Як виживати будемо: українці зменшили витрати на продукти та одяг влітку, а попереду зима…

Як виживати будемо: українці зменшили витрати на продукти та одяг влітку, а попереду зима…

«Чи не щоразу, йдучи до магазину за продуктами, намагаюся якось відповідно налаштувати себе, аби зайвий раз не нервувати, бо ж ціни ростуть, як бур’ян після дощу. Ще в середині вересня цукор коштував 12 гривень за кілограм, а зараз понад 18, і такі «скачки» характерні для багатьох видів продуктів…»
«А я вчора зайшла в аптеку за ліками, сезон простуд не за горами. Ніби нічого серйозного й дорогого не придбавала, а заплатила більше 500 гривень…»
Подібні до цієї, почутої в громадському транспорті, розмови нині можна спостерігати дуже часто. Скажімо, полтавка Валентина Грицик розповіла, що її пенсія складає 3200 гривень, близько половини суми вона щомісяця витрачає на ліки, бо, окрім цукрового діабету, жінка перенесла ще й онкооперацію. До речі, останнє підвищення пенсій додало пані Валентині до її пенсійного забезпечення трохи менше трьох гривень. Якби не допомога доньки, яка фактично сама сплачує комунальні витрати, Валентина Грицик взагалі не уявляє, як би вона виживала. І це за умови, що трудовий стаж жінки складає приблизно 35 років, та й пенсія у неї далеко не найнижча в Україні. Адже чимало пенсіонерів ще й донині виживають менш як на 2 тисячі гривень.

На сучасні умови виживання, чи то пак життя, скаржаться не лише пересічні пенсіонери, а й чимало людей працездатного віку. Бо як не крути, а заробітні плати в Україні бажають бути вищими. Підтверджується це й статистичними даними Держстату. Натомість, користуючись значною пропозицією робочої сили й дефіцитом робочих місць, що поглибила коронавірусна пандемія, деякі роботодавці у цьому році знизили рівень оплати праці навіть у порівнянні з минулорічним, незважаючи на підвищення мінімальної зарплати, або ускладнили умови праці. І стосується це не тільки закордонних компаній, а й вітчизняних. Наведу лише один приклад: торік на збиранні малини в одному з агропідприємств Полтавської області за зібраний кілограм платили по 15 гривень, а в цьому році – лише по 12. Та й кілограм цьогоріч став дещо «важчим». Аналогічна ситуація прослідковується й подекуди за кордоном. Скажімо, на одному з підприємств із виробництва морозива в Польщі, де працювали мої знайомі, торік був 8-годинний робочий день, тоді як у цьому році їм запропонували 12-годинний. Навряд чи в пропорційному відношенні при цьому зросла заробітна плата чужоземних робітників.
Споживчі витрати українців знизилися майже на 6,5%. Такі дані наводить Держстатистика, інформує ТСН.
Експерти робили вибірку за ІІ квартал 2020 року, а порівнювали їх із І кварталом цього року.
Найбільше наші співгромадяни зменшили витрати на алкоголь, тютюн, одяг та взуття. Також зменшилися витрати на продукти харчування. Ця цифра знизилася майже на 5% і нині становить приблизно 280 мільярдів гривень.
На одяг і взуття у другому кварталі цього року українці загалом витратили понад 27,5 мільярда гривень. Транспорт обійшовся у майже 50,5 мільярда гривень. Найтяжче доводиться людям поважного віку. Адже понад дві третини пенсіонерів в Україні живуть за межею бідності.

Пенсію в розмірі нижче або на рівні межі монетарної бідності отримують близько 80% українських пенсіонерів

Про це заявила уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова під час Соціального форуму Ради ООН з прав людини, повідомляє «Дзеркало тижня».
«Незважаючи на збільшення рівня оплати праці, в Україні спостерігається таке явище, як бідність працюючих. За оцінками експертів, кожному третьому працюючому не вистачає заробітної плати на задоволення необхідних життєвих потреб, а кожен другий працездатний працює на умовах вторинної зайнятості», – зазначила пані Денісова.
Коментарі, як мовиться, зайві.

На субсидію розраховуватимуть лише найбідніші

Хоча осінь ще продовжує радувати нас теплом, у переважній більшості міст нашої країни вже розпочався опалювальний сезон. Загалом же осінньо-зимовий період означає значне збільшення витрат за спожиті комунальні послуги. Оскільки в цьому році кошти з Держбюджету на субсидіювання незаможних українців знову зменшено, навіть у порівнянні з минулим роком, і ця сума складає трохи більше 33 мільярдів гривень (для порівняння: у 2018–2019 роках було понад 55 мільярдів), розраховувати на державну підтримку зможуть лише найбідніші українці. До цього слід додати проблеми (подолати їх зможе не кожен пенсіонер) з доступом до соціальних служб у зв’язку з карантином. Між тим, у ЗМІ все частіше з’являється інформація про неминуче подорожчання для населення електроенергії, води, опалення. Природний газ уже почав «свій шлях на Говерлу», вкотре знову дещо зросла й ціна за його транспортування… Водночас у владі запевняють, що підстав для здорожчання енергоресурсів немає.
В Україні немає підстав для підвищення комунальних тарифів, констатують у Мінрегіоні. Підвищення тарифів на комунальні послуги в Україні не стоїть на порядку денному, тому що для цього немає підстав. Про це заявив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.
«Зараз немає підстав для підвищення комунальних тарифів. Крапка. Їх немає», – сказав чиновник.
Проте, за його словами, українцям варто задуматися про енергоефективність своїх будинків, тим більше, що держава покриває 70% витрат на термомодернізацію.
* * *
Тарифною революцією можна назвати нещодавнє рішення Кабміну, яким право визначати ціни на теплову енергію, водопостачання і водовідведення для населення передано владі на місцях. Тоді Національній комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) залишиться рахувати тільки електроенергію? У Кабміні переконані, що в такому випадку (передачі на місця) тарифи будуть змінюватися своєчасно й вони будуть «економічно обгрунтовані». Що зміниться для пересічних українців? Поживемо, побачимо. Центральна влада ж відзвітує перед МВФ про виконання ще одного пункту меморандуму. Втім вітчизняні економісти й соціологи вже зараз наголошують, що місцева влада може опинитися між молотом і ковадлом, оскільки енергогенеруючі компанії, як правило, приватні, і в них не зникне бажання й далі підвищувати вартість енергоресурсів. А як бути місцевій владі перед своїми виборцями?..

Частина українців не платитиме за комунальні послуги у разі підвищення тарифів

Понад 12% опитаних українців заявили, що не здійснюватимуть комунальних платежів, якщо тарифи підвищать. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.
На запитання, чи здійснюватимуть опитані комунальні платежі у разі підвищення тарифів, 53,5% сказали, що так, 12,3% – ні, 34,4% не змогли відповісти на питання.
Водночас на запитання, чи знають вони про відкриття ринку газу, 44,9% опитаних відповіли, що знають, 54,7% – не знають, 0,4% не змогли відповісти.
При цьому 11,3% респондентів заявили, що підтримують таку лібералізацію ринку природного газу, 53% – не підтримують, а 35,7% не змогли відповісти.
Зазначається, що 38,3% опитаних покладають провину за підвищення ціни на газ для населення на державу, 22,5% – на «Нафтогаз», 6,5% – на європейських газових трейдерів, 13% – на українських постачальників, 17,6% не змогли відповісти на запитання. Соціологічне дослідження «Настрої населення напередодні опалювального сезону й ставлення до тарифів на комунальні послуги» проводилося в кінці вересня методом «віч-на-віч». За місцем проживання опитали 1209 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму й окупованих територій Донецької та Луганської областей, за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 3% з імовірністю 0,95.
«Тарифна політика в ЖКГ безпосередньо залежить від цінової політики в паливно-енергетичному комплексі. В умовах функціонування ринку природного газу його вартість для підприємств теплопостачання змінюється щомісяця. У минулому опалювальному сезоні ціна природного газу коливалася від 2897 до 4899 гривень за тисячу кубометрів. Оскільки ціна природного газу у кожному з місяців опалювального сезону 2020– 2021 років змінюватиметься згідно з ринком, тарифи необхідно переглянути до початку опалювального сезону, адже важливо визначити розмір витрат на придбання природного газу, оскільки він складає 80–85% у структурі тарифу. Для населення тарифи на тепло та гарячу воду зменшаться», – запевнила заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.
У відомстві додали, що зміни, запропоновані постановою Кабміну, дозволяють підприємствам теплокомуненерго планувати витрати на придбання природного газу (з метою включення їх до складу тарифів) на рівні середньої ціни природного газу, що склалася за минулий опалювальний сезон. Також для більшості підприємств ТКЕ з’являється можливість зменшити тарифи на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, оскільки такі тарифи включали раніше витрати на придбання природного газу, вищі від середньої ціни газу минулого опалювального сезону.

Хліб буде, але за якою ціною?

