Як побороти стрес, тривогу й депресію без ліків

– Вже ніяких сил нема, – бідкається літня жінка у черзі на Центральному ринку Полтави. – Подивіться, скільки коштують овочі! А пенсія – мізерна. Ще й дочка роботу втратила. Посадили картоплю – не вродила. Спека ж така у світі, що й айсберги плавляться – чула по телевізору…

– А я телевізора вже й не вмикаю, – підтримує розмову сусідка. – Тільки включу, а там усе про політику. І зразу в скронях бемкати почина, тиск піднімається. Не встигаю ліки купувати. Ну от як жити?

Про те, як психічне здоров’я впливає на роботу серцево-судинної системи, розповідає завідувач відділення денного стаціонару Полтавського обласного медичного кардіоваскулярного центру Наталія Савченко:

– Якщо людина перебуває у стані стресу або переживає затяжну депресію, в організмі виробляється гормон, що звужує судини. Через це у тій чи іншій ділянці тіла порушується кровообіг. Коли певні органи отримують недостатньо кисню й поживних речовин, настає ішемія, – пояснює кардіолог. – Серцево-судинній системі сильний короткочасний стрес може завдати шкоди навіть більше, ніж затяжна депресія – спровокувати інфаркт, інсульт.

Начальник Центру психічного здоров’я Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені Мальцева Наталія Супруненко стверджує: кількість переживань, що випали на долю українців після 2014 року, перевищує усі попередні роки незалежності. А серце наше залишається «старомодним».

– Лікарю, що значить «старомодне» серце?

– Є ціла теорія про те, що серцевий м’яз має свою пам’ять. Яким би важким не було життя наших предків, від фізичної втоми можна було перепочити

– серце про це пам’ятає. А от на тривале, без перепочинку, перебування під тиском хронічного стресу воно не розраховане. Якщо людина довгий час не може впоратися з депресією, тривожним станом, запускаються згубні для серцево-судинної системи психічні й фізичні процеси. Сьогодні людьми часто керує відчуття небезпеки й навіть безпорадності.

– Які ознаки депресії, тривалого перебування у стресі?

– Передвісниками серйозних психічних проблем є порушення сну, апетиту, забудькуватість, нездатність сконцентруватися. Людина уникає спілкування, втрачає інтерес до роботи, навчання, хобі, шукає причину, щоб їх відкласти.

Впоратися самотужки з таким станом може лише той, у кого вже є навички самодіагностики та профілактики. Якщо ж такого досвіду немає, а роздратування і хронічна втома дошкуляють настільки, що стає важко виконувати звичну щоденну роботу, треба негайно звертатися до лікаря. Самолікування у психіатрії не просто шкідливе – воно недопустиме, бо може призвести навіть до суїциду.

– Як лікують такі стани?

– У стаціонарних відділеннях застосовується біопсихосоціальний підхід: фармацевтична терапія одночасно із сеансами психотерапії.

– Порадьте, як запобігти депресії, підвищити стресостійкість без ліків?

– Найпростіша порада на щодень: прокинувшись, спробуйте, замість бідкатися про негаразди нового дня, почати ранок із подяки за те, що маєте. За здорових дітей чи за живих батьків, гарних друзів. За те, що не довелося голодувати, бачити муки близьких. Позитивне мислення одразу мобілізує імунну систему на вдалий робочий день.

Ходіть пішки – подовгу, аж до стану легкого виснаження. При цьому споглядайте світ навколо себе в деталях. Для серця і судин отримаєте корисне кардіонавантаження. Для психіки – навпаки, розвантаження. Дуже популярною є техніка усвідомленого дихання: відчуйте, як повітря поступово проходить дихальними шляхами, заповнює легені. У поєднанні все це дуже дієво й головне – безкоштовно.
Корисно на якийсь час влаштовувати собі інформаційну дієту: відмовлятися від телебачення та Інтернету.

Щоб побороти тривожний стан чи депресію, знайдіть людину, яка вислухає розповідь про ваші біди без жодних порад. Це – найцінніша і найдієвіша допомога, яку ми можемо один одному надати.

Людям властиво будувати плани на майбутнє і виконувати заплановане. Така природа нашої психіки. Але сьогодні спеціалісти всього світу закликають: не варто будувати довготривалих планів, бо обставини змінюються в рази швидше. А невиконані плани призводять до розчарування і стресу. Не відкладайте життя на потім. Воно непередбачуване і невизначене. Цінуйте те, що є, – наголошує Наталія Супруненко.

Центр психічного здоров’я у Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні імені Мальцева запрацював два роки тому – з урахуванням досвіду й за сприяння литовських колег. Заклад створений на вимогу часу: з війни повернулися учасники бойових дій, допомоги потребували і самі бійці, і їхні родини. Незабаром таку допомогу зможуть надавати фахівці у районах і навіть сімейні лікарі. Для них у вересні фахівці Центру психічного здоров’я розпочинають серію тренінгів. А поки консультацію психолога, психіатра можна отримати за телефоном 0532-65-39-27.

У рамках проекту Світового банку та МОЗ України.
За підтримки Полтавської облдержадміністрації.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий