Історія і сьогодення,  якими варто пишатися

Історія і сьогодення, якими варто пишатися

Полтавський політехнічний коледж відзначає 75-річний ювілей

У травні 2019-го викладачі, студенти, випускники Полтавського політехнічного коледжу НТУ «ХПІ» відзначають 75-ту річницю від дня створення навчального закладу, у стінах якого було підготовлено понад двадцять тисяч висококваліфікованих фахівців для різних галузей господарства України. Багато хто з них очолює підприємства Полтавщини, інші примножують авторитет alma mater, працюючи начальниками цехів, електростанцій та підстанцій, майстрами, техніками-технологами, програмістами, електриками, економістами, а сотні ще продовжують навчання в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», інших університетах України…

Сучасний навчальний заклад, який дбає про своїх студентів

Нині у коледжі навчається близько 800 студентів. До їхніх послуг – навчальний корпус з обладнаними за сучасними стандартами кабінетами і лабораторіями, комп’ютерні класи, виробничі майстерні, бібліотека, спортивний та актовий зали, гуртожиток. У коледжі діє налагоджена система самоврядування, що дає змогу сформувати у студентів навички громадської роботи, які так необхідні в сучасному світі.

Історія і сьогодення,  якими варто пишатися
Директор Полтавського політехнічного коледжу Олександр Пітяков (у центрі) зі студентами і викладачами у річницю навчального закладу.

У навчальному закладі створено умови для діяльності різноманітних об’єднань за інтересами, працюють предметні гуртки, які розвивають здібності молоді. Далеко за межами Полтави знайомі з мистецтвом хору «Козаченьки», який має звання народного аматорського колективу, студентського театру «Класики і сучасники». Щороку студенти коледжу беруть участь в обласному конкурсі художньої самодіяльності «Студентська весна».
Велика увага приділяється спортивно-масовій та оздоровчій роботі. Спортсмени закладу постійно виборюють призові місця на міських та обласних змаганнях. Коледж пишається командами волейболістів, баскетболістів, легкоатлетами, гирьовиками, тенісистами, шахістами. А ще, звичайно, своїми колишніми викладачами і випускниками та більш ніж сторічними традиціями, адже, строго кажучи, історія навчального закладу, що нині розташований у дуже зручному для студентів місці (центрі Полтави) у красивій і по-справжньому світлій споруді по вулиці Пушкіна, 83-а, сягає кінця дев’ятнадцятого сторіччя.

Все розпочиналося з реального училища…

Ще у далекому 1876 році у Полтаві було засноване Олександрівське реальне училище (головна увага в подібних училищах приділялася вивченню математики, фізики, природознавства та креслення, їхні випускники одержували кваліфікацію механіка та мали право на вступ до вищих технічних і сільськогосподарських навчальних закладів). 30 серпня 1879 року було освячено новозбудоване у розповсюдженій у ті часи модерній манері (схожа архітектура є на вулицях Санкт-Петербурга, де будинки оформлені червоною та білою підводкою і мають великі вікна, що створює гарне освітлення всередині) приміщення по вулиці Кузнецькій (з 1909 року – вулиця Пушкіна). На той час будівництво (разом із церквою) обійшлося в неабиякі гроші – 84 тисячі рублів.
Після утвердження радянської влади статус закладу було змінено на робітниче училище, де проходили навчання майбутні механіки, інженери та працівники технічної сфери. У 1920-х тут містилася індустріально-технічна професійна школа, в якій у 1922–1924 роках на хіміко-механічному відділенні навчався один із перших творців ракетно-космічної техніки Юрій Побєдоносцев, майбутній піонер радянської ракетно-космічної ери, конструктор ракетної техніки, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент Міжнародної академії астронавтики (на його честь у 1980 році на будинку технікуму відкрито меморіальну дошку).
Під час Другої світової війни будівлю було майже повністю зруйновано. І ось 1944 рік… Ще йшла війна, але країні для відновлення зруйнованого господарства потрібні були техніки, інженери, робітники, й у першу чергу – будівельники. Тому у визволеній від німецьких окупантів Полтаві наказом № 317 Держкомітету оборони і Раднаркому УРСР 23 травня 1944 року був створений технікум цивільного будівництва. Саме від цього дня і розпочинається сучасна офіційна історія навчального закладу.

