Процес створення в країні об’єднаних територіальних громад вийшов на фінішну пряму. Вже наступного року має повністю закінчитися формування ОТГ. Останні три роки Полтавщина у цьому процесі – серед лідерів. Однією з перших, хто вирішив добровільно об’єднуватися, стала Клепачівська ОТГ Хорольського району, яка зробила це ще у 2015-му. Чи вдалося за цей час змінити світогляд місцевих жителів та навчити їх розв’язувати свої проблеми, не очікуючи допомоги згори, про проблеми і перспективи об’єднаної громади розповідає голова Клепачівської сільської ради Микола НОВОСЕЛЕЦЬКИЙ.
У громаді, як у родині…
– Миколо Миколайовичу, ви створили першу об’єднану громаду на теренах Хорольського району і одну з перших в області. Чи важко було переконати людей у доцільності такого кроку?
– Ми об’єднувалися п’ятими в області. Процес був складним, довелося розгорнути справжнісіньку кампанію, щоб донести до людей потрібну інформацію. У зв’язку з тим, що робили це одними з перших, на нас були спрямовані погляди сусідів: “ А як воно буде після об’єднання?”. Тепер можу сказати твердо, що життя після об’єднання є. І стало краще, ніж було до цього. Хоча й зараз залишилося багато питань, які потрібно вирішувати. До нашої громади увійшло три сільські ради – Клепачівська, Шишацька і Новачиська. Населення на той час складало понад три тисячі осіб. Зараз дещо менше – 2786 людей. Загалом ОТГ включає 12 населених пунктів. Ми розробили власні прапор та герб. Його символічними елементами стали хлібні колоски та волошки. Це означає, що наш край вирощує хліб. Кількість волошок символізує кількість сіл, які увійшли до ОТГ.
– На що ви вирішили спрямувати залучені після об’єднання державні кошти?
– Коштів потребувало багато об’єктів соціальної сфери. У нас три Будинки культури і один сільський клуб, три потужні бібліотеки та приміщення медичних закладів. За власні кошти відремонтували в селі дороги. Але в першу чергу зробив ставку на підвищення рівня освіти в ОТГ. Субвенції, яку ОТГ отримала на освітянські потреби, практично завжди не вистачає. На балансі – чотири школи та два дитячих садочки. На освіту ми додаємо близько 4,5 мільйона гривень для виплати заробітних плат.
Підтримуємо і медичну галузь. Цього року за кошти ОТГ була куплена вакцина для щеплення дітей. Доплачували з місцевого бюджету і медикам. Частину коштів виділили на придбання інсулінів, туберкуліну, хімреактивів для лабораторії та лікування онкохворих. Більшість жителів громади вже уклали декларації з сімейними лікарями. Для того, щоб цей процес пішов швидше, ми купили лікарям планшети. Як це буває на селі, з Інтернетом також виявилося не все просто. Довелося встановлювати репітер для закладів комунальної та соціальної сфери.
Пора відмовлятися від принципу “Дали вудки – так дайте ще й рибки!”
– Перше, на що звернула увагу, завітавши до вас у гості, – чистота на узбіччях дороги. Хто зараз дбає про благоустрій в ОТГ?
– Відразу після об’єднання ми вирішили відродити комунгосп, у якому зараз 15 працівників. На цю комунальну службу ми спрямовуємо близько 800 тисяч гривень на рік, а робітники підтримують порядок в селах. Вдалося оснастити комунальне господарство і сучасною технікою: придбали трактор, причіп, косарку, сніговий відвал, культиватор та машину для посипання доріг на загальну суму 795 тисяч гривень. Працівникам купили необхідний реманент – бензокоси та бензопили. Таким чином наводимо власними силами порядок. Також працівники бригади благоустрою допомагають і місцевим жителям у домашньому господарстві. Доброю традицією для нас стали суботники, на які виходить уся громада. Працюємо всі на рівних. Я намагаюся заохочувати такі акції місцевого масштабу і долучаюся, щоб не втратити контакт зі своєю громадою, знати про потреби кожного сільського жителя з перших вуст. Також ми створили комунальну установу “Реєстраційна служба”.
– З чим до вас звертаються люди?
– Традиційно місцеві жителі звертаються з багатьма питаннями. Зокрема хочуть мати централізований водогін. Сподіваюся, що найближчим часом відбудуться певні зрушення у цій царині й нам вдасться забезпечити населення якісною питною водою. Також гостро стоїть проблема розпорядження землею поза межами населених пунктів. Дуже швидко привести ОТГ до ідеального стану не вдасться. Більшість людей це розуміють, але дехто мріє, щоб дали не лише вудку, але й рибки на додачу. Так не годиться, пора відмовитися від цього принципу.
Буде в селах робота – буде хліб і до хліба
– Одна з головних причин відтоку молоді за кордон, у міста – безробіття на селі. Як намагаєтеся забезпечувати місцевих жителів роботою?
– Ми нікого не скоротили після об’єднання. Навпаки, в сільську раду запросили молодих кваліфікованих працівників, середній вік яких – тридцять років. В одній Клепачівській сільській раді працює 20 людей, у СФГ “Перемога” – 400. Частина мешканців зайняті у сфері обслуговування, медицині та освіті. На території ОТГ зберегли чотири тваринницькі ферми.
Нині людям не доводиться їхати у район за кожним папірцем. Наші спеціалісти здійснюють виїзні прийоми, спілкуються, допомагають оформити субсидію. Така турбота є дуже важливою.
– Хто вас зараз підтримує на місцевому рівні?
– У розвиток територіальної громади вагомий внесок робить СВК “Перемога” на чолі з Анатолієм Пасютою. У місцевий бюджет агропідприємство сплачує близько 8 мільйонів гривень. Зараз бюджет сільської ради складає 22,2 мільйона гривень. Це в чотири-пять разів більше, ніж було до об’єднання. З них власних надходжень – 12 мільйонів. Інше – субвенція з Державного бюджету. Свою частку вносять і СВК “Гарантія”, ФГ “Фаворит Агро Плюс” та орендарі-одноосібники. Зокрема допомагають взимку чистити дороги від снігу.
У рахунок соціальних угод з СВК “Перемога” у нас укладені домовленості стосовно подальшого утримання та ремонту доріг місцевого значення. В цьому році фермерські господарства виділили 700 тисяч гривень тільки на ремонт доріг. З них 400 тисяч – від СВК “Перемога”.
– Чи вдалося розв’язати проблему транспортного сполучення з районним центром?
– Разом з Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) купили шкільний автобус. Сільська рада виділила на це лише 10 відсотків від його вартості, а саме 142 тисячі гривень. Решту – 1 мільйон 170 тисяч гривень – дав Київ, а ще 108 тисяч – кошти Державної субвенції. Інший автобус, колишній шкільний, ми зробили рейсовим. До районного центру він курсує сім разів на тиждень. У понеділок збирає студентів, щоб вони могли дістатися до місць навчання. Щовівторка та щочетверга возимо дітей у Хорольську музичну школу. Ми самі організували оптимальне для нас транспортне сполучення і стали в цьому плані незалежними. Вартість проїзду намагаємося тримати на рівні соціальної окупності самого автотранспорту, щоб він був максимально доступним малозабезпеченим категоріям населення.
На догоду школярам, часу та освітянським музам
– Ще минулого року учні місцевих шкіл сиділи за партами, які були куплені кілька десятиліть тому. Зараз ви взялися капітально ремонтувати заклади освіти. Що вже вдалося зробити?
Почали ремонтувати Шишаківську школу, а вже на фінальній стадії – Вергунівська. Капітально відреставрували перший та другий поверхи, залишилося доробити дах. Сподіваємося закінчити ці роботи, коли отримаємо черговий транш у розмірі 1,5 мільйона гривень.
У 2018 році проект громади з капітального ремонту покрівлі Вергунівської школи став переможцем в обласному конкурсі проектів розвитку територіальних громад Полтавської області. Завдяки цьому з обласного бюджету було додатково залучено 500 тисяч гривень. Роботи почали проводити за співфінансування з бюджету сільської ради у розмірі 563 тисячі гривень та коштів СВК “Перемога” (57 тисяч гривень). Підтримує всі добрі починання в ОТГ і постійно надає фінансову допомогу народний депутат України Костянтин Іщейкін. Не залишився він осторонь і проблем освітян, допомігши грошима у ремонті Вергунівської школи. А зараз допомагає Шишаківській. У освітніх закладах ОТГ модернізували систему опалення. У цьому році 1 мільйон 100 тисяч гривень використали саме для цих потреб, а також 1 мільйон 400 тисяч гривень плануємо спрямувати на проведення внутрішнього ремонту класів у Шишаківській школі.
Гордимося тим, що вже вдалося зробити у Вергунівській школі. Тепер у коридорах та класах просторо і світло. Ми купили для учнів нові сучасні меблі. Вони набагато комфортніші та легші за колишні, тому педагоги можуть частіше їх переставляти відповідно до тематики уроків та побажань самих дітей.
Загалом освітнім навчальним закладам приділили чи не найбільше уваги. До створення ОТГ ми навіть мріяти не могли про такі сучасні ремонти. Не так давно замінили всі вікна на сучасні металопластикові у Клепачівському НВК, бібліотеках та клубах громади.
Світло на вулиці – світліє й на душі
– Одна з нагальних сільських проблем – вечірнє освітлення вулиць. Чи вдалося звільнити від темряви населені пункти Клепачівської ОТГ?
– Ми вирішили проблему з освітленням вулиць. На 2015 рік у нас освітлювалося не більше 25 відсотків вулиць. Нині – майже 80 відсотків. Вартість відповідних робіт нам обійшлася у більш ніж мільйон гривень.
Також відродили призабуту традицію проведення Днів села. Тепер щороку збираємося всією громадою і святкуємо символічні дні народження Клепачів, Новачихи та Шишаків. Готуємо святкову програму з конкурсами та подарунками, частуємо людей кашею і різноманітними смаколиками.
– А які плани на майбутнє?
– Одним із пріоритетних напрямків стратегії розвитку Клепачівської ОТГ на 2017–2021 роки є розвиток у громаді фізичної культури та спорту. В зв’язку з цим сільською радою було розроблено та подано до Державного фонду регіонального розвитку проект з будівництва нового сучасного спортивного майданчика. Його будівництво дасть новий поштовх для розвитку спортивної сфери у громаді. Ремонт окремих відрізків дороги триває постійно, бо вони з об’єктивних причин швидко руйнуються.
Взагалі мешканці нашої громади налаштовані оптимістично. Зараз ми на правильному шляху, тож якщо ніхто не зважатиме, то все у нас вийде.
Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”