У холодну пору бджоли перебувають у стані спокою, формують у вулику клуб, притиснувшись одна до одної, і не виявляють такої активності, як влітку. На зиму медоносних комах, як правило, відправляють у спеціально облаштований зимівник, де вони перебуватимуть до весни.
Проте моя пасіка зимує надворі, бо я – прихильник природної зимівлі. На тічку намагаюся утримувати лише сильні бджолосім’ї. Вони добре зимують, стійкі проти хвороб, дружно здійснюють весняний обліт і краще розвиваються, тим самим забезпечуючи себе та господаря достатніми запасами доброякісного корму – меду і перги. Половину цих продуктів я неодмінно залишаю бджолосім’ям на зимівлю, і завдяки цьому вони переживають складний для них період майже без втрат.
Ще порада стосовно підготовки пасік до зимового сезону – необхідно розміщати їх в затінених і захищених від вітру місцях. Згідно з результатами багаторічних досліджень, у нашій місцевості в холодну пору переважають північно-східні та східні вітри. Це треба враховувати, вибираючи місце розташування пасіки. Наприклад, я свою розмістив так, що з півночі вона захищена батьківською хатою, із заходу – сусідським подвір’ям, з півдня – господарськими будівлями, а зі сходу – парканом, над яким густо посаджена шипшина й де розміщений сад.
Чому слід захищати пасіку від сильних вітрів? Бо вони видувають тепло з вуликів. Встановлено, що більшість бджолосімей навіть на сформованих гніздах, готуючись до зимівлі, завжди віддаляються від східного боку вулика до західного. Свої вулики зі сходу я захищаю щитами та обгортаю толем чи руберойдом. Якщо є сніг, то обов’язково обкладаю ним бджолині будиночки з трьох сторін, крім передньої – південної. Залишаю відкритими лише верхні льотки. Їх раніше притінював шифером, а зараз прикриваю гілочками сосни чи ялини, щоб не надокучали синиці. Якщо випадає багато снігу, їм бракує корму, вони підлітають до вуликів і, постукавши дзьобиком по ньому, виманюють комах, хапають їх. Крім фізичного знищення комах, які й без того взимку часто гинуть, синиці до того ж хвилюють бджолосім’ї. Від того вони потім погано зимують, з’їдаючи підвищену кількість корму й переповнюючи і без того повний кишківник. Це, в свою чергу, може спричинити випорожнення бджіл безпосередньо у вулику на рамки, що може викликати таке небезпечне захворювання, як нозематоз. Після такого “пташиного бенкету” місце, де він відбувався, густо встелене великою кількістю загиблих бджіл.
Завдають клопоту в зимовий період не лише птахи, а й гризуни. Миші здатні наробити багато лиха: поїсти бджіл і пергу, пошкодити й забруднити своїми екскрементами щільники і рамки. Цих непроханих гостей треба нищити, розмістивши за утепленням гнізда принади з отрутою. Якщо їх одразу не позбутися, можна втратити всю бджолину сім’ю.
Ще одне правило зимового догляду за бджолиними сім’ями: без необхідності у вулики до бджіл о цій порі не заглядати. Комахам потрібні спокій і стабільність. Якщо пасічник впевнений, що їм вистачає кормів, вони неодноразово і вчасно оброблені ефективними препаратами від вароатозу, мають молоду і здорову бджоломатку, вулики надійно захищені від гризунів і птахів, значить, необхідності в ревізії на пасіці немає. А щоб вчасно реагувати на поточні проблеми життя всередині вуликів, краще підслуховувати, як бджоли поводяться. Хоча в другій половині зими і на початку весни нерідко виникає потреба в огляді зимуючих комах. Саме о цій порі у бджолосім’ях з’являється розплід, а миші особливо активно атакують зимуючі гнізда комах. Їх огляд треба чітко спланувати, бо для бджіл кожне таке втручання в їхнє життя є великим стресом.
Важливо визначити мету ревізії й здійснювати всі операції акуратно і швидко, щоб не охолоджувати зимуюче гніздо. Необхідно обережно, без різких звуків зняти кришку вулика, відкрити стелинку і глянути, де зараз знаходиться бджолине гніздо. Воно повинно бути посередині, якщо ж клуб перемістився вже до задньої стінки вулика, то це доволі тривожний факт, бо попереду щонайменше два місяці зимівлі, й комахам до першого обльоту може не вистачити корму. Таким сім`ям слід негайно докласти у вулики для підгодівлі як мінімум по 3 кг меду першої викачки або ж додати туди повномедну рамку з отворами в ній. Це робиться для того, щоб бджоли, за потреби, змогли перейти на інший бік рамки і взяти необхідну їм кількість меду чи спеціального корму – канді. Для цього попередньо підкладаємо 2-сантиметрові тоненькі палички для вільного проходу бджіл.
Але навіть якщо в пасічника виникла підозра, що зимівля бджіл є проблемною, при поганій погоді (сильний вітер, дощ, холод) краще у вулик не заглядати. В такому разі краще відкласти огляд до покращення погодних умов.
Протягом зимового періоду слід час від часу прослуховувати бджіл за допомогою медичного стетоскопа чи звичайної гумової трубки. Їх вставляють у верхній льоток й уважно слухають. Пасічнику, як лікарю, треба навчитися розрізняти шуми і навіть запахи з вулика. Так, сім’ї можуть шуміти через зависоку температуру у вулику, нестачу води. Хворі на нозематоз бджолині сім’ї теж поводяться голосно, й досвідчений пасічник зуміє це визначити. Сім’я, де загинула бджоломатка, створює недружній, часто переривчастий шум, чимось схожий на виття. Комахи неначе оплакують загибель своєї “матінки”. Бджолосім’я, якій не вистачає корму, видає звуки, схожі на шелест сухого листя восени.
Тихо буває в тих сім’ях, що благополучно зимують. Якщо чути загальне віддалене слабке гудіння, то ця сім’я теж в порядку. Іноді цього загального гудіння не чути. В такому разі слід злегка стукнути по стінці вулика. Якщо сім’я дружно відгукнеться на цей звук, значить, усе гаразд.
Загалом досвідчений пасічник повинен уміти визначати стан кожної бджолосім’ї і вчасно реагувати на проблеми. Тоді пасіка легко переноситиме зими, розростатиметься й даватиме щедрі медозбори.
Василь БАГНО.