Існує багато способів розмноження картоплі. Застосування деяких з них у комплексі з іншими може дати величезний коефіцієнт розмноження. Багато городників, роздобувши з великими зусиллями новітній сорт, використовують його неефективно. Сучасні сорти коштують недешево, проте, незважаючи на це, нерідко доводиться бачити, як висаджують бульби цілими, а іноді ще й великими. В результаті коефіцієнт розмноження становить від 1:3 до 1:10. А коли земельна ділянка велика, на розмноження нового сорту витрачається так багато часу, що він вже втрачає свої насіннєві якості, особливо в південному та східному регіонах. Крім того, сорт за тривалого розмноження починає вироджуватися, «морально» старіти, адже щороку з’являються нові сорти з кращими показниками якості. Економічно вигідніше в перший рік отримати якомога більше садивного матеріалу, щоб наступного року засадити ним усю ділянку. Це буде також гарантією тривалішого його використання для насіннєвих потреб. Існує багато способів прискореного розмноження другого хліба, доступних кожному городнику. Ось деякі з них, найменш трудомісткі. Їх можна комбінувати.
Різання посівного матеріалу
Різання – це найлегший спосіб прискореного розмноження. Його потрібно проводити лише після яровизації бульб і обробки їх дезінфікуючою і підживлювальною сумішшю. Робити це можна за 1–10 днів до висаджування, але бажано за 2–3 дні до нього. Різати потрібно тільки ножем з нержавіючої сталі, вмочуючи його у дезінфікуючий розчин. Ще ефективніше здійснити так зване «кербування» – надріз завглибшки до 0,5 см над боковими та «пуповинними» вічками. При цьому проростають усі вічка. Але це більш трудомісткий захід, тому його краще використовувати на найцінніших сортах і різати по вічку. Кербування зручніше робити медичним скарифікатором.
Різання по одному вічку краще застосовувати для розрізання бульб масою не менше 50 г, які повністю пройшли всю передсадивну підготовку. Різати слід за кілька годин до садіння й обов’язково перемішати з сумішшю попелу. Коефіцієнт розмноження може сягати 1:50–80. Садити частки потрібно мілко, на глибину 3–4 см, обов’язково у вологу землю паростком догори, у ранні строки, і дуже ретельно доглядати. Крім того, різання по одному вічку зменшує потрапляння вірусів із старої бульби до нових. Я найчастіше використовую спосіб «різання з перетинкою». За 3–5 днів до садіння ріжу садивний матеріал на частки масою 20–40 г, але до кінця не дорізую, а залишаю перетинку 0,5–1 см. А потім під час висаджування картоплину розламую. Ідеально цей спосіб підходить тоді, коли садивні бульби дуже великі – від 300 г і більші.
Поділ куща
При цьому способі підкопуються кущі висотою до 20 см безпосередньо на посадженій грядці. Кущ ділять на дві-три частини, які висаджують на вільну або зріджену ділянку картопляного поля.
Садіння етіольованими паростками
При розмноженні етіольованими паростками можна отримати до 30 і більше рослин з однієї картоплини за короткий термін. Цей спосіб доволі ефективний. Після яровизації бульби слід занести до теплого і темного приміщення, покласти у ящики з вологою сумішшю перегною і дочекатися, коли з’являться етіольовані паростки. Після досягнення ними висоти 7–10 см їх потрібно обережно вийняти і висадити в стаканчики, винести до світлого приміщення, а як тільки паростки зазеленіють, можна садити на постійне місце. Після триразового зняття паростків бульбу можна теж висадити, але після повного зняття паростків її краще викинути. Особисто я використовую цей спосіб дуже рідко.
Садіння зеленими паростками
Мені цей спосіб подобається найбільше. Для нього потрібен повністю підготовлений і прояровизований садивний матеріал. Краще брати бульби масою 200–300 г і висадити їх у тимчасовий парник, теплицю, світле приміщення (ящики) приблизно 5 квітня (на півдні і в центральних областях держави – раніше). Садити потрібно в суміш перегною, піску, старої тирси за схемою 30–40×10–15 см. Коли паростки сягнуть 7–10 см і матимуть зелену верхівку з листям, бульби потрібно вийняти, а паростки обережно відламати чи зрізати лезом, залишивши пеньок 0,5 см. Зрізувати слід обережно, щоб не пошкодити коріння, і тільки із зеленим «чубчиком». Бульби треба покласти на «попереднє» місце і полити з лійки, додавши підживлювальну суміш (таку, як під час яровизації). Садити краще після дощу, залишаючи верхівку (3–5 см). Після садіння рядки поливають. Розсада за тиждень укоріниться і почне рости. Материнську бульбу краще викинути, адже вона ослаблена, та й основна маса вірусів залишилася в ній. Розмноження паростками в домашніх умовах лише частково оздоровлює садивний матеріал, тому доцільно використовувати еліту та першу–третю репродукції. З однієї бульби масою 200 г можна зняти до 50 паростків й отримати майже цілий мішок картоплі.
Садіння верхівкою стебла та його пасинками
Це аналог садіння паростками. Тільки потрібно зрізувати не самі паростки, а верхівку з трьома-чотирма листками та пасинками. Для цього бажано висадити картоплину в максимально ранні строки під плівку або у відкритий ґрунт. Коли кущ матиме висоту 20–30 см, необхідно зрізати верхівки, замочити їх у поживному розчині (згідно з інструкцією) і висадити в ґрунт за схемою 50х10 см. Потім полити і на п’ять днів злегка притінити соломою (притрусити зверху). Через 7–10 днів верхівка укоріниться і почне рости. Догляд такий самий, як і за паростками. Через 10 днів з маточних кущів виростуть пасинки, які можна теж зрізати й укорінювати. Такий спосіб дає змогу досягти коефіцієнта розмноження 1:700, тобто з 1 кг можна отримати до 700 кг картоплі!
О. А. ІЛЛЮЩЕНКО,
картопляр-сортодослідник.
м. Прилуки
Чернігівської області.