Як отримати якісний компост

Як отримати якісний компост

Кожен городник чи садівник мріє про високі врожаї без додаткових витрат. І це цілком можливо завдяки компосту – найдоступнішому і корисному добриву з харчових і рослинних відходів. Правильно приготовлена суміш для компосту не тільки здатна повністю відновити в грунті баланс мікроелементів і поживних речовин, а й поліпшити його структуру.
Частенько компост плутають із перегноєм, але це не одне й те ж. Перегній – це перепрілий гній або опале листя. Для перетворення на цінне добриво необхідно від 2 до 5 років, із часом перегній перетворюється на однорідну легку і розсипчасту коричневу масу без неприємного аміачного запаху. Найкраще його використовувати на піщаних грунтах для утримання вологи і на глинистих – для розпушення.
Компост – це суцільна маса перепрілої органіки, “вирощена” в ямах, ящиках або буртах. Зовні він і справді схожий на перегній, особливо якщо йому вже кілька років. Головна ж відмінність – у хімічному складі.
У компостну яму я складаю все, що потрапляє під руку, – кухонні рослинні відходи, бур’яни, скошену траву, бадилля, солому, тонкі гілки. Щоб покращити якість цього добрива, в купу бажано закладати шари торфу або садової землі. Ще одна перевага компосту перед гноєм – він “визріває” значно швидше, всього за 1–2 роки.
Хоча компостна органіка – це добриво, так би мовити, з “відкритою” рецептурою, все ж додавати в яму для її приготування можна не все підряд. Окрім того, що перерахував вище, у компостну яму ще радять закладати крейду, деревний попіл, яєчну шкаралупу, курячий послід. Пришвидшити процес перетворення решток на цінне добриво допоможуть спеціальні біопрепарати для компосту, наприклад, Водограй Компост, Байкал. А от чого не можна додавати в компостну купу, так це гнилі яблука й інші фрукти із слідами уражень інфекційними хворобами, залишки їжі тваринного походження, бо вони викликають неприємний запах і довго гниють, кістки, гуму, камені, сланкі бур’яни і рослини, що вже встигли зацвісти чи дати насіння.
Свою компостну купу я розмістив за сараєм у затінку. Збив для неї із старих дощок великий ящик і прямо там вирощую гарбузи – і корисно, й естетично. Можна використати й старий пластмасовий ящик – головне, щоб він був доволі містким і в ньому були отвори. Мій сусід, в якого зовсім невеличка присадибна ділянка, готує компост у старих пропіленових мішках чорного кольору. Він проробив у них дірки, на дно заклав трохи землі з городу й збирає у них траву, бур’яни, картопляне лушпиння, поливає все те рідким біостимулятором, перемішує й щільно зав’язує мішки. Кілька місяців перепрівання – і дешева пожива для грядок готова!
Немає єдиного рецепта приготування компосту, але загальні правила “виробництва” існують. Так, якщо шар компостної поживи перевищує 1,5 м, більше закладати туди рослинні решки не можна – краще зробити нову купу. Якось я заклав у свій ящик для компосту надто багато трави одразу і в результаті отримав силос, а не компост. Тож, щоб наступного разу такого не сталося, шари зелені підсушував або пересипав землею із ЕМ-препаратами.
Приблизно через тиждень після закладання свіжої порції органіки компост може почати «горіти» – температура всередині купи різко підвищується, що призводить до нестачі кисню й часткової загибелі корисних мікроорганізмів. Коли я вперше робив добриво, саме так і трапилося, а потім я почав час від часу перекладати компост на інше місце, і проблема була вирішена. Цю процедуру проводжу не більше чотирьох разів за весь час дозрівання порції добрива.
Коли компост починає пахнути лісом, стає настільки однорідним, що в ньому вже неможливо розрізнити перепрілі листочки чи інші рослинні рештки, вношу його в грунт. Найкраще це робити саме восени із розрахунку 1–2 відра органічної поживи на 1 м2 ділянки. За зиму в грунті він остаточно перепріє, покращивши його структуру й підвищивши врожайність. А частину компосту я зберігаю у підвалі й потім вирощую в ньому розсаду.

Іван ПЕТРЕНКО.
Гадяцький район.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий