Якби ж то риба вміла говорити…

Якби ж то риба вміла говорити…

Щорічно в Україні затримують близько ста тисяч порушників правил рибальства. До того ж кількість затриманих постійно зростає. Рибне браконьєрство ледь не заохочується фактично безконтрольним продажем заборонених снастей на ринках. Кожного року у браконьєрів їх вилучається майже 100 тисяч. Проте на руках, як стверджують фахівці, – більше 10 мільйонів сіток. Звичайно, адже сітка-китайка коштує у кілька разів дешевше, ніж рибальська вудка або спінінг, а “принести зиску” може в рази більше… Крім того, в Інтернеті існує велика кількість сайтів, де розповідають про те, як самостійно можна змайструвати найстрашнішу сучасну браконьєрську зброю – електровудку. Поряд із використанням тих самих електровудок особливим цинізмом серед порядних рибалок вважається варварський відлов риби під час нересту.
Нерест – надзвичайно важливий період у житті мешканців водойм. У цей момент вони стають особливо вразливими і безпомічними. Рибі як ніколи необхідні спокій і затишок, вона потребує охорони. Від того, наскільки успішно та вдало пройде нерест, залежать чисельність рибних ресурсів у наших водоймах та майбутнє галузі. Як свідчать природоохоронці, через браконьєрство і безконтрольне рибальство у найближчі роки під загрозою зникнення можуть опинитися тарань, минь, підуст, золотий карась. Відповідно до Закону України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” встановлено заборону на лов риби у весняно-літній період природного відтворення (нересту).

Та чи зупиняє це любителів легкої наживи?

Відповідь на запитання дають цифри, що прозвучали на нараді в Полтавській облдержадміністрації, присвяченій підсумкам проведення двомісячника охорони рибних запасів області “Нерест-2018”. Співпраця громадськості, поліції та органів рибоохорони принесла свій позитивний результат. Під час нерестового періоду складено 109 адміністративних матеріалів щодо дій, які містять ознаки кримінального злочину. Затримано 75 плавзасобів. Але ж кількість вилученої риби (а це майже одинадцять тонн проти трохи більше восьми з половиною тонн у минулому році) з одного боку свідчить про зростання ефективності рибоохоронних органів, а з іншого – що до перемоги над браконьєрством іще дуже далеко. Цьогоріч лише працівниками Полтавського рибоохоронного патруля було здійснено 311 рейдів. Інспекторським складом було викрито 664 порушення правил рибальства (у 2017 році – 427), а саме: 267 грубих порушень (у 2017 році – 243), пов’язаних із використанням заборонених сіткових і колючих знарядь лову, 190 порушень любительського лову (у 2017 році – 76). Складено 188 актів (у 2017 році – 85) вилучення безхазяйного майна та риби на підконтрольних патрулю водоймах. За цими актами браконьєри позбулися 519 знарядь лову (у 2017 році – 255).
229 справ були направлені в суди для вирішення питання про притягнення порушників до адміністративної відповідальності за скоєні правопорушення. Протягом нерестової заборони на території, підконтрольній Полтавському рибоохоронному патрулю, було накладено
10 200 гривень штрафів та нараховано 742 255 гривень збитків. Загальні цифри по області ще вищі: штрафів – 16 728 гривень, збитків – більш ніж на 1 230 000 гривень. Здавалося б, результати вражаючі.

Але тут починається найцікавіше…

Почнемо зі штрафів. Погодьтеся, що, враховуючи існуючі ціни на рибу, важко налякати браконьєра штрафом від 340 до 680 гривень. І це – за значне порушення. Незначне карається штрафом від 34 до 51 гривні (якщо улову ще не було) і від 51 до 170 гривень (якщо порушника впіймано з рибою).
Та це лише початок. Порівняймо суму накладених штрафів і нарахованих збитків. Суми різняться навіть не на порядок, а, в середньому, в 75 разів. Чи будуть вони компенсовані – величезне питання. Адже, як повідомив директор департаменту екології та природних ресурсів ОДА Ігор Піддубний, фіксується багато прикладів “лояльних” вироків судів у справах, що є кримінальними злочинами проти довкілля.
Стаття Карного кодексу передбачає покарання у вигляді штрафу від 1700 до 3400 гривень або обмеження волі на строк до 3 років із конфіскацією знарядь, улову, транспортних засобів. У разі повторного порушення передбачена друга частина статті 249. Це – штраф від 3400 до 6800 гривень, обмеження свободи до 3 років або позбавлення волі на той самий термін. Такі порушники теж мали б позбутися знарядь лову, засобів пересування і всього незаконно добутого улову. В той же час, завдяки відсутності конфіскації човнів, двигунів до них, мотоциклів, катерів, автомобілів, які є знаряддями злочинного добування риби, браконьєри подекуди відбуваються “легким переляком”. Як зазначила начальник управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області Оксана Кулинич, іноді суди приймають рішення навіть повернути браконьєрам і виловлену рибу. Й подібні випадки непоодинокі. Траплялося, що повертали навіть… електровудки! Й виходить, праця державних інспекторів, їхніх громадських помічників, представників органів внутрішніх справ фактично не приносила жодної користі навколишньому середовищу, адже ніхто не дасть гарантії, що вже наступної ночі незаконний промисел не було поновлено.
Ще один цікавий момент – контроль дотримання громадянами та юридичними особами діючих правил торгівлі на ринках. Усім директорам ринків у зоні діяльності Полтавського рибоохоронного патруля були надіслані відповідні листи щодо недопущення торгівлі свіжовиловленими водними біоресурсами без належних документів. Якщо відштовхуватися від статистики, кількість порушень у порівнянні з минулим роком зменшилася. Зафіксовано 19 випадків проти 23 у 2017 році. Але ж вони таки були зафіксовані, та й не факт, що їх насправді було лише 19. Тобто бажання підзаробити, руйнуючи при цьому екосистему (а без риби помирають і річки), виявляється сильнішим і страху покарання (яке, як бачимо, настає далеко не завжди), і елементарного здорового глузду.
Ось і виходить, що поки одні зариблюють водойми, а під час нересту суб’єктами, які здійснюють свою діяльність у режимі спеціального товарного рибного господарства, було вселено 65,5 тисячі екземплярів водних біоресурсів (товстолоб, білий амур, короп), інші – грабіжницьки руйнують природу, яку мали б передати в спадок своїм нащадкам. Після нас хоч потоп? А в історії України вже був період, коли з 1996-го по 2001 роки запаси риби у водоймах впали в 12 разів.
Тож, підсумовуючи нараду, голова Полтавської ОДА Валерій Головко зазначив: “Із 2015-го ми почали ефективно працювати за програмою “Нерест”. Тенденція непогана, та все ж вона не зовсім відповідає цілям, які ми ставили три роки тому, зокрема щодо збереження біоресурсів загалом у період нересту. Позиція обласної влади – звернутися до Верховної Ради України щодо усунення недоліків рибоохоронного законодавства через проведення комітетських слухань, а також проаналізувати практику судів, які ухвалюють неадекватні рішення щодо уникнення належної відповідальності порушниками закону”.
Нерест закінчився, але закликаємо громадян бути свідомими і не порушувати правил любительського та спортивного рибальства, і якщо ви стали свідком браконьєрства, прохання телефонувати на “гарячу” лінію Полтавського рибоохоронного патруля – (096) 907-50-08.

Андрій ФІАЛКОВСЬКИЙ
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий