Казахстан вивчає полтавський досвід впровадження механізму аграрних розписок

Казахстан вивчає полтавський досвід впровадження механізму аграрних розписок

На Полтавщині побувала делегація Республіки Казахстан. Мета візиту – вивчення досвіду впровадження механізму аграрних розписок в Україні. Адже саме наша область 4 роки тому стала першим регіоном, де почали реалізовувати цю ініціативу й, зокрема, нотаріально оформили першу аграрну розписку. Нині за кількістю оформлених аграрних розписок Полтавщина займає ІІ місце серед регіонів України; за обсягом залучених кредитних ресурсів – І місце.

Аграрну розписку можна назвати своєрідним векселем, який зобов’язує сплатити певну суму коштів у визначений термін за отриманий у кредит товар (насіння, техніка чи добрива). Якщо це товарна розписка, то й виплата здійснюється товаром: соєю, пшеницею тощо. Особливість аграрної розписки в тому, що конкретна продукція закріплюється за конкретною ділянкою землі.
Також існує фінансова аграрна розписка, коли банк дає кредит фермеру чи агропідприємству під майбутній урожай. Аграрна розписка реєструється нотаріусом і публікується у спеціальному реєстрі. Це офіційний документ, так зване “боргове зобов’язання”.
– Наша область і промислова, й аграрна. Маємо дуже хороші результати в агропромисловому комплексі. Ініціюємо багато проектів, пов’язаних із виробництвом аграрної продукції та новаціями стосовно екологічно чистої продукції. Територія Полтавщини, її землі є унікальними. Для нас принципово важливо зберегти цей золотий спадок для наступних поколінь. Тому й приділяємо особливу увагу агропромисловому комплексу, – зазначив голова ОДА Валерій Головко. – Впроваджувати використання аграрних розписок було складно. Щоб переконати аграріїв користуватися цим механізмом, нам потрібен був рік, тому що багато факторів впливали на роботу в цьому напрямку. Насамперед аграріям не подобався фактор застави, бо земля – це для них найцінніше, що може бути. Це питання ми вирішили. Й буквально через рік темпи росту залучення аграріїв до програми розписок збільшилися у 18 разів. Найголовніше у будь-якій справі, особливо в бізнесі, – це довіра між державою, фінансовим органом і бізнесом, який працює на відповідній території.
Директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов охарактеризував агрокомплекс Полтавщини, констатувавши, що зараз в області працюють майже 3 тисячі аграрних підприємств, з них 2 тисячі – фермерські господарства. Він наголосив, що причиною реалізації аграрних розписок у регіоні стало те, що дрібні фермери не завжди можуть отримати кредит на свій розвиток. А також розповів, що за минулий рік експорт сільгосппродукції області в Республіку Казахстан зріс на 10 відсотків. Найбільш затребуваним є племінне поголів’я великої рогатої худоби. Також активно закуповують насіння.
– В області не було досі жодної аграрної розписки, яка б не була виконана. Ми працювали над цим механізмом для того, щоб створити комфортні умови для розвитку аграрного бізнесу на Полтавщині. Наприклад, коли виробник не має чим розрахуватися, він може сказати: “Ось тут у мене виросте кукурудза, я нею розрахуюся”, – зазначив Сергій Фролов.
– З самого початку роботи над аграрною розпискою ми зустрічалися з керівниками фермерських та аграрних господарств. Разом обговорили цей механізм, усі його плюси й мінуси. Виїжджали до кожного виробника у райони та особисто спілкувалися. За рік ми запустили проект аграрної розписки. І зараз бачимо, що він став не тільки успішним, а й показовим для інших регіонів та країн, – стверджує заступник голови ОДА Роман Товстий.
За перший рік дії аграрних розписок в області залучили близько 40 мільйонів гривень. А торік ця сума збільшилася у 18 разів. Першим нотаріусом, який почав оформляти аграрні розписки на Полтавщині, стала Дар’я Береза із Хорольського району. Вона й зараз продовжує надавати такі послуги. Тож пані Дар’я поділилася власним досвідом та певними особливостями роботи. Досвідом застосування аграрних розписок поділилися й представники агроформувань, присутні на зустрічі.
– Ми приїхали запозичити досвід вашої області з впровадження аграрних розписок. Знаємо, що ви були першими. У нас ці кроки попереду. Особливої підтримки в нашій країні цієї ініціативи ще немає, хоча міністерство сільського господарства вже заявило про впровадження такої системи, наш парламент це рішення підтримує. Тож ми приїхали, щоб подивитися, як цей механізм працює на практиці, – розповів голова комітету з аграрних питань парламенту Республіки Казахстан Сапархан Омаров.
До складу казахської делегації увійшли парламентарі, представники міністерства сільського господарства й місцевого бізнесу. Упродовж п’яти днів вони на практиці знайомилися, як працює законодавство про аграрні розписки, поспілкувалися з фермерами, які користуються векселями.
– У світі дві держави впродовж кількох років працюють у цій сфері – Бразилія й Україна. Ми вважаємо, що у вас є позитивний досвід у цій галузі, тож хотіли з колегами вивчити його, взяти за основу українські напрацювання. Нині аграрний сектор – це наша продовольча безпека, наш добробут, – додав член комітету з аграрних питань парламенту Республіки Казахстан Сєргєй Звольскій. – У нас понад 43 відсотки населення проживає у сільській місцевості. Ми б хотіли створити для них відповідні комфортні умови. Наша держава також підтримує аграрний сектор, як і Україна. Є резерви, є перспектива. Маємо багато спільного, зокрема прагнемо допомогти аграріям в отриманні якісного результату.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий