За прогнозами синоптиків, прийдешня зима очікується аномально теплою і безсніжною, як і торішня. Про це нещодавно повідомила завідувачка відділу прикладної метеорології і кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух. З її слів, температура взимку може бути принаймні на 2 градуси вищою, ніж середньо зафіксована на початку цього століття. Зокрема на погоду в Україні буде сильно впливати холодна течія в тропіках Тихого океану.
“Коли вона розвивається, то спостерігається похолодання. І воно впливає на загальну циркуляцію атмосфери. Може бути дуже тепло як для зими. Але можуть бути і вторгнення холодного повітря. Тому короткочасні морози не виключаються”, – говорить метеоролог.
Не порадує цьогорічна зима і снігом. Перший сніг випаде, найімовірніше, в листопаді, але довго не пролежить. Тепла та малосніжна зима може перешкодити поповненню запасів грунтових вод, тому наступного року можлива посуха. Такий прогноз на зиму був зроблений, враховуючи багаторічні дослідження за погодою та кліматичні зміни.
Подібну думку висловив і народний прогностик Володимир Деркач. Він прогнозує, що незначне похолодання вторгнеться в Україну на початку зими 2020–2021 років, але також очікується і нетипове для цього періоду тепло – “зимове” бабине літо. “Під кінець першої та на початку другої декади грудня спостерігатиметься незначне зниження температури. У середині місяця потеплішає, вдень і вночі збережеться плюс”, – розповів синоптик.
“Втім очікується, що на день Святого Миколая, 19 грудня, похолодає – вночі може бути зниження температури. Остання декада грудня теж очікується теплою з нетиповою як для зими погодою. Лише під кінець року можливі незначні заморозки та сніжок”, – зазначив Деркач.
Синоптики не радують прогнозами й полтавських аграріїв. Урожай зернових культур може бути значно нижчим очікуваного, адже, як говорить кандидат економічних наук Галина Трипольська, тепліші зими є наслідком утворення льодових кірок на полях. Якщо їх розповсюдження збігається з морозами, то втрати урожаю сільськогосподарських культур можуть становити 50–70%.
Утім з настанням теплої пори року вологи вже не вистачатиме як у верхніх шарах грунту, так і глибше – до 1 метра (так званий “кореневовмісний шар”).
Окрім цього, нестабільність снігового покриву та зменшення надходження талої води до річок призведе до подальшого їх висихання. Україна вже зараз належить до групи країн з обмеженими запасами води і є найменш забезпеченою водою країною в Європі. Так, зменшення опадів вказує на те, що літні потоки річок можуть зменшитись наполовину по всій Центральній Європі та Україні. Внаслідок цього значно зросте потреба у воді, а також почастішають сильні посухи. У випадку зменшення водності річок басейну Дніпра уникнути дефіциту води за рахунок зміни характеру керування каскадом Дніпровських водосховищ буде неможливо.
Чимало полтавських селян важко пережили минуле літо, адже рівень води у криницях впав до критичного мінімуму. Зокрема на “сухі колодязі” скаржилися мешканці Чутівського та Диканського районів. Пробити свердловину не кожному по кишені, адже рівень залягання грунтових вод в області нерівномірний. Ціна такого “задоволення” стартує від 30–35 тисяч гривень.
Вчені стверджують: якщо така тенденція триватиме й далі, то Україна може втратити кліматичне різноманіття – буде одна посушлива кліматична зона, схожа на нинішній степ, а на півдні країни без зрошування не можна буде вирощувати сільськогосподарські культури.
Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”