Кизил належить до групи малопоширених культур, про які наразі недостатньо інформації щодо біології розвитку, біохімічного складу плодів, агротехніки вирощування, можливостей використання.
В Україні насадження кизилу є майже у всіх регіонах. Найбільше цієї культури в Запорізькій, Черкаській, Київській, Рівненській, Закарпатській областях. Нині в нашій країні закладаються перші промислові насадження кизилу, тож весна – ідеальний час для посадки цієї культури у власному саду. Дуже популярний кизил у багатьох країнах світу, серед яких: Китай, Японія, Грузія, Греція, Польща, Болгарія, Сербія, Словаччина, Чехія.
Для лікування та профілактики
Кизил відомий перш за все як лікувально-профілактична культура. В Японії і Китаї плоди кизилу використовують для виготовлення лікарських препаратів для зміцнення нервової системи; в Європі – препарати антидіабетичної, жарознижувальної, сечогінної дії. Плоди кизилу мають менше цукру, ніж інші плодові культури, причому приблизно в однаковій кількості інвертних легкозасвоюваних глюкози і фруктози. Сахарози в плодах кизилу немає, що дуже важливо для діабетиків. Дуже корисні плоди кизилу завдяки високому складу біологічно активних речовин, зокрема вітаміну С і Р-активних речовин (антоціанів, катехінів і лейкоантоціанів). Все це дозволяє позиціонувати кизил як компонент здорового харчування, мода на яке зараз поширюється на Заході.
Насадження кизилу за хорошого агротехнічного догляду не потребують обробки отрутохімікатами, тому кизил ідеально підходить для органічного садівництва.
Агротехніка вирощування
Кращі ґрунти для кизилу – легкі, які містять достатню кількість кальцію і магнію, оптимальна кислотність ґрунту – рН 6,7–7. Добре зарекомендувала себе схема посадки – 8 х 6 м і 6 х 6 м. Саджанці після посадки обрізають на 1/3 розміру. Варто подбати про майбутнє запилення рослин. Для кращого запилення в саду розташовують по 2–3 сорти кизилу.
Кизил не потребує спеціальної обрізки на плодоношення, але в перші роки після посадки рослинам необхідно формувати крону. Для цього застосовують або штамбові природно поліпшеної форми (штамб висотою 40–70 см і 5–7 скелетних гілок крони), або кущувату крону. Її виводять з 6–8 основних гілок, розташованих в суміжних вузлах, нижня гілка має знаходитись на 25–30 см вище від рівня грунту.
Закладання квіткових бруньок відбувається навесні, і в цей період насадження потрібно підгодувати добривами. Кизил – морозостійка культура, переносить зниження температури до –30 °C. Так, в науково-дослідній станції помології ім. Л.П. Симиренка кизиловий сад витримав тривалі морози взимку 2012 року, коли в першій декаді лютого температура знижувалася до –31,2°C. Утім, значна частина врожаю все ж була втрачена.
Найефективніший спосіб розмноження сортів кизилу – окулірування сіянців. Вихід посадкового матеріалу за розмноження окулірування – 85–90%. Техніка окулірування звичайна, що застосовується й для інших плодових культур. Досягти високого виходу садивного матеріалу розмноженням зеленими і здеревілими живцями можна в умовах підвищеної вологості, контрольованої температури і з використанням фізіологічно активних речовин.
Збір урожаю та переробка плодів
Своєчасний збір плодів кизилу має важливе значення. Плоди, зібрані передчасно, не встигають накопичити достатню кількість органічних речовин, зокрема антоціанів, і залишаються недостатньо забарвленими, кислими, у них немає аромату, вони швидше в’януть. Запізнілий збір врожаю призводить до великих втрат через осипання. Для подовження періоду збору та надходження врожаю на ринок збуту слід закладати сад із різними термінами дозрівання. Врожай кизилу збирають за досягнення плодами споживчої стиглості.
Плоди кизилу зберігають в картонних ящиках не більш ніж 3 доби – за температури 5 …10°С і не більше 7 діб – за температури 0…1 °С, за відносної вологості повітря 95–97%. Під час низькотемпературного зберігання (–18°С) плоди кизилу мають високу якість і харчову цінність протягом 6 місяців.
Плоди кизилу є відмінною сировиною для виготовлення високоякісного варення, компоту, мармеладу, желе, квасу, морсу, соків, екстрактів, сиропів. Кизил – відмінна сировина для заморозки і сушіння завдяки високому збереженню біологічно активних речовин у продуктах. Кизиловий сік надзвичайно перспективний для виноробства, незважаючи на відносно невисокі показники виходу соку (37–41%). З огляду на високий вміст у плодах дубильних речовин кизил є однією з кращих культур для бродильного виробництва, адже дубильні речовини сприяють осадженню білкових речовин під час освітлення соків і вин.
Цікавим і новим напрямом є використання плодів кизилу для виробництва сидру. Сік кизилу можна застосовувати як складову для виготовлення високоякісного сидру.
Е.П. ПОСТОЛЕНКО,
кандидат сільськогосподарських наук.