Якщо діти – наше майбутнє, то чому ми не плекаємо його  зі шкільної лави чи з дитсадка?

Якщо діти – наше майбутнє, то чому ми не плекаємо його зі шкільної лави чи з дитсадка?

Численні масові випадки отруєнь дітей у школах і дитсадках, отруєння українців у закладах громадського харчування, придбання неякісних продуктів на ринках і в магазинах… Це, на жаль, стало нормою життя наших співгромадян. Ми з підозрою, і небезпідставно, купуємо продукти під час усіляких акцій і розпродажів, бо ж їсти хочеться…
Україна потрапила до топ-10 країн із найвищим рівнем смертності через неправильне харчування.
Фахівці з університету Шіллера в Німеччині склали рейтинг країн із найвищою смертністю через неправильне харчування. До першої десятки потрапили країни СНД, зазначають podrobnosti.ua з посиланням на replyua.net.
На першому місці рейтингу – Узбекистан, де, за визначенням учених, на 100 тисяч населення, жертвами неякісного харчування стають 394 людини. Далі йдуть Туркменія й Киргизстан. Україна – на четвертому місці цього печального рейтингу…
Перелік країн із найвищою якістю харчування очолюють Франція, Іспанія, Ізраїль.
За наявних в Україні рівня життя (доходів), вартості продуктів і послуг та якості харчування, чи варто дивуватися тому, що ми належимо до вимираючої нації, що школярі мають по кілька хронічних захворювань?

Чи й справді школа “забирає”дитяче здоров’я?

Відповідь на це запитання шукала викладач кафедри гігієни, екології, охорони праці в галузі ВНЗ Української медичної стоматологічної академії Оксана ЧЕТВЕРИКОВА:
– Останні десятиліття характеризуються агресивним впливом шкільного соціального середовища на здоров’я учнів. Воно, на жаль, надзвичайно стрімко погіршується. У дітей з’являються преморбідні стани та розвиваються хронічні захворювання.
Соціологічні дослідження показують, що більше 70% учнів та 82% їхніх батьків спостерігають погіршення стану здоров’я дітей саме за час їхнього навчання у школі. Аналіз стану здоров’я дитячого населення та демографічних показників свідчить, що в Полтавській області реєструється стрімке скорочення чисельності населення.
Спостерігаються низький рівень народжуваності, від’ємний природний рух населення, високий рівень смертності, особливо серед сільського населення. З 1992 року чисельність дітей в області зменшилась майже на третину. Тільки за останні 5 років – майже на 6 тисяч дітей, а це практично кількість всього дитячого населення одного з районів області, констатує науковець.

За висновками медиків, близько 90% українських школярів мають хронічні захворювання. Серед них чи не найбільший відсоток складають дисгармонійні розлади, захворювання органів шлунково-кишкового тракту та порушення постави у дітей. 62% школярів звільнені від уроків фізкультури за станом здоров’я. Загалом протягом останніх 10 років на Полтавщині, в Україні показники захворюваності серед дітей погіршилися в 10 разів. Значно “помолодшали” серцево-судинні захворювання. Гіпертонія й цукровий діабет спостерігаються навіть у школярів. Причиною тому – неякісні продукти, незбалансованість системи харчування і навіть, як би тривожно це не звучало, – недоїдання.

– За даними наукових досліджень, діти дошкільного та молодшого шкільного віку є найбільш вразливою групою населення, оскільки їхній організм продовжує розвиватися, а швидкість процесів обміну речовин проходить особливо інтенсивно. Сидіння за партою, у поєднанні з недостатнім освітленням навчальних приміщень та робочих місць, загазованістю, мікробним і вірусним забрудненням повітря навчальних класів, призводять до значного статичного й психоемоційного напруження, зниження рівня працездатності та концентрації уваги, порушення нервової системи. Водночас підвищується ризик виникнення порушення постави, викривлення хребта, розвитку короткозорості, з подальшим їх прогресуванням. Окрім цього, серед дітей різко знизився рівень рухової активності. А це необхідна умова для підтримання й розвитку оптимальних фізичних і психічних якостей, – наголошує Оксана Четверикова.
Брак свіжого повітря і руху, порушення режиму та якості харчування, інфекції, а також реформування шкільної програми, збільшення інформаційного навантаження, порушення у формуванні ціннісних пріоритетів дитини, формування вад розвитку особистості та часто неадекватний виховний вплив у сім’ї, – усе це має шкідливий вплив на дитяче здоров’я.

