Гнійно-катаральний мастит у корови супроводжується підвищенням температури тіла до 41°С, пригніченням стану тварини, зниженням апетиту чи навіть повною відмовою від корму. Різко скорочується (аж до повного припинення) виробіток молока. Уражена частина вимені збільшується в об’ємі, шкіра напружується й червоніє. Дійки й надвим’яні лімфатичні вузли з проблемного боку збільшуються в розмірі. Вміст вимені набуває жовтого кольору, іноді – з червонуватим відтінком або стає водянистим. На початку розвитку хвороби з нього виділяються згустки казеїну.
Під час лікування насамперед необхідно якомога швидше звільнити молочну залозу від мікробів. Для цього здоюють молоко через кожні дві години. Потім 1–3 рази на добу у вим’я вводять розчин калію перманганату,
1–2-відсотковий розчин стрептоциду та інших антисептиків. Рекомендується вводити внутрішньовенно 300–400 мл 1-відсоткового розчину стрептоциду через кожні 24–48 годин.
Інколи на вимені в корів виникають абсцеси, тобто утворюються порожнини, заповнені гноєм. Вони супроводжуються підвищенням температури тіла, пригніченим станом, зниженням надоїв, кульгавістю на прилеглу до ураженої частини вимені кінцівку. Проблемна ділянка збільшується в об’ємі, стає гарячою й болючою на дотик. Множинні абсцеси завжди супроводжуються важким загальним станом, лейкоцитозом або повним припиненням молоковіддачі. Молоко стає водянистим і містить велику кількість гною.
В лікувальний період тварині дають повний спокій. Обережно і часто здоюють, застосовують антибіотики, внутрішньовенно вводять сульфаніламідні препарати. Поверхневі абсцеси розтинають і дренажують, а з глибоких гній видаляють через голку, після чого порожнину заповнюють антимікробною речовиною.
Для підвищення загального тонусу організму в лікувальний період тварині внутрішньовенно вводять 40-відсотковий розчин глюкози (100–150 мл), застосовують10-відсотковий розчин кальцію хлориду або кальцію глюконату (100–150 мл) та інші засоби загальної терапії.
Флегмона – гостре гнійне запалення підшкірної сполучної тканини. Уражена частина вимені дуже швидко збільшується в об’ємі, шкіра стає напруженою, набуває рожевого кольору. Помітні хворобливість, щільність тканин, підвищення місцевої температури, запалення лімфатичних судин. Вони випинаються, набуваючи вигляду довгих тяжів, що йдуть у напрямку лімфатичних вузлів, які теж збільшуються в розмірі й стають болючими. Рухається хвора тварина обережно, кульгавіє. В неї підвищується загальна температура тіла, частішають пульс і дихання. Надої різко знижуються. З ураженої частини вимені здоюється рідина сірого відтінку з домішками пластівців.
Догляд за хворими на флегмону тваринами і лікування схожі на ті, що застосовують при абсцесі вимені. Рани присипають порошком стрептоциду або норсульфазолу, а потім для їх лікування застосовують мазь Вишневського та інші антимікробні препарати за призначенням лікаря.
Є також народний метод лікування маститу в корів. У теплій воді розводять рисовий крохмаль до консистенції сметани, кладуть його на марлю й обережно прикладають до хворої ділянки. Через кілька годин тварині має стати краще. Такі компреси треба робити до повного лікування. Молоко хворих на мастит корів не придатне для споживання.
Дмитро БІЛАЙ
Магістр із технології виробництва та переробки продукції тваринництва