Карантинні шкідники

Карантинні шкідники

Значну роль у сучасній технології вирощування культурних рослин відіграє дотримання заходів запобігання поширенню карантинних організмів. Адже їх поява на новій території, де вони не мають природних ворогів, завдає чимало шкоди землеробству.
На разі проблема численних шкідливих організмів «із чужини» привертає увагу суспільства і щороку стає все актуальнішою.
Які причини появи карантинних організмів? Що вони собою являють, ці дрібні чи й мікроскопічні вороги, здатні завдати чималої шкоди? Як їх перемогти, а краще взагалі не допустити на свої поля?

Проникаючи на нові території, чужинні види організмів можуть акліматизуватися, зайнявши нові екологічні ніші та успішно конкуруючи з місцевими видами, викликати подекуди серйозні незворотні процеси у навколишньому середовищі. Як наслідок, збитки, завдані чужинними видами, реєструють не лише в аграрному секторі, лісовому господарстві, а й в економіці країни в цілому. Особливо актуальне дане питання сьогодні, коли російська федерація, розпочавши війну проти України, сприяла потраплянню шкодочинних карантинних об’єктів на нашу територію – на гусеницях танків, колесах автомобілів.
Небезпека проникнення чужого шкідника, збудника хвороби чи бур’яну зростає, якщо життєвий цикл шкідливого організму певним чином тісно пов’язаний із рослинним продуктом. Наприклад, занесення кокцид із садильним матеріалом, шкідників запасів – із зерном та зернопродукцією, збудників захворювань сої, кукурудзи та соняшнику – з їхнім інфікованим насінням та інше. Також є небезпека завезення шкідливого організму із тарою чи пакувальним матеріалом, транспортними засобами, а також із залишками грунту на коренях рослин, підборах взуття пасажирів тощо.
Практика доводить, що після проникнення на нові території успішно приживаються види з високою екологічною пластичністю і репродуктивною здатністю та сильною конкурентоспроможністю. Подальшому розвитку й поширенню шкідливого організму в нових ареалах сприяє наявність кормових рослин та відповідних кліматичних умов. Що, власне, сьогодні й спостерігається: в рази збільшені посіви зернової кукурудзи, соняшнику, відсутність будь-якої сівозміни та різке підвищення зовнішньої температури сприяють ідеальним умовам для появи, розвитку і поширення нових карантинних шкодочинних об’єктів.
Згідно з Переліком регульованих шкідливих організмів до тих, що виявлені в Україні, належать 2 види кліщів, 98 видів комах, 69 видів збудників хвороб, 12 видів нематод, а також 38 видів бур’янів. Тому зупинимося на основних «героях».
Американський білий метелик: пошкоджує понад 140 видів дерев і чагарників. Метелик із крилами білосніжного кольору, із шовковистим полиском, тіло вкрите густими шовковистими волосинками, гусениці молодого віку – світло-жовті, із часом – темно-коричневі. Відроджені гусениці скелетують листя, пізніше з’їдають його цілком, залишаючи тільки грубі жилки, обплітаючи павутиною листя. Активні вночі й на світанку, а вдень сидять на нижньому боці листка.
Західний кукурудзяний жук: все далі і далі просувається на схід. Вже є в районах Київської області, які межують із Полтавщиною. Поява цього небезпечного шкідника в нас – це проблема часу, враховуючи не лише специфічні погодні умови, а й насиченість посівних площ зерновою кукурудзою та відсутність будь-якої сівозміни в фермерських та приватних господарствах.
Південноамериканська томатна міль: цей шкідник швидко розмножується і протягом року може дати 10–12 генерацій. Як і будь-яка міль, активний у нічний час, а вдень метелики ховаються в листі рослин. Гусениці шкідника можуть живитися на всіх частинах рослин томатів, а також баклажанів, картоплі, інших рослин з родини пасльонових. Вони утворюють великі плями на листі, так звані міни, вигризають довгі ходи в стеблах і пагонах, зелених і зрілих плодах. Усередині «мін» перебувають як самі гусениці, так і продукти їхньої життєдіяльності (екскременти темного кольору). За сильного ушкодження листя повністю відмирає.
Картопляна міль: пошкоджує пасльонові рослини, особливо страждають від неї тютюн і картопля. Розмножується як у полі, так і в теплих сховищах. Метелик картопляної молі досить дрібний, із розмахом крил до 1,6 см. Передні крила сіро-коричневі з жовтими лусочками і коричневими штрихами. Задні з бахромою і втягнутими зовнішніми краями. Гусениці голі, з невеликими щетинками, досягають довжини не більше 1 см. Мають сірувато-зелений або жовтувато-рожевий колір із поздовжньою смугою на спині. Гусениця виїдає 1/3 паренхіми листка (поблизу вхідного отвору помітні екскременти, які підтримуються павутиною), роблять «міни», обплітають листя павутинкою. Характерна ознака пошкодження бульб картоплі гусеницями – скручення на їхній поверхні екскрементів. Шкірочка бульби над ними підсихає, зморщується, згодом осідає, на ній утворюється помітний рубець.
Це лише невелика частка карантинних шкідників, що набули поширення за останні роки внаслідок інтенсивного експорту зерна, зернової продукції в різні країни світу. У разі підозри на їх появу господарі протягом доби мають повідомити державного фітосанітарного інспектора. Варто нагадати, що особи, які здійснюють свою діяльність будь-якої форми власності, винні у порушенні законодавства про карантин рослин, несуть відповідальність згідно із законом.

Василь БАГНО,
провідний спеціаліст
відділу фітосанітарної безпеки Лубенського районного управління головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.

Поділися:

Добавить комментарий