Діти у містах хворіють більше, ніж у селах

Рівень захворюваності у міських дітей області вищий, ніж у сільських, і становить понад 1371 випадок (кількість звернень до лікаря на дитину) на 1000 осіб проти 1104 серед дітей сільської місцевості.
У міських школах шкідливими для здоров’я факторами є висока наповнюваність класів, особливо початкових (від 35 до 40 й більше учнів), навчання у дві зміни (наприклад, коли в одному класному приміщенні в різний час навчаються діти 1-го та 3-го класів), недостатня забезпеченість шкільними партами та столами необхідних розмірів, недостатній рівень освітлення.
Для сільських шкіл характерне незадовільне матеріально-технічне забезпечення – відсутність централізованих систем водопостачання та водовідведення, нестача освітлення, порушення температурно-повітряного режиму, брак відповідних шкільних меблів, спортивного інвентарю, підручників тощо.

До чого це призводить?

В області за останні 5 років простежуються стійкі негативні тенденції – рівні захворюваності й поширення хвороб залишаються високими й перевищують середні по Україні. Поширеність хвороб серед всього дитячого населення області від 0 до 17 років становила більше 1846 випадків на 1000 осіб дитячого населення (1777,1 – по Україні), а захворюваність – 1279,3 випадків (1316,5 по Україні) на 1000 осіб відповідно.
Що стосується поширення різновидів хвороб, перше місце займають хвороби органів дихання, друге – органів травлення, третє – захворювання очей та придаткового апарату, четверте – хвороби шкіри, далі – захворювання кістково-м’язової системи.
Не може не викликати занепокоєння той факт, що під час профілактичних медичних оглядів все більше виявляють сколіозів, порушень постави та зниження гостроти зору, особливо в дітей молодшого шкільного віку. Значний відсоток дітей, у яких порушення постави своєчасно не виявляються та переходять у сколіози. Усі вищезгадані показники захворювань перевищують середні по Україні.
У цілому по області серед школярів за останні 25 років частота виявлення порушень постави у дітей зросла в 2,5 разу, а частота виявлення сколіозів – у 3,3 разу. З початком навчання дітей у школі з 6 років спостерігається різке погіршення окремих показників здоров’я у порівнянні з дітьми дошкільного віку. Лише за 2 роки навчання зросла кількість дітей зі зниженням гостроти зору – показник 44,7 на 1000 осіб, підвищилась кількість дітей із порушенням постави – до 57,8 – та збільшилося виявлення сколіозу – до 14,5 на 1000 осіб. Саме в перших класах прогресивно зростають показники виявлення порушень постави, при цьому на 1 сколіоз припадає 3 порушення постави, а в 2–8 класах знижується рівень порушень постави.
Агресивні умови навчання дітей з 2 по 8 клас, ймовірно, обумовлюють подальше погіршення стану здоров’я дітей. Адже якщо, скажімо, в першому класі сколіоз виявлено в 14,5 випадках, то в 2–8 класах – у 39,2 випадках відповідно.

Чого не вистачає школам загалом?

Системи профілактики та оздоровлення як функціонального профілактично-оздоровчого підрозділу на весь період навчання. Він має працювати в умовах навчального процесу на базі загальноосвітнього навчального закладу. Адже здорові діти – це наше впевнене майбутнє, підсумувала Оксана Четверикова.

Чим і як годують дітей у школах

Навряд чи хтось заперечуватиме, що здоров’я людей, і дітей зокрема, значною мірою залежить від якості харчування. А що їдять наші діти в школах?
“Холодні макарони, сосиски сумнівної якості, мутні супи й підозрілі підливи – переважно таке меню для учня. З опитаних нами батьків лише трохи більше третини задоволені харчуванням дітей у школі”, – констатують журналісти програми “Сніданок з “1+1” ТСН.

Фізіологічна норма споживання молока й молокопродуктів складає 380 кілограмів на особу в рік, а в Україні нині його виробляється у 6 разів менше – всього по 63,8 кілограма на людину. Відтак споживаємо молокопродуктів ми ще менше, бо значна частка виробленого експортується. За оцінками Всесвітньої асоціації виробників молока, Україні треба виробляти 20 мільйонів тонн молока в рік. Це реальна споживча потреба населення нашої країни в молочних продуктах.

Проблема якості харчування в українських шкільних установах стара, як світ. Вона, на жаль, не втрачає своєї актуальності і сьогодні. Здорове харчування для дітей закладає фундамент їхнього повноцінного життя, забезпечує їхнє зростання, фізичний і розумовий розвиток. Тому вкрай важливо, щоб воно було збалансоване й відповідало всім запитам дитини з урахуванням її віку та потреб. Саме тому свідомі батьки контролюють, що їсть дитина не тільки вдома, а й у школі, не шкодуючи доплачувати за більш смачну та свіжу їжу.
Однак часто уберегти малюків від неякісних продуктів не вдається, зазначається у матеріалі інформагентства Українські національні новини (УНН).

Вісім шкільних обідів з різних країн світу

Агенція УНН вирішила з’ясувати, чим годують дітей у школах різних країн світу і чи варто українцям розраховувати на подібний раціон у майбутньому.
Німеччина
Шкільний обід у Німеччині складається в основному з порції картоплі, ковбаси й овочів. Інші варіанти обіду можуть включати в себе смажену рибу, відварну картоплю або макарони і млинці на десерт.
Франція
Найпоширеніше меню французьких школярів складається з салату (огірки, помідори), шматочка телятини, маринованої грибами броколі. Як десерт – яблучний пиріг.
Південна Корея
Південнокорейських школярів, як правило, годують збалансованим обідом, який включає в себе суп-пюре, локшину, м’ясо, кімчхи (квашені овочі. – Ред.), на десерт – млинці.
Іспанія
Меню школярів в Іспанії дуже різноманітне. Зокрема в Мадриді дітей годують овочевим супом, м’ясом або рибою на вибір і омлетом. На десерт обов’язково подається банановий йогурт або фрукти, а також випічка.
Фінляндія
Фіни – прихильники здорового харчування. Саме тому овочі становлять 50% шкільної обідньої тарілки. Ще 50% – це риба або ж м’ясо, плюс картопля або макарони. На десерт фінським школярам подають свіжі ягоди.
В’єтнам
У сільському В’єтнамі діти часто йдуть на обід додому. У школах, де є кухня, обід може складатися з рису, зелені, м’яса та супу з локшини.
Китайська Народна Республіка
Меню школярів у КНР досить різноманітне. Зокрема в Гонконзі воно складається з трьох страв. Гарячі страви подаються обов’язково. Як друга страва дітям пропонується курка, свинина або риба, рис або локшина. На десерт – випічка, фрукти або йогурт.
Україна
Обід українського школяра, як правило, складається з перших страв (суп або борщ), других страв (макарони, картопля, гречка або рис), котлети й компоту чи соку.
Різниця у різноманітті меню українського та іноземного школяра, в першу чергу, пояснюється собівартістю продуктів і механізмами їх закупівлі, вважає голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
“Що стосується харчування дітей в українських школах, то тут питання в сумі, яку ми можемо витратити на це. Йдеться як про гроші сім’ї, так і про гроші держави. Адже за кордоном, як правило, харчуванням дітей у школах займаються батьки, в Україні – іноді мами й тата, але часто – держава. Ось і подумайте, чим можна нагодувати одну дитину за 12–15 гривень бюджетних грошей?” – зазначив Олексій Дорошенко.
Експерт також додав, що відповідальність за якість харчування українських школярів лежить у першу чергу на батьках, а вже потім на адміністрації установи.
“У тих школах, де батьки й адміністрація не стежать за тим, що потрапить на стіл дітям, школярі їдять прострочені продукти, замість вершкового масла – спреди з рослинних жирів тощо. Проте в Україні є школи, де представники батьківського комітету чергують на шкільній кухні, можуть відібрати зразки продуктів і спробувати, чим годують їхніх дітей. У таких установах все добре, меню різноманітне і якісне. Тому все залежить від свідомості батьків, перекладати відповідальність виключно на адміністрацію школи не можна. Повторюся, що в багатьох розвинених країнах саме батьки контролюють шкільний раціон своїх дітей”, – наголосив пан Дорошенко.
Ще одна проблема шкільного харчування в Україні, якої немає за кордоном, це антисанітарія. Точніше, порушення норм і правил зберігання продуктів, допуск до роботи з ними осіб, які мають проблеми зі здоров’ям і не тільки. У цьому контексті вся повнота відповідальності лежить на плечах адміністрації шкіл і дитсадків. Також відповідають за це контролюючі органи, уповноважені на планові перевірки харчоблоків і їхніх співробітників.
На жаль, з цією функцією наша держава справляється вкрай неуспішно, особливо – в жарку пору, коли ризик псування продуктів через неправильне зберігання і переробку зростає в рази. Саме тому масові отруєння дітей фіксуються чи не в кожній області держави. За словами народного депутата Сергія Тригубенка, це наслідок “тотальної безконтрольності”.

Молоко для школярів. Як вирішується це питання?

Майже рік тому під час засідання “круглого столу”, ініційованого Громадською спілкою “Полтавське товариство сільського господарства”, йшла мова про важливість споживання якісного молока та загалом збалансованого раціонального харчування для здоров’я людини, й зокрема дитини.

Виробництво молочної продукції в США становить понад 284 кілограми на душу населення, у Німеччині – понад 384 кг, у Білорусі – 752 кг, у Нідерландах – 855 кг на душу населення.

Оскільки молоко – це саме той продукт харчування, який дає поживні речовини, що сприяють підвищенню імунітету, підвищенню рівня кальцію в організмі, а це вкрай необхідно в період росту дитини, наголошувалося на необхідності впровадити в дію програму: молоко для дітей. Загалом питання забезпечення молоком дітей області визначили завданням стратегічного значення для місцевої влади. Тоді вирішення цього питання підтримали й присутні на зібранні керівники агроформувань і молокопереробних підприємств, департаменту освіти й науки ОДА та очільник області Валерій Головко. Була визначена й щоденна норма молока для дітей у школах і дитсадках – 200 грамів.
Тож спробуємо з’ясувати, як виглядає ситуація нині і за яким принципом загалом харчуються українські школярі.

За результатами щорічних медичних досліджень дітей в області (дані за 2017 рік), лише 1 раз на тиждень вживають молоко 23% дітей. А молоко – це кальцій, тобто будівельний матеріал, який так потрібен для формування організму, що росте. Молоко – продукт, який найкраще засвоюється організмом дитини. М’ясо споживають лише 25% опитаних, овочі й фрукти – 22%. 17% дітей не снідають взагалі. Харчуються 1 або 2 рази в день 8% дітей, ще 13% школярів харчуються лише 2 рази в день. Організм, що росте, має отримувати збалансоване харчування як мінімум 4 рази в день.

– У рамках дії програми “Шкільне молоко”, яка функціонує в закладах загальної середньої освіти області, учні початкової школи щоденно безкоштовно (за рахунок коштів місцевих бюджетів) отримують склянку молока в Гадяцькому, Диканському, Лохвицькому, Чорнухинському, Шишацькому районах. Із 1 лютого поточного року ця програма почала діяти і в Новосанжарському районі. Забезпечують школярів молоком і в Сергіївській (Гадяцький район) та Машівській об’єднаних територіальних громадах, – зазначила провідний фахівець відділу моніторингу матеріально-технічного забезпечення та майнових відносин комунальної установи Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради Наталія ЗАЄЦЬ. – 84 відсотки учнів області, а це близько 110 тисяч дітей, охоплені гарячим харчуванням. З них 37 відсотків школярів пільгових категорій харчуються безкоштовно, 59 відсотків – за батьківську плату й 4 відсотки – за співфінансуванням. Вартість шкільного обіду коливається від 9 до 20 гривень, а в середньому по області складає близько 15 гривень. У дошкільних закладах для діток від 1 до 3 років середня вартість харчування становить 25 гривень, а для старших груп – 33 гривні в день. Оплата складає приблизно 50/50 відсотків (бюджет і батьки).
Харчування в закладах освіти відбувається у відповідності до вимог чинного законодавства (постанова Кабміну за №1591 від 22 листопада 2004 року), де зазначено щоденні необхідні норми вживання продуктів для різних вікових категорій дітей. Відповідно до цих норм, які погоджуються із Держпродспоживслужбою, і складається шкільне меню, підсумувала фахівець.

Людмила ДАЦЕНКО.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий