному сні. Наш грузовик наповнився тілами, а ми все носили та носили… Я ніс хлопця, кілограмів 120, на спині куртки напис «Донбас», років 20–25, і думав, скількох діток він би міг мати?.. Господи, від Закарпаття і до Сходу ниточки віри в Україну, у свободу, у краще життя потяглись і сплелися в один кривавий клубок, що поглинув у собі кращих із кращих синів і дочок українських. Де те друге Пришестя, Боже, де та кара за гріхи, невже вас не мати народила? Господи, дай сили усе побачене пережити…»
***
Це боляче читати, але Україна знайшла в собі сили, пережила, встояла! І ми не маємо права викреслювати з пам’яті трагічні події Іловайського пекла. Так, деякі з тих, хто навіть і «нюхав пороху», кажуть, що «втомилися від війни». Але ж вона триває. На фронті продовжують гинути, отримувати поранення українські воїни, захисники Батьківщини. Вічна пам’ять усім полеглим за Незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Ми не забудемо! Іловайськ не має повторитися. Слава Україні!
Підготовлено за матеріалами armyinform.com.ua, gp.gov.ua, np.pl.ua та даними Полтавського обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки.