“Я – українець. Оце і вся моя біографія”

Василь Симоненко: "Україно! Ти для мене диво!.. Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю!"

“Я – українець. Оце і вся моя біографія”

Цьогоріч у Полтаві не було розмежування у часі між урочистими заходами до Дня Соборності України (22 січня) та Дня пам’яті Героїв Крут (29 січня). Патріотичні дійства стартували напередодні першого свята й тривали протягом тижня. До того ж були об’єднані запропонованим департаментом культури й туризму ОДА флешмобом до 85-річчя від дня народження великого патріота України Василя Симоненка «Я – українець. Оце і вся моя біографія».

Пам’яті крутян

Патріотичний захід, присвячений вшануванню пам’яті героїв, які загинули 29 січня 1918 року в нерівному бою із ворогом під Крутами на Чернігівщині, провели в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Присутнім нагадали про перебіг тих трагічних подій, а також про важливі наслідки, адже, затримавши більшовицький наступ на кілька днів, крутяни дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання української незалежності, Української держави.
Пам’ять полеглих героїв вшанували хвилиною мовчання. Кращим курсантам Полтавського військового коледжу сержантського складу доручили покласти квіти до пам’ятників Тарасові Шевченку, Українським загиблим козакам та меморіалу Пам’яті загиблих учасників АТО на Алеї Героїв.

Унікальний видавничий проєкт

У рамках урочистого зібрання в музеї відбулась презентація фундаментального тритомного видання, присвяченого сторіччю Перших визвольних змагань «Українська революція 1917 – 1921. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи». Унікальний видавничий проєкт втілений у життя за кошти обласного бюджету, на замовлення департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА. Перші два томи побачили світ раніше. Третя книга висвітлює мовою документів насадження більшовицької влади на Полтавщині впродовж 1919 – 1921 років. Ідеться про діяльність репресивних органів, розстріли мирного населення, конфіскацію майна з домогосподарств та церковних цінностей із храмів… Видання створене в співпраці Державного архіву Полтавської області та Центру дослідження історії Полтавщини. Упорядники – Т. Воскобійник, В. Гудим, В.Коротенко, В. Кручиненко, Т. Пустовіт, В. Сушко.
Директор Науково-редакційного підрозділу – Центру дослідження історії Полтавщини Олександр Білоусько подякував усім, хто посприяв появі тритомника в світ, і наголосив, що в жодній області України йому немає аналогів:
– Тут квінтесенція подій, які відбувалися на нашій землі протягом 1917 – 1921 років у загальноукраїнському, загальноросійському й загальноєвропейському контекстах. Праця добре структурована, легко сприймається… У школі вчать, що є причинно-наслідкові зв’язки. Це дуже зручно для істориків, які вже знають результати подій. Але, коли вони відбувалися, ніхто не знав, чим усе закінчиться. Кожна подія багатоваріантна. І від нас залежить, який варіант буде обрано… Але є такі події, які ніколи не закінчуються, які тривалий час залишаються «замороженими», а потім актуалізуються. Наше сьогодення, революція – хіба це не дежавю 1917 – 1918 років? Хіба цього не було в нашій історії?
Директор Державного архіву Полтавської області Валентина Гудим нагадала, що за радянських часів не одне покоління архівістів не мало змоги вивчати документальні джерела, які б розкрили правду про події 1917 – 1921 років. Ця робота почалась зі здобуттям Україною незалежності. У презентованому виданні відсутні оціночні судження фахівців. На його сторінках – документи, чимало з яких раніше не друкувалися.
За копітку працю упорядникам книги подякувала заступник голови ОДА Катерина Рижиченко, перший заступник міського голови Полтави Ігор Федій.

