Юрій ТАРАНЕНКО: “Якщо лісове  господарство потрібне державі,  то вона повинна про нього  піклуватися”

Юрій ТАРАНЕНКО: “Якщо лісове господарство потрібне державі, то вона повинна про нього піклуватися”

Проведена незадовго до професійного свята прес-конференція начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрія Тараненка почалася з традиційного огляду здобутків. Але головну увагу було приділено проблемам, через які й сама галузь може опинитися на межі виживання, а звичайна сільська бабуся, яка відмовилася від дорогущого газу зі сподіванням на дешевші дрова, ризикує залишитися в холодній хаті.
Окремо йшлося також про «гарячу» для всієї країни тему вивозу лісу-кругляка, про африканську чуму свиней (АЧС) та лісові пожежі.

Три роки без державних грошей

Серед безумовних позитивів роботи лісівників – збільшення площ лісових насаджень в області. Протягом останніх десяти років «зелені легені» Полтавщини зросли на 14 тисяч гектарів. За словами Юрія Тараненка, цей показник немає аналогів в Україні, за лісокультурним виробництвом Полтавщина – лідер. У десятку кращих обласне управління входить за результатами роботи із захисту лісу від пожеж та боротьби зі шкідниками. Окрім того, Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства єдине в Україні, де введено електронний облік деревини.
Про те, що всі лісгоспи в області працюють, є прибутковими, не скорочують колективи, вчасно виплачують заробітну плату й сплачують податки, головний лісівник також змушений говорити як про здобуток, оскільки вже три роки галузь не отримує фінансування з Державного бюджету. Загалом за 8 місяців усіма лісгоспами управління сплачено до бюджетів різних рівнів 70,3 мільйона гривень, що на 14,6 мільйона гривень більше, ніж за відповідний період минулого року.
Про підтримку лісівників з боку обласної влади та органів місцевого самоврядування усіх рівнів Юрій Тараненко говорить оптимістично. Екологічний фонд обласної ради виділяє кошти на ведення лісового господарства. Цього року майже 4,2 мільйона гривень управління отримало на протипожежний захист.
– Минулого року в нас була катастрофічна ситуація з лісовими пожежами. Згоріло лісу на площі 124 гектари. Цього року – на площі 3,98 гектара. Різниця колосальна. Допомогло і встановлення камер відеоспостереження, і тісніша співпраця з органами місцевого самоврядування та ДСНС. Раніше, коли ми виявляли димок, то спершу їхали на місце загоряння, щоб визначити, потрібна чи ні допомога. Потім передавали у відповідні служби, ті просили дозвіл у свого керівництва в обласному центрі, й виходило так, що на пожежу автомобілі приїздили через годину, коли там уже нічого було робити. На сьогодні тільки дим побачили – їде наша машина, їде ДСНС, підмога з об’єднаних територіальних громад, з місцевих сільгосппідприємств. Де є пожежний автомобіль, де водовозка – всі допомагають. Це дає добрий результат, – каже Юрій Тараненко.
Найменше дощів цього сезону випало в Кременчуцькому, Кобеляцькому, Глобинському та Семенівському районах. Утім і на решті території серпень видався небезпечно сухий і гарячий.

Лише за двома справами доведено вину лісокрадіїв

Великою проблемою для лісівників залишаються незаконні рубки. Досить часто лісокрадії орудують у лісосмугах, адже ті перебувають у статусі «безхозних». І це чималий ласий шматок – в області понад 15 тисяч гектарів лісосмуг, які нібито числяться за сільрадами, за територіальними громадами, але законодавчо це ніде не закріплено. Отож, якщо зловмисники не бояться рубати в лісі, то в лісосмугах і поготів. Загалом в області виявлено 24 випадки самовільних рубок. Украдено понад 400 гектарів лісу.
– Усі матеріали передано до правоохоронних органів, але, на жаль, вони гальмуються через відсутність доказової бази. І найприкріше, що лише у двох справах вина лісокрада доведена в суді й він відшкодовує державі збитки, – каже Юрій Тараненко.
Щодо «гарячої» в Україні теми контрабанди лісу-кругляка, то, як запевняє начальник управління, з полтавських лісгоспів після заборони такого експорту жодного куба «лісу необробленого круглого» за кордон не потрапило. Хоча випадки, коли фірма намагалася домовитися про «перейменування» «кругляка» на «дрова паливні», були.
Юрій Тараненко також уточнив, що у ході перевірки, яка тривала на момент прес-конференції в Пирятинському лісгоспі, жодного факту відпуску деревини в круглому вигляді за межі України не виявлено.
Перероблену деревину на експорт продовжують постачати Гадяцький та Миргородський лісгоспи. Зокрема останній працює над індустріальним паркетом, який купують у Німеччині, над заготовками для меблів і підлог. Затребувана така продукція і вітчизняними меблевими підприємствами, зокрема з Черкас та Полтави.
Прикметно, що «в полі зору» обласного управління перебуває лише 70 відсотків лісових площ області. Так звані інші лісокористувачі управлінню не підпорядковані. Їх контролює екологічна інспекція.

«Нас рубають під корінь»

Найемоційнішою частиною прес-конференції стало звернення Юрія Тараненка до новоспеченого Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який набув чинності 15 серпня.
– Міжфракційне об’єднання у Верховній Раді «За розвиток місцевого самоврядування» внесло поправку – і базу оподаткування місцевих бюджетів розширили за рахунок збільшення плати за землю саме лісового фонду. Усі ті землі, які в нас є під лісом, – це більше 200 тисяч гектарів. Податок складатиме від 1 до 5 відсотків. Якщо по максимуму, то ми тільки податку на цю землю повинні сплатити 352 мільйони гривень. При цьому очікуваний результат від нашої діяльності на кінець 2018 року складає 303 мільйони гривень. 70 мільйонів гривень податків до бюджетів усіх рівнів ми вже сплатили. У нас рентабельність – 2,4–3 відсотки. Тобто чистий прибуток – 2–3 мільйони. Протягом останніх років ми поступово зменшили об’єм рубок в області, всі рубки погоджуємо з органами місцевого самоврядування, усе виставляємо у відкритий доступ на наших сайтах, сплачуємо у місцевий бюджет, потім висаджуємо за допомогою шкіл, райдержадміністрацій нові лісові культури. І нас рубають прямо під корінь оцим законом! Навіть 1 відсоток податку на землі лісового фонду складатиме 70 мільйонів гривень податку на рік, – бідкається начальник обласного управління.
Зайве думати, що новий закон створює проблеми лише для лісівників. У остаточному підсумку постраждає і звичайний українець, який гріє свою хату дровами. А зима вже не за горами.
– Усе це веде до того, що й ми повинні підвищити ціни, – продовжує Юрій Тараненко. – Якщо державне підприємство не сплачує податки, керівник несе за це кримінальну відповідальність. За відсутності державного фінансування у нас не буде іншого виходу, окрім як підвищити ціни. А чи спроможне буде населення платити? Сьогодні куб сосни коштує від 1 до 1,5 тисячі гривень, а якщо буде 2–2,5 і до 3 тисяч? І це при нинішніх пенсіях і середніх зарплатах! При цінах на комунальні послуги!..
Ще більше виникає питань, якщо згадати, що величезна кількість шкіл, садочків і лікарень уже успішно впоралися із завданням перейти на альтернативні види палива й працюють на деревині.
– Ця поправка була внесена «з голосу». Прикро й за це, – каже Юрій Тараненко. – Її не обговорювала громадськість. Депутати проголосували, а потім почали розбиратися. Тому ситуація складна. Усі лісівники України стурбовані. Звертаємося і в парламент, і в Кабмін, до Президента, пояснюємо, що закон непосильний. Якщо лісове господарство потрібне державі, то вона повинна про нього піклуватися.
***
Йшлося на прес-конференції також про проблеми із передачею у постійне користування земель колективної власності. Відповідний законопроект продовжує незрушно лежати у Верховній Раді. У нашій області він би міг вирішити долю 25 тисяч гектарів землі – якби на ній зашумів ліс, то нинішній показник лісистості (9,2%) вдалося б підвищити ще на 4–5 відсотків. Уже не так далеко було б і до оптимального заліснення території у 15%. Посадкового матеріалу, працівників і техніки, за словами Юрія Тараненка, вистачить.
Найбільше цікавості у журналістів викликала інформація про перспективи поповнення місцевої лісової фауни. Про дикого кабана, чисельність якого зменшилася в рази, нині не йдеться, адже спалахи АЧС в області продовжуються. Натомість мисливські господарства запланували придбати муфлонів, оленів плямистих та ланей. Їх привезуть із Вінницької, Житомирської та Запорізької областей. Тим часом за зайцем і диким кроликом нікуди їздити не треба, невелика ферма з вирощування цих тварин працює у Лубенському лісгоспі.

Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий