В Україні активізувалися інтернет-шахраї, які вдаються до найрізноманітніших схем обману
Поряд із різким підвищенням вартості життя у нашій країні (здорожчання продуктів, ліків, комірного тощо) активізували свою «діяльність» шахраї різного штибу. І замість того, щоб «ділитися» статками з товстосумами та скоробагатьками та допомагати й без того збіднілим співгромадянам, таким чином виконуючи роль сучасних Кармалюків, вони прагнуть «залізти в кишеню» саме до простого, пересічного українця. А методів для цього – хоч відбавляй…
Придбали непотрібний товар
До головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області у лютому нинішнього року надійшло кілька звернень від громадян щодо укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та придбання товарів на презентаціях.
Зі слів споживачів, які звертаються до головного управління, усе відбувається орієнтовно за «схемою»: громадянам телефонують на мобільний і запрошують відвідати презентацію товарів. На запитання «Звідки взяли номер мобільного?» аргументують, що «надали ваші знайомі, які вже придбали у нас товари та сказали, що для вас це буде актуально».
А потім, зі слів споживачів, коли вони відвідують презентацію, все відбувається, немов під гіпнозом, і вони купують непотрібні їм товари на десятки тисяч гривень (споживачі, які звернулись до управління, сплатили по 41000 гривень кожний, у кого не було коштів – оформили кредити на місці, он-лайн), йдеться на сайті управління.
Нам вдалося поспілкуватися з кількома учасниками цього «цікавого дійства».
– Мене запросили на презентацію масажних крісел із можливістю випробувати їхню дію на практиці. Ще й подарунок пообіцяли дати. А для цього, мовляв, потрібно взяти з собою паспорт та ідентифікаційний код, бо подарунки цінні й потребують документального обліку. Про необхідність придбання якихось товарів мова взагалі не йшла, – розповідає полтавка Наталія Дейнеко. – Людей на презентації було десь із півсотні, в основному старшого віку. Нам розповідали й демонстрували різні корисні для здоров’я речі, як-то очищувач води, постіль з овечого хутра, масажери… При цьому проводилися різноманітні розіграші цих товарів, присутнім дарували подарунки, весь процес супроводжувався музичними композиціями. Як виявилося згодом, отримати подарунки можна було, лише придбавши масажне крісло, початкова ціна на яке спочатку озвучувалася в розмірі 77 тисяч гривень за одиницю, а пізніше, мовляв, для учасників презентації, – лише 44 тисячі, та ще й плюс подарунок. Із кожним присутнім індивідуально спілкувалися «спеціалісти з продажу», а це молоді усміхнені, «просунуті», солідно одягнені чоловіки й красиві дівчата, віком років по 30. Навіть запідозрити їх у чомусь недоброму було неможливо. Але той психологічний і психічний натиск, з яким вони індивідуально кожному «пропонували» презентовані товари, як виявилося, свідчив зовсім про інше…
Слова Наталки фактично переповіла ще одна полтавка, яка потрапила в цю ж халепу, – Руслана Онищенко. Як зазначила жінка, їй так змогли «довести» необхідність придбати масажер, що вона оформила його в кредит.
Ейфорія після презентації через кілька днів пройшла, і покупці шоковані від власних дій, яких навіть не можуть пояснити, причому кожен із них підписав договір, відповідно до якого придбав товар за власним бажанням (з приміткою, що підписання договору відбувається з відеофіксацією). Оперативно вирішити питання не вдається, оскільки на телефонні дзвінки або не відповідають, або обіцяють розглянути справу. При цьому питання щодо повернення коштів залишаються невирішеними. Тож фахівці управління Держпродспоживслужби закликають бути більш обачними, не поспішати укладати договори на подібних презентаціях та сплачувати кошти. Спочатку слід обдумати отриману інформацію, порадитися з родичами та знайомими, подивитися на відгуки та вартість товару в Інтернеті (до речі, за інформацією споживачів, дані товари в кілька разів дешевші на різноманітних сайтах), а вже потім можна ухвалювати рішення про придбання товару.
Враховуючи те, що переважна більшість громадян, які звернулись до управління, пенсійного віку, закликаємо молодше покоління провести бесіди з батьками, бабусями, застережіть їх від необміркованих вчинків, адже «попереджений – значить, захищений», йдеться на сайті управління.
Законодавчо права споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями регламентовано ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати отримання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.
Якщо ви вже потрапили до такої ситуації, обов’язково звертайтеся до суб’єкта господарювання, зазначеного у договорі, з письмовою заявою про розірвання договору та направляйте її рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу, зазначену в договорі (залишивши собі копію).
До зазначеного слід додати, що, оскільки купівля масажерів на презентації в основному відбувалася з оформленням кредиту он-лайн, тобто в Інтернеті, то й паперових договорів у споживачів, як правило, немає. Проте такі документи на вимогу, очевидно, мають надати банки, через які відбувалося кредитування.
За кілька годин позбулася річної зарплати
Повідомлення про те, що з її банківської картки хтось хоче зняти гроші на придбання смартфона, застало полтавку Аліну Приходько зненацька. Бо й справді, хіба можна бути готовим до великого обману, фактично – злочину? Молода жінка, яка, як мовиться, не ликом шита, «повелася» на тривалу розмову з незнайомими людьми на тому кінці слухавки…
Спочатку говорив один, мовляв, аби шахраї не зняли кошти, треба заблокувати рахунок. Слушне зауваження, скажете?! Так подумала й Аліна. А потім цей «фахівець» передав слухавку іншому, нібито спеціалісту із блокування. Під час тривалої розмови, а вони утримували свою жертву «в телефонному режимі» кілька годин, шахраям удалося привести Аліну в приміщення банку із благородною метою, аби жінка була під охороною банківських працівників. А далі, за «рекомендаціями» шахраїв, вона переслала всі кошти із зарплатної картки, а також із кредитної, оформивши 2 кредити. Загалом понад 50 тисяч гривень! А це фактично її річна зарплата…
– Усе відбувалося якось дивно, нібито й не зі мною. Я не усвідомлювала своїх дій. Опам’яталася тільки тоді, коли вже все було зроблено, – розповідає Аліна.
Звісно ж, отямившись, вона одразу звернулася до служби безпеки банку, а наступного дня – до кіберполіції, Нацбанку… Та «поїзд» із її коштами, як мовиться, вже пішов. Більше того, наступного дня Аліні зателефонували ті самі шахраї із того ж телефону й запитали, куди вона зверталася і для чого?! А отже, схоже на те, що «ті люди», точніше злочинці, добре знають усю неповоротку бюрократичну систему компетентних органів й упевнені у безкарності. Шахраїв набагато легше ловити, так би мовити, «по гарячих слідах», але…
З того часу минув майже місяць. Звісно, Аліна ще сподівається хоча б на те, щоб не виплачувати кредити, яких вона по суті не брала. Та поки що віз і нині там…
Інші схеми
На жаль, схем обману довірливих українців існує безліч. А отже, для «підприємливих шахраїв» існує непочатий край роботи. Скажімо, вам можуть зателефонувати та розповісти, що у вас накопичилися тисячі гривень у вигляді бонусів, які можна використати, або ж ви виграли, щось придбавши в продуктовому магазині. Далі вам запропонують щось на зразок запиту, куди можна перевести бонусні кошти, або ж сплатити за доставку якогось «виграного» товару.
І це лише одна із схем…
В Україні активізувалися інтернет-шахраї
Усього за два роки COVID-пандемії шахраї вкрали в українців 736,6 мільйона гривень. До топ-4 найпопулярніших схем, за допомогою яких аферисти обманюють громадян, увійшли: обман із передоплатою, фішинг, оплата підробленим чеком та отримання замовлення з доставкою за липовими документами.
Обман із передоплатою
Так, аферисти виставляють оголошення неіснуючого товару, найчастіше за дуже привабливою ціною чи зі знижкою. Потенційний покупець відгукується на товар, і шахрай схиляє жертву до передоплати. Проте, отримавши кошти, «продавець» зникає, йдеться у прес-релізі OLX.
Фішинг
Це – атака на користувача, який купує або продає товари, замовляє послугу або доставку онлайн. Завдання обманщика – видавши себе за продавця або покупця, увійти в довіру та отримати платіжні дані, а значить – доступ до рахунку.
Важливо знати, що спілкування часто відбувається поза платформою. Ключове завдання – надіслати жертві в «липовому» месенджері посилання на фішинговий (підроблений) сайт, який може бути візуально схожим на справжню сторінку компанії або повністю бути «сайтом-клоном» відомої платформи.
Українці вказують на підробленому сайті номер банківської картки, термін її дії, CVV, а іноді навіть баланс. Таким чином жертва передає по суті весь свій рахунок під повний контроль шахраю і втрачає всі свої кошти.
Оплата підробленим чеком
Покупець-шахрай відправляє за товаром кур’єра або таксиста, обіцяючи при цьому переказати гроші на картку або через термінал. Переказ ніби надходить із затримкою, і щоб водій не чекав, покупець просить продавця віддати товар відразу, підтверджуючи переведення підробленим скрином, «квитанцією» з терміналу поповнення або повідомлення від імені банку. У результаті продавець-жертва залишається без товару та грошей.
Отримання замовлення з доставкою за липовими документами
Аферист, під виглядом продавця, розміщує товар та пропонує оформити покупку через послугу доставки. Після цього він відправляє порожню посилку у відділення покупця та просить у соцмережах будь-якого незнайомця терміново забрати відправлення за невелику плату. Так, покупець не отримує обіцяний товар, а гроші з його рахунку списуються.
За інформацією Асоціації ЕМА (Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем), показники «доходу» аферистів у 2021 році порівняно з попереднім роком зросли майже вдвічі. За 12 місяців, із використанням методів соціальної інженерії, громадяни втратили близько 484,6 млн грн.
Таку тенденцію активності шахраїв підтверджують і дані OLX. Згідно з опитуванням, влітку 2021-го кількість українців, які зіткнулися з шахрайством під час онлайн-шопінгу, збільшилася з 22% до 45%. Середній “чек втрат” із використанням методів соціальної інженерії – 4750 грн.
В OLX склали низку правил та підказок, як не потрапити “на вудку” шахраїв: завжди оглядайте товари при отриманні. Якщо щось не влаштовує – відмовтеся від посилки; персональні дані та документи не можна розголошувати стороннім особам та розміщувати в публічному полі. Шахраї легко можуть підробити особистість. Обговорюйте деталі вашої угоди лише в чаті офіційного сайта або додатка, де плануєте купувати чи продавати речі. Не переходьте до інших месенджерів та за сторонніми посиланнями, які вам надсилають потенційні покупці або продавці. Завжди перевіряйте адресу сайта. Не довіряйте отриманим скріншотам, їх можна підробити. Не повідомляйте CVV-код (на звороті карти), баланс і термін дії, коди-підтвердження від банку в повідомленнях.
Якщо ви продавець товару,
16-значний номер вашої карти – єдине, що можна вказувати в ході оформлення угоди. Якщо ви покупець, звертайте увагу на адресу сайта та платіжну форму, в яку вводите свої дані для оплати.
При підготовці публікації були використані матеріали https://itechua.com/ та інші.