Крізь терня до одного з найкращих освітніх закладів країни

У важких умовах зароджувався новий технікум – невелике приміщення для занять по вулиці Фрунзе (тепер Європейська), відсутність лабораторного обладнання, підручників… Полтава лежала в руїнах, але освітній заклад уже проводив перший набір. Учні (та й викладачі) технікуму в основному були демобілізованими воїнами. Саме вони брали участь у відбудові приміщень для занять у напівзруйнованій будівлі по вулиці Комсомольській, 51-а (зараз Стрітенська), яку місто 1946 року надало під навчальний корпус. Очолював технікум демобілізований із лав Радянської Армії офіцер Михайло Данилович Соколов, архітектор за спеціальністю, який потім керував навчальним закладом більше 20 років. Студенти й викладачі, не покладаючи рук, працювали після занять, майже без вихідних. Лише через чотири роки навчальний корпус прийняв учнів, а колектив продовжував роботу над створенням навчально-матеріальної бази. 1948 року відбувся перший випуск молодших спеціалістів: 50 техніків-будівельників і 43 техніки-архітектори.
У 1955 році навчальний заклад був об’єднаний із технікумом сільськогосподарського будівництва. З 1 січня 1956 року його реорганізували у Полтавський будівельний технікум, який продовжив готувати молодих фахівців за будівельними спеціальностями різного спрямування. З 1958 року запрацювало й вечірнє відділення.
У

Історія і сьогодення,  якими варто пишатися
Полтавський електротехнічний технікум у 70-ті роки ХХ сторіччя.

1962 році технікум було реорганізовано в Полтавський енергобудівельний – до будівельних спеціальностей додаються електротехнічні, випускників готували для підприємств «Завод газорозрядних ламп» і «Електромотор». З січня 1966 року навчальний заклад був переданий у підпорядкування Міністерства електротехнічної промисловості СРСР, і він отримав назву Полтавський електротехнічний технікум. На той час уже діють денне, вечірнє й заочне відділення, на яких навчається більше 1500 осіб.
З 1968 по 1975 рік технікум очолює Володимир Прокопович Шаповал. Через збільшення контингенту студентів, відкриття нових спеціальностей і необхідність розширення лабораторної бази було порушено питання про новий навчальний корпус. Для відбудови була виділена та сама майже вщент розбита в часи Другої світової війни споруда по вул. Пушкіна, 83-а.
Будівля відновлювалася дуже довго, тому що багато конструкцій і деталей були нетипові й вироблялися за індивідуальними проектами. І знову студенти та викладачі (зокрема А. Д. Васецький, Н. І. Могілат, В. Г. Капашин, В. М. Болдовський, І. А. Громовий, І. М. Івасів, В. А. Рискін, Г. І. Шпортько, П. М. Вертій, Т. М. Єршова, І. П. Іцкова, Є. М. Кузнецов, А. С. Макарова, О. О. Молька, В. Д. Піпенко, Н. К. Поночовна, М. Я. Пашко, С. П. Шепеленко і багато інших) беруть активну участь у відбудові нового навчального корпусу.
З травня 1975 року директором технікуму призначений Анатолій Семенович Назаренко, який проявив велику ініціативу, організаторські здібності й наполегливість у створенні матеріальної бази та удосконаленні обладнання кабінетів і лабораторій. У 1977 році колектив технікуму пережив радісні хвилини – новий навчальний корпус було здано в експлуатацію. І вже 1 вересня пролунав перший дзвоник, який сповістив про нову сторінку в історії навчального закладу.
Відтоді у технікумі запрацювали 15 лабораторій, 21 кабінет, спортивний зал, їдальня на 100 місць та актовий зал на 450 місць, 29 предметних і технічних гуртків, проводяться науково-технічні, методичні конференції, виставки робіт технічної творчості.
Варто зазначити, що велику допомогу в зміцненні матеріально-технічної бази надавали базові підприємства – завод газорозрядних ламп під керівництвом М. М. Петухова і завод «Електромотор» (директор В. І. Балюра).
З вересня 1985-го технікум очолює Борис Іванович Лучко, під керівництвом якого Полтавський електротехнічний став одним із кращих підпорядкованих Мінелектротехпрому СРСР навчальних закладів, випускники якого поповнили колективи десятків підприємств Полтавщини, України, інших республік. 1991 року в зв’язку із розширенням переліку спеціальностей навчальний заклад реорганізований у Полтавський політехнічний коледж. 1998 року відповідно до рішення ДАК коледж акредитовано за статусом вищого навчального закладу освіти І рівня акредитації.