Правда від майстрів документалістики на екрані

Наступним подарунком полтавській громаді на патріотичному зібранні в музеї стала презентація документального фільму «100 років Українській революції. Полтавщина. Фільм третій». Стрічка створена 2019 року на замовлення департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації. Виробництвом фільму займалися творча група Полтавського осередку Національної спілки кінематографістів України, Студія-продакшн StarikoFF ART, група DIVO. Прикметно, що імена авторів стрічки добре відомі як полтавському глядачеві, так і в багатьох колах української інтелігенції. Упродовж останнього десятиліття їхні роботи були відзначені високими преміями на численних міжнародних та всеукраїнських телекінофестивалях. Це і телетрилогія «Дороги Гоголя» (2009), і фільми «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров (2012), «Три літа Тараса Шевченка» (2014), «Соловецькі в’язні з України. Лесь Курбас, Микола Куліш» (2017) та багато інших.
Режисер-постановник документальної стрічки «100 років Українській революції. Полтавщина. Фільм третій» Дмитро Старіков та редактор і продюсер, заслужена журналістка України Наталія Іванченко – лауреати державних премій імені Івана Франка та імені В’ячеслава Чорновола, члени Національної спілки кінематографістів України. Автор сценарію та ведучий – заслужений журналіст України, історик за фахом Анатолій Мішин. Над фільмом також працювали оператор-постановник Максим Старіков, журналіст Сергій Блавацький, звукорежисер Леонід Сорокін, монтаж виконав Костянтин Худолій, комп’ютерну графіку – Олена Шарбенко.
Спогади очевидців буремних подій столітньої давнини у кадрах фільму відтворювали актори Полтавського театру імені М. В. Гоголя: заслужений артист України Богдан Чернявський, Ольга Чернявська, Олександр Бородавка. Наукові консультації творцям фільму надавали директор Центру дослідження історії Полтавщини Олександр Білоусько, заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.
На презентації фільму в музеї автор сценарію Анатолій Мішин зізнався, що не припиняє дивуватися тому, як багато подій доби Перших визвольних змагань повторюються у наш час. А також закликав замислитися, що чимало з документів, покладених в основу фільму, сьогодні можна вільно вивчати за тритомником «Українська революція 1917 – 1921. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи», тоді як раніше за інтерес до них людину могли навіть розстріляти. Анатолій Мішин висловив сподівання, що надалі їхній творчий колектив буде працювати над осмисленням на екрані подій 1920 – 1921 років на Полтавщині.
– Мені видається поява такого історичного фільму-документа дуже актуальною і своєчасною, особливо з огляду на нинішні процеси в українському суспільстві, – зазначила продюсер фільму Наталія Іванченко. – Відсутність єдності заради збереження української державності майже сто років тому призвела до втрати держави. Це головний урок нашої історії. Про це і наш фільм. Дуже важливо, що такі історико-просвітницькі проєкти підтримує обласна влада, зокрема департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю, особисто директор департаменту Вікторія Пилипенко. За нашим задумом, має бути четверта серія циклу: уроки Української революції. Дуже важливо на основі вже відтворених історичних подій дати аналітичну складову від сучасних істориків і науковців-експертів. Сподіваємось, що наші плани будуть підтримані в рамках обласної програми.

В епіцентрі змагань за Україну

На першій же хвилині фільму, який запропонували переглянути учасникам урочистостей у музеї, прозвучала думка, яка визначає усю його подальшу динаміку й напругу: у 1919-му Полтавщина опинилася в епіцентрі змагань за Україну. Це був час, коли знову поставала відновлена після падіння Гетьманату Скоропадського УНР, однак у суспільстві не було єдності, а зовнішні сили, передусім Росія, прагнули загарбати українські території. Для Полтавщини 1919 рік був позначений і кривавими злочинами більшовиків – попередників сучасних «іхтамнєтов» на окупованих українських землях, і пануванням не менших прибічників «русскіх скрєп» – денікінців, боротьбою повстанських загонів, свавіллям воєнізованих банд…
За тридцять із лишком хвилин глядачі не просто побачили через документальні матеріали загальну картину борні з її стрімкою фабулою, перипетіями, а й занурилися у приголомшення, переживання конкретних особистостей, зафіксовані в щоденникових записах, – видатного письменника і публіциста Володимира Короленка, полтавського земського лікаря Олександра Несвітського, мешканця Кобеляк Матвія Бобошка… Сповна представлена у фільмі й географія трагічних подій тих років – Лубенщина, Полтавський район, Кременчук…
Справив враження використаний творцями фільму хід, коли ведучий, розповідаючи про минуле, зупиняється на знайомих кожному полтавцю майданчиках в сучасному середмісті чи навіть крокує разом із містянами у велелюдній юрбі. Це ніби знак нам усім, що насправді нічого не зникає безслідно й не минає остаточно, що відновлена зусиллями архівістів історична правда обов’язково має впливати на нашу громадянську позицію сьогодні. Бо це єдина запорука оптимістичного варіанту розвитку сучасних подій.
По завершенні кінопоказу присутні подякували авторам фільму оплесками.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий