Як живеться в Полтаві?

Як живеться в Полтаві?

На карті Європи, й це не перебільшення, є чимало топонімів, здебільшого назв населених пунктів, що споріднені з назвою нашого обласного центру – Полтавою. Варіації бувають найрізноманітніші: Нова й Стара Полтавка, Нижня й Верхня Полтавка, а ще – Полтавка в Омському Приіртишші, Полтавка на Далекому Сході, село Полтавське в Казахстані, Полтавка в Киргизстані, станиця Полтавська в Краснодарському краї…
“А до Полтави від Сватового скільки кілометрів?” – запитую першого заступника голови Сватівської районної державної адміністрації Олексія Либу. Той, знаючи і підтримуючи мої краєзнавчі уподобання, не забарився із відповіддю: “Кілометрів тридцять, думаю, що за півгодини й доїдемо”. Звісно, добре розуміємо, що тут йдеться не про місто Полтаву, а про одне із сіл Сватівського району на Луганщині.
Їдемо в напрямку Верхньої Дуванки. Ліворуч степової, однак добротної, асфальтованої дороги – кілька десятків будинків. Праворуч – напіврозвалені споруди колишньої колгоспної ферми. Мимоволі на думку спадають слова будівельника Віктора Васильовича із міста Сватового, що запам’ятались: “Нас чекають складні часи, адже будівництво нової держави чомусь розпочалося з руйнації того, що зводилося десятиліттями”. Саме так трапилося і в Полтаві, тому тепер у селі – жодного робочого місця. Немає тваринницької ферми, тракторної бригади. Колись міцне господарство – колгосп “Червона зірка” – залишилося тільки в спогадах старших за віком односельців, які тепер свої земельні паї здають в оренду. Не тільки школи, дитячого садка, але й магазину, пошти в селі немає. Все це – в центральній садибі у Верхній Дуванці. А дитячий майданчик, що з’явився перед виборами на самому видному місці біля дороги, теж здебільшого пустує. Зі слів секретаря сільської ради Н.Д.Олійник, у Полтаві зараз мешкає 104 особи, із них п’ятеро – діти дошкільного віку, 14 – шкільного, 25 – пенсіонери. Більшість учнів підвозять до Верхньодуванської школи, де їх всього тридцять. Тут є Будинок культури, бібліотека.
Коли ж з’явилося село Полтава, що повністю копіює назву великого міста, обласного центру?
За історичними джерелами, у 1906 – 1913 роках із Полтавщини переселилися до Сибіру, Середньої Азії, Далекого Сходу близько 230 тисяч осіб. У переважній більшості працелюбних полтавців змушувало зважитися на переселення безземелля, а також тодішня державна політика залюднення тих районів, що були важливими. Однак переселялися полтавці й значно ближче. Село Полтава на Луганщині засноване в 1909 році, коли сюди переселилися збіднілі козаки із села Сагайдак сучасного Шишацького району. Журналіст Валерій Мотуз у газеті “Полтавський вісник” (2 січня 2004 р.) писав, що 18 сімей-переселенців обрали для проживання квітучу долину поблизу річки Дуваночки, ще семеро сімей оселилися трохи нижче за течією цієї чудової річечки.
Спочатку село, де зупинилися полтавці, називалося Костянтинівкою, однак у 1914 році за бажанням селян дістало нову адміністративну назву – Полтава.
Спілкуючись із сучасними мешканцями села, ми дізналися, що тепер своє родове коріння в Полтаві майже ніхто не пам’ятає. Про місто Полтаву, звичайно ж, знають усі, але поки що побувати там не довелося. “Бо не запрошували…” – кажуть.
Із сусіднього районного центру селища Троїцьке обізвалася Валентина Михайлівна Старченко, батько якої, Михайло Петрович Йопа, хоча й народився 1914 року в селі Полтаві, але добре знав близьких родичів у селі Сагайдак на Полтавщині, разом із донькою їздив туди в гості.
До речі, серед сучасних мешканців Сагайдака таке прізвище зустрічається й нині.
Наступного разу обіцяю приїхати з подарунками для Верхньодуванської бібліотеки, книжками полтавських і луганських письменників, тож буде нагода познайомитися ближче із мешканцями села Полтави.

Олексій НЕЖИВИЙ
Голова Луганської обласної організації Національної спілки письменників України

Поділися:
  • 17
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    17
    Shares

Добавить комментарий