Історія і сьогодення,  якими варто пишатися
Сучасність: йде залікове заняття.

З 2003 по 2018 рік освітній заклад очолює Валерій Аркадійович Рискін. Саме під його керівництвом 23 грудня 2004 року коледж як окремий структурний підрозділ увійшов до складу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». А з 2011 року розпочинається підготовка фахівців за спеціальністю «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж».
Деякий час коледжем керував Ігор Іванович Пуленко, а з квітня 2019 року директором обрано Олександра Сергійовича Пітякова.

«З упевненістю дивимося у майбутнє»

Як зазначив керівник коледжу в експрес-інтерв’ю для «Зорі Полтавщини» перед початком майже «сімейного» святкування, яке пройшло у приміщенні навчального закладу в 75-ту річницю його заснування, колектив з упевненістю дивиться у завтрашній день.
«Вітаю всіх випускників, студентів, викладачів з ювілеєм! Нашою найголовнішою перевагою в усі часи був і є надзвичайно досвідчений педагогічний колектив, нині багато викладачів мають вищу категорію. Жоден студент не зостається без уваги і підтримки. Власне, я сам закінчив наш навчальний заклад у 2002 році, тож можу це стверджувати і як колишній студент, і, нині, як керівник коледжу. Ще одним плюсом для випускників є те, що вони мають можливість продовжити навчання одразу на старших курсах провідних вищих навчальних закладів України, зокрема у НПУ «ХПІ», в структуру якого ми входимо, в інших університетах Харкова, Києва, всієї України.
Варто зазначити, що ми єдині в Україні готуємо фахівців з унікальної спеціальності «Монтаж і експлуатація електротехнічних і світлотехнічних установок», великим попитом користуються спеціальності, пов’язані з комп’ютерним забезпеченням. У нас прекрасні студенти, вірю, що ми досягнемо ще більших вершин з новим поколінням молодих творчих людей», – наголосив Олександр Пітяков.
Згодні з ним і студенти. Зокрема Анатолій Дядечко – третьокурсник-світлотехнік – зауважив, що жодного разу не пошкодував, що обрав саме цей навчальний заклад: «Усі люди різні, різний характер, різні особистості, але наш педагогічний колектив робить усе можливе, щоб знайти до кожного потрібний підхід, аби «на виході» було отримано стовідсотковий результат. Ну, а моя професія – це робота зі світлом, вона дає можливість фантазувати, працювати з дизайном, це творча робота, яка справді приносить велике задоволення навіть у процесі, що вже казати про підсумки власної праці. Вважаю, що коледж вже заклав дуже міцний базис моїх знань, буду продовжувати навчатися за обраною спеціальністю в університеті. І, звичайно, вітаю усіх зі святом!»
***
Офіційні урочистості з нагоди 75-річчя Полтавського політехнічного коледжу відбулися сьогодні, 31 травня, у Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя.
«Зоря Полтавщини» долучається до вітань, що пролунали на адресу колективу навчального закладу, і зичить студентсько-викладацькому колективу закладу нових здобутків у підготовці висококваліфікованих кадрів для народногосподарського комплексу України.

Поділися:

Добавить комментарий