У звичних життєвих умовах події, які піднімають настрій, та випадки негативних емоцій зазвичай чергуються. Тому відновлення нашого психоемоційного стану відбувається безсвідомо, само по собі. Чим частіше ми маємо поганий настрій, тим більше знижується наш психоемоційний стан. Із часом це починає впливати на фізіологію. За таких умов ми виходимо із зони комфорту, що може призвести до апатії і навіть до хвороби.
За останній рік, в умовах воєнного стану, бойових дій, постійного потоку складної, переважно негативної інформації почастішали випадки звернень до лікарів за психологічною допомогою. Несподівані та напружені ситуації призводять до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Настає неспецифічна реакція організму – стрес.
Стрес – це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона проявляється фізично, психічно та емоційно і дає змогу адаптуватися до змін навколишнього середовища. Це фізіологічна реакція, яка мобілізує резерви організму й готує його до фізичної активності: супротиву, боротьби або втечі.
Існує кілька ознак стресу, характерних для більшості людей:
– нездатність зосередитися на роботі;
– метушливість;
– відчуття роздратованості, напруженості без особливої причини;
– депресія, небажання що-небудь робити;
– порушення сну;
– фізична слабкість чи постійна втома;
– постійно знижений настрій та втрата почуття гумору;
– відсутність інтересу до оточуючих;
– неможливість розслабитися;
– погіршення пам’яті;
– постійне відчуття голоду або навпаки – втрата апетиту.
Надалі все це призводить до появи проблем зі здоров’ям. Можуть з’явитися нав’язливі звички (покусування губ, нігтів), нервові тики, коливання артеріального тиску, порушення сну, захворювання шлунково-кишкового тракту. Щоб безпечно адаптуватися до сучасних реалій та мінімізувати наслідки стресу, фахівці пропонують деякі прості прийоми.
Техніка дихання 4–7–8:
Повністю видихніть зі звуком, як ви звичайно видихаєте, коли робите глибокий вдих.
Стисніть губи та повільно вдихайте через ніс протягом чотирьох секунд.
Затримайте дихання та порахуйте до семи.
Знову повільно видихайте протягом восьми секунд, видаючи звук.
Повторіть 4 рази, згодом доведіть до восьми повторень.
Виконуючи цю техніку, важливо повністю розслабитися.
Один із кращих способів заспокоєння – це спілкування з близькою людиною. Важливо виговоритися та поділитися своїми переживаннями.
Намагайтеся вести активний спосіб життя. Фізична активність має тривати не менше 30 хвилин на день (біг, підтягування, присідання тощо).
Обов’язково треба налагодити режим роботи та відпочинку.
Знайдіть своє хобі (катання на ковзанах, читання книг, малювання, прогулянка на свіжому повітрі тощо).
Концентрація уваги передбачає виконання спеціальних вправ на зосередження та увагу.
Важливо нормалізувати сон (спати потрібно не менше 8–9 годин).
Правильне та здорове харчування (більше овочів і фруктів у раціоні) також допоможе впоратися зі стресом.
Якщо у когось зі знайомих чи рідних ви помітили ознаки стресу – запропонуйте допомогу. Пам’ятайте, що звертатися за допомогою не соромно, головне – одразу розгледіти проблему.
Ярослава ЛУЦЕНКО,
лікар загальної практики – сімейний лікар КНМП «ЦПМСД №1» м. Кременчука.