До кінця цього року прогнозоване подорожчання хліба й хлібобулочних виробів має скласти 15–20%. Про це повідомив віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко. Раніше деякі ЗМІ, з посиланням на учасників ринку, повідомляли про можливе підвищення цін на хліб на 40%. І хоча пан Дученко зазначив, що це не відповідає дійсності, деякі хлібопекарі Полтавщини вже підвищили вартість хліба та хлібобулочних виробів на 10–12 відсотків, а до кінця року ще ген-ген…
За словами Юрія Дученка, фактори, що впливають на підвищення цін, дійсно існують. У першу чергу, до подорожчання хліба призвело зростання вартості пшениці та продуктів її переробки, підвищення цін на цукор, соняшникову олію та інші інгредієнти для виробництва хліба та хлібобулочних виробів, а також девальвація гривні майже на 20% з початку 2020 року та зростання мінімальної заробітної плати, рівень якої регулюється урядом.
“У цілому в таких умовах є всі передумови говорити про підвищення цін на 15–20%. Однак ми проводили неодноразові наради з пекарським бізнесом, і у нас є розуміння, що вище, ніж на 10–15%, ціни рости не будуть. Як мінімум, ми точно можемо говорити про найпопулярніші соціальні сорти хліба, оскільки підприємства розуміють соціальну складову цього бізнесу”, – зазначив Дученко.
Він нагадав, що з початку року вартість пшениці (50% собівартості хліба) виросла на 40%, тільки за вересень – на 25%. Крім того, істотно зросли ціни на цукор, чому немає економічного обґрунтування, на соняшникову олію, логістичні послуги, енергоносії. Через зростання експорту зерна можливий дефіцит борошна. Компанії також істотно збільшили витрати на запобіжні заходи, пов’язані з COVID-19. Щоб мати можливість виконувати зобов’язання перед постачальниками, клієнтами, своїми співробітниками, необхідно шукати нові резерви, але вони теж не нескінченні. Пекарський бізнес не здатний вплинути на формування цін на пшеницю, логістику, енергоносії, які безпосередньо впливають на собівартість хліба, підсумував Юрій Дученко.
Отож і виходить, що, збільшивши «мінімалку» на якісь 250 гривень (без врахування податку), в українців хочуть забрати, шляхом підвищення цін і послуг, усі 500, а то й більше гривень.
* * *
Життя у стані постійного стресу не минає без наслідків. За інформацією Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні 8 мільйонів громадян мають психічні розлади. Про це повідомляє прес-служба ВООЗ у Facebook.
До речі, за словами міністра охорони здоров’я України Максима Степанова, починаючи з 1 квітня цього року, саме спеціалізовані психіатричні лікарні, де лікуються хворі з хронічними психічними захворюваннями, а таких, за його словами, близько 22 тисяч осіб, мали найбільший дефіцит державного фінансування та опинилися на межі закриття.

Більшість українців вважають, що з кожним новим президентом життя в Україні стає все гіршим

Голова правління центру «Соціальний моніторинг» Ольга Балакірєва звертає увагу на кризу влади й президентської посади в Україні за результатами проведеного соціологічного опитування «Моніторинг громадської думки населення України: оцінки та настрої напередодні місцевих виборів».
«Усвідомлення суспільством кризи влади сьогодні практично об’єднує Україну», – сказала пані Балакірєва на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» під час презентації соцопитування.
Згідно з опитуванням, у вересні 64,8% респондентів були безумовно чи скоріше згодні з тим, що з кожним наступним президентом життя в Україні стає гіршим, скоріше й безумовно не згодні з таким твердженням 27% опитаних, не змогли відповісти 8,2%.
«Для мене ці результати скоріше свідчать про кризу влади як таку, і кризу президентської посади, ролі президента в суспільстві як такого, тому що.., бачите, сумарно майже 65%, тобто дві третини, погодилися з твердженням, що з кожним президентом в Україні життя погіршується… Цікаво те, що достатньо єдина думка, незалежно від регіону, хоча є певні розбіжності. Однак понад половина навіть у західному регіоні (55,8% – ІФ) погодилися з такою думкою», – підсумувала Балакірєва.
Під час польового етапу дослідження 20–29 вересня було опитано методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондента 3014 осіб. Стандартна похибка вибірки становить 1,1–1,9%.
* * *
Про кризу влади свідчить і рекордно низька явка виборців під час місцевих виборів, яка загалом по Україні коливається в межах 33–38%. До того ж досить великий відсоток виборців, які прийшли на виборчі дільниці, залишили бюлетені без жодної відмітки. А це тривожний дзвіночок для влади. А втім, набагато тривожніше самим пересічним українцям. Адже попереду зима. А це – неминуче підвищення витрат на компослуги, ліки, продукти харчування… Тож як виживати будемо?

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий