Клаптикове шиття:  оригінальні речі своїми руками

Клаптикове шиття: оригінальні речі своїми руками

Печворк, або клаптикове шиття, – це вид рукоділля, в якому майстрині виготовляють вироби з шматочків різних тканин. Полотно створюється у новому колірному рішенні, з іншим візерунком, іншою фактурою.

Матеріали. Найчастіше в клаптиковому шитті використовують бавовняні тканини – ситець, бязь, сатин тощо. Вони дешеві, їх легко кроїти, вони не ковзають у процесі шиття, тримають вручну закладені складки. Недоліком бавовняних тканин є усадка й линька при пранні.
Менше сідає льон, він легкий і міцний. Дуже виграшно завдяки делікатній фактурі й природному блиску виглядає шовк. Однак він сильно сідає при пранні, та й працювати з ним складно, зокрема тому, що краї зрізів дуже обсипаються.
Запорука успіху при складанні полотна з клаптів – точність крою. Краще робити розкрій за допомогою картонних шаблонів у вигляді найпростіших геометричних фігур із чітко наміченими лініями шва й обрізу. Інший варіант – шаблони з прозорого пластика, які дозволяють бачити малюнок. Для печворку бувають у продажу також металеві шаблони з прорізами, щоб розмічати лінії сточування.
Техніки шиття. Існує велика кількість різних технік печворку. Їх застосовують для створення ковдр, покривал, килимків, серветок, кухонних прихваток і т. д. Найпростішою вважається так звана англійська, або традиційна, техніка. Її особливість полягає в тому, що для шиття використовуються клапті різних геометричних форм і розмірів, які зшиваються між собою або в довільному порядку, або формуючи певний орнамент. Як правило, з клаптів шиється тільки лицьовий бік виробу. На виворітньому боці – стандартна підкладкова тканина.
Квадратна, або шахова, техніка передбачає створення виборів із клаптиків, зшитих у квадрати однакових розмірів. Виготовлення ковдри в такій техніці не складе особливих труднощів, але ручне зшивання деталей потребує великої кількості часу, тому для економії зусиль краще використовувати швейну машинку.
Техніка «акварель» також полягає у зшиванні квадратів, але неабияку фантазію слід виявити в підборі кольорової гами, поєднанні відтінків між собою. Зазвичай це гра від світлих відтінків до більш темних, від холодних кольорів до гарячих і т. п. Також приділяється увага фактурі тканини – клапті повинні гармоніювати між собою.
Для створення виробів у техніці «смужка до смужки» тканини різних кольорів і фактур ріжуть на смужки різної довжини і ширини. Поєднуючи їх у візерунках, шиють вигадливі наволочки, ковдри, скатертини та предмети інтер’єру. У виробах також можуть бути присутні які-небудь геометричні фігури (найчастіше це квадрат у центрі), але домінують смужки, які і є основою композиції.
Трикутна техніка передбачає виготовлення речей із трикутних клаптиків. Вони мають колоритний вигляд, декоративні, бо ж за допомогою цих геометричних фігур можна створювати різні малюнки й узори. Техніка досить проста, принцип роботи полягає в зшиванні сторін рівнобедрених трикутників.
Техніка «Крейзі-печворк» – це хаотичне поєднання клаптиків різних розмірів, фактур і кольорів. З’єднуючись між собою, вони не формують якогось візерунка чи малюнка, а розміщуються в довільному порядку. Родзинкою таких виробів є особлива строкатість.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий