“Якщо не збережемо державу, знову поринемо у добу Руїни, як це вже було після Богдана Хмельницького”

“Якщо не збережемо державу, знову поринемо у добу Руїни, як це вже було після Богдана Хмельницького”

На порозі виборів Президента України у суспільства є нагальна потреба усвідомити, що від їх результату безпосередньо залежатиме буття нашої нації і держави. Саме на цій, здавалося б, очевидній для кожного українця думці акцентували учасники прес-конференції «Ми йдемо своїм шляхом. Національна ідентичність як ідеологічна зброя проти російських агресорів».
Головний спікер зібрання, перший заступник голови обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка, голова обласного громадського руху «За Україну!», помічник-консультант народного депутата Олега Медуниці Олег Пустовгар наголосив, що приводом до зустрічі з журналістами є посилення в ході передвиборної кампанії намагань конкурентів чинного Президента України Петра Порошенка знецінити в очах громадськості ті досягнення, які вперше за всю новітню історію нашої незалежності вдалося зробити українській владі в царині становлення національної ідентичності (почуття нації єдиним цілим, розуміння окремою людиною приналежності до своєї держави). Йдеться, власне, про той незамінний фактор, критичний брак якого призвів у 2014 року до окупації частини українських територій путінською Росією.

Щоб апелювати не до емоцій, а до раціонального мислення виборця, спікери побудували свої промови винятково на викладі фактажу, який засвідчує, наскільки нинішній курс української держави відповідає прагненням, що їх обстоювали національно-демократичні сили впродовж багатьох десятиліть.
– Перший важливий напрям – це утвердження української мови як державної. Закон, який розглядається у парламенті, має комплексний характер і регламентує функціонування української мови у різних сферах – від надання послуг до інформаційного простору. Утім медійний простір упродовж останніх 5 років уже зазнав кардинальних змін. Згадайте, яка дискусія точилася навколо запровадження «мовних квот» для радіостанцій. Жалілися, що не знайдеться ні потрібної кількості, ні відповідної якості україномовного музичного продукту, що зміни не на часі, бо вони не сприймуться на сході країни. Але нині Україна зробила в цій царині потужний ривок – п’ятивідсоткову присутність україномовних пісень на радіо збільшено до 35 відсотків, а на багатьох радіостанціях і до 50 відсотків. 75-відсоткову квоту на українську мову виконують телеканали, – розповів перший заступник голови обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» Олег Пустовгар.
– Дуже помітні позитивні зміни маємо і в українському шоу-бізнесі. Пам’ятаю, як ще два десятиліття тому в парламенті «безнадійно» розглядався законопроект про збільшення гастрольного збору для іноземних виконавців, як тоді комуністка Валерія Заклунна «валила» цей закон. Існувало дуже потужне російське лобі, – розповів спікер. – А упродовж останніх 5 років ми підняли свій український шоу-бізнес шляхом політики протекціонізму, і в тому числі шляхом заборони на гастролі тим виконавцям, які закликали до анексії Криму чи незаконно перетинали український кордон у Криму, виступали на окупованому Донбасі.
Схвалено закон про державну підтримку кінематографії. Якщо в 1990-х касові збори українського фільму сягали не більше 100 тисяч гривень, то сьогодні вони стартують від 20 мільйонів. І це дуже чіткий показник. Підтримка кіно на державному рівні – це розвиток не тільки культури, а й цілого сектору економіки в галузі кінематографії. Виробництво національних фільмів звільнено до 2023 року від оподаткування податком на додану вартість. У Росії це зробили ще в 1996 році, указом Єльцина. Наш ринок був повністю завалений російським продуктом, і в жодної попередньої української влади не було політичної волі з цим боротися. Сьогодні ж в Україні кінобум. Ніколи ще такого не було, щоб щорічно в кінотеатрах демонструвалося 40–60 прем’єр. Ніколи не з’являлося на наших телевізійних екранах такої кількості українських серіалів, як зараз.
Як про здобутки державної політики Петра Порошенка Олег Пустовгар нагадує і про вжиті в країні заходи з інформаційної безпеки. Наразі поблизу лінії розмежування на Донбасі діє нова українська система блокування ворожого мовлення «Серпанок». У 2015 році відбувся запуск Мультимедійної платформи іномовлення України. Безперестанно триває боротьба за Україну і в кіберпросторі – лише за минулий рік СБУ вдалося заблокувати 220 інтернет-спільнот, які поширювали московську агітацію на десятимільйонну аудиторію користувачів.
Про історичну політику в Україні, яка за президентства Петра Порошенка почала відповідати запитам суспільства, а не формується, як раніше, згори, на зібранні розповів кандидат історичних наук, доцент Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Андрій Янко. Він докладно зупинився на декомунізаційних законах, завдяки яким, зокрема, з карти України нарешті зникли топоніми на честь катів нашого народу (перейменовано 987 населених пунктів та 26 районів). Протягом останніх п’яти років в українському календарі встановлено нові державні свята й пам’ятні дні – День захисника України (14 жовтня), День Героїв Небесної Сотні (20 лютого) та інші; уперше на загальнонаціональному рівні відзначалося 80-річчя з дня народження В’ячеслава Чорновола, 25-та річниця Революції на граніті, 40-річчя Української Гельсінської спілки і ще низка національно значущих пам’ятних дат. Активно знімається українське історичне кіно. У різних містах держави встановлено десятки пам’ятних знаків поборникам української незалежності та винищеному цвіту нашої культури. У столиці триває робота зі створення музею історії тоталітаризму і музею Революції Гідності. У Полтаві на Соборному майдані нарешті вдалося встановити пам’ятник великому українському патріоту – гетьману Івану Мазепі.
Значну увагу учасники зібрання приділили епохальній події отримання Томосу про автокефалію української православної церкви. Говорили і про тяжкий історичний шлях України до цього знаменного рішення Вселенського Патріарха, і про величезний пантеон українських світочів, провідників нації у духовному сані, яких винищила безбожна й ненависна до українства більшовицька влада.
Присутній на прес-конференції настоятель Полтавського Свято-Миколаївського храму Православної церкви України Олександр Дедюхін подякував за наближення великої події українському народу та Президенту України Петру Порошенку, який взяв на себе й успішно виконав складну місію переговорів із Константинополем.
– Упродовж багатьох років в Україні патріотичні кола порушували тему створення помісної церкви не лише як осердя нашої віри та ідентичності, але і як фактору національної безпеки. Це епохальна подія для України, її справді можна порівняти з Хрещенням Руси Володимиром Великим, – наголосив Олег Пустовгар. – І громадський рух «За Україну», і «Просвіта» підтримують нинішній курс української держави на євроатлантичну інтеграцію, зміцнення своєї національної ідентичності, побудову середнього класу. Я переконаний, що через 50 чи 100 років історики напишуть про ці 5 років президентства Петра Порошенка як про однозначно позитивний період в історії української держави. Якщо, звичайно, ми збережемо державу: з розумінням поставимося до того, що економічний спад після всіх пережитих з початку революції і війни подій був у країні неминучим, і не повіримо «ідеальним» обіцянкам інших кандидатів. Якщо не збережемо державу, знову поринемо у добу Руїни, як це вже було після Богдана Хмельницького. Загроза повного реваншу проросійських сил навряд чи можлива при будь-якому сценарії, адже скасувати вже ухвалені закони буде не так просто, а от затяжне тупцювання на місці, за якого російський агресор може взяти країну «голими руками», ймовірне. Єдиним гарантом збереження нинішнього курсу держави є Президент України Петро Порошенко.

Тетяна ПЕТРЕНКО
Журналіст

Поділися:
  • 232
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    232
    Shares

Добавить комментарий