Як народився наш велет Дніпро

Як народився наш велет Дніпро

Ріка Дніпро – одна з найбільших рік Європи і найдовша та наймогутніша в Україні. Для нашого народу вона має не лише практичне значення як водна артерія. Дніпро (давня назва Борисфен, поетична – Славутич) – найперший символ України, чинник, який не тільки фізично, а й духовно поєднує два береги, які протягом довгих історичних періодів входили до складу різних держав. Дніпро можна назвати стержнем, що тримає всі землі держави єдиними, як би далеко одна від одної вони не були.
Цікаві народні уявлення про походження Дніпра відображені в книзі «Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини» (упоряд. і авт. приміт. В.А.Чабаненко.– К.: Дніпро, 1990). Серед інших на її сторінках представлена, зокрема, й легенда «Батькове благословення», записана відомим українським істориком, археологом, етнографом, фольклористом, краєзнавцем та педагогом Яковом Новицьким 1887 року в селі Кушугумівка Олександрівського повіту Катеринославської губернії від О. Орла. Нині це селище міського типу Кушугум Запорізької області.

«Дніпро і Десна – це ж були колись люди. Давно, бог зна й коли, у богатиря Лимана росло двоє діток – син Дніпро і дочка Десна. Діти повиростали, а Лиман зістарівся й каже:
– Ну, дітки, завтра на зорі приходьте – буду вас благословлять!
Полягали вони спать. Десна була старша, а Дніпро–менший. От Дніпрові й захотілось першому взяти в батька благословення. Вранці, як тільки зійшла світова зоря, він перший пішов до батька:
– Благословіть, тату!
– А де ж Десна? – каже Лиман. – Вона ж старша!
– Та вона спить.
Батько поблагословив.
Порозвертав Дніпро гори, порозчищав гирла і зарів (заревів) степами. Проспала Десна зорю, прокинулась – аж брата вже нема! Вона до батька:
– Благословіть, татусю!
Він поблагословив і каже:
– Біжи. Як обженеш Дніпра, старша будеш.
Побігла вона й ворона взяла. Високо піднявся ворон і полетів показувать дорогу. Багато разів доганяв він Дніпра, багато разів, і Десна повертала до нього, а все-таки не випередила його. Як почула од ворона, що Дніпро вже далеко, вона прихилилась до брата і злилась із його гирлами. В Десні вода пробілувата, а в Дніпрі – ворона».

Поділися:

Добавить